„Гаряча“ десятка
23.12.2001
У Міжнародний День Свободи Преси Комітет Захисту Журналістів (Committee to Protect Journalists, CPJ) оприлюднив список десятьох найгірших ворогів преси в 2001 році, фокусуючи увагу на окремих лідерах, відповідальних за найсерйозніші порушення свободи преси у світі. Цього року до Верховного Лідера Ірану Аятоли Алі Хомейні і Президента Китаю Дзян Жемін, які займають перші позиції в щорічному переліку найгірших утискувачів свободи преси вже не вперше, приєднався Президент Ліберії Чарльз Тейлор.
Хомейні, іранський релігійний лідер, що має необмежений вплив на ключові інституції Ірану — ініціатор безжалісної кампанії, спрямованої проти реформистськи налаштованої преси, в результаті якої десятки газет були закриті, а найбільш опозиційно налаштованих журналістів було кинуто у в’язницю. У Ліберії Тейлор застосовував цензуру, арешти та ув’язнення і погрози насильницької розправи для того, щоб змусити замовчати більшість незалежних засобів масової інформації. Дзян Жемінь з’являється в списку КЗЖ п’ятий раз поспіль за його роль у спробах, постійно здійснюваних Комуністичною Партією Китаю, встановити абсолютну монополію на інформацію, у тому числі шляхом ув’язнення непокірливих журналістів у в’язницю на нечувано довгі терміни. На сьогоднішній день Китай є світовим лідером за кількістю журналістів, що відбувають тюремне ув’язнення.
Крім Тейлора вперше в списку КЗЖ цього року з’явилися Президент Зімбабве Роберт Мугабе, Президент Росії Володимир Путін і колумбійський ватажок військового формування Карлос Кастако. КЗЖ поновив у списку українського президента Леоніда Кучму, що був серед утискувачів преси у 1999-му році, і, вкотре, включив до списку багаторічних порушників свободи преси: Президента Куби Фіделя Кастро (він знаходиться у списку протягом останніх семи років), Президента Тунісу Зін аль-Абдіна Бен Алі (чотирирічного „ветерана“) і прем’єра міністра Малайзії Магатіра Мухамеда (включеного до списку утретє).
„У той час як три найгірших ворога вільної преси минулого року, лідер повстанців Фодей Санко із Сьера-Леоне, Президент Перу Альберто Фухіморі і Президент Югославії Слободан Мілошевич, втратили свої посади за останній рік, нестачі кандидатів, які могли б замінити їх у нашому списку, не спостерігається, – заявив виконавчий директор КЗЖ Енн Купер. – Незалежно від їхніх методів, таємних або явних, мета кожного з них – утримати політичну владу в країні за допомогою встановлення жорсткого контролю над інформацією і придушення будь-яких проявів інакодумства.“
„Президент Путін, наприклад, публічно заявляє, що підтримує свободу преси в Росії, але насправді потихеньку централізує контроль за ЗМІ, придушує інакодумство і знищує незалежну пресу. Інші, на кшталт Магатіра у Малайзії, навіть не намагаються приховувати свої наміри за завісою порожньої риторики, – сказала Купер. – Ми сподіваємося, що назвавши поіменно цих десять тиранів преси, ми зможемо привернути увагу світової громадськості до їхніх діянь і завдяки їхньому публічному викриттю змінити ситуацію в цих країнах.“
Хомейні, іранський релігійний лідер, що має необмежений вплив на ключові інституції Ірану — ініціатор безжалісної кампанії, спрямованої проти реформистськи налаштованої преси, в результаті якої десятки газет були закриті, а найбільш опозиційно налаштованих журналістів було кинуто у в’язницю. У Ліберії Тейлор застосовував цензуру, арешти та ув’язнення і погрози насильницької розправи для того, щоб змусити замовчати більшість незалежних засобів масової інформації. Дзян Жемінь з’являється в списку КЗЖ п’ятий раз поспіль за його роль у спробах, постійно здійснюваних Комуністичною Партією Китаю, встановити абсолютну монополію на інформацію, у тому числі шляхом ув’язнення непокірливих журналістів у в’язницю на нечувано довгі терміни. На сьогоднішній день Китай є світовим лідером за кількістю журналістів, що відбувають тюремне ув’язнення.
Крім Тейлора вперше в списку КЗЖ цього року з’явилися Президент Зімбабве Роберт Мугабе, Президент Росії Володимир Путін і колумбійський ватажок військового формування Карлос Кастако. КЗЖ поновив у списку українського президента Леоніда Кучму, що був серед утискувачів преси у 1999-му році, і, вкотре, включив до списку багаторічних порушників свободи преси: Президента Куби Фіделя Кастро (він знаходиться у списку протягом останніх семи років), Президента Тунісу Зін аль-Абдіна Бен Алі (чотирирічного „ветерана“) і прем’єра міністра Малайзії Магатіра Мухамеда (включеного до списку утретє).
„У той час як три найгірших ворога вільної преси минулого року, лідер повстанців Фодей Санко із Сьера-Леоне, Президент Перу Альберто Фухіморі і Президент Югославії Слободан Мілошевич, втратили свої посади за останній рік, нестачі кандидатів, які могли б замінити їх у нашому списку, не спостерігається, – заявив виконавчий директор КЗЖ Енн Купер. – Незалежно від їхніх методів, таємних або явних, мета кожного з них – утримати політичну владу в країні за допомогою встановлення жорсткого контролю над інформацією і придушення будь-яких проявів інакодумства.“
„Президент Путін, наприклад, публічно заявляє, що підтримує свободу преси в Росії, але насправді потихеньку централізує контроль за ЗМІ, придушує інакодумство і знищує незалежну пресу. Інші, на кшталт Магатіра у Малайзії, навіть не намагаються приховувати свої наміри за завісою порожньої риторики, – сказала Купер. – Ми сподіваємося, що назвавши поіменно цих десять тиранів преси, ми зможемо привернути увагу світової громадськості до їхніх діянь і завдяки їхньому публічному викриттю змінити ситуацію в цих країнах.“