Це наша школа, а ми — її парламент
23.12.2001
Йшов звичайний урок англійської мови у 11 класі. Посеред уроку до класу зайшла жінка і суворо сказала: "Протягом години щоб вас тут не було! Це тепер наш кабінет."
Це було 22 лютого у Чернігівській гімназії №31. Передісторія цього "явища" така. Перед початком навчального року управлінням освіти було вирішено розділити школу-гімназію на дві: початкову школу і гімназію з 5 по 11 клас. Приміщення було розділено між двома школами. Але з початком навчального року початкова школа, а точніше, її керівництво, почало претендувати на більшу кількість кабінетів. Було "виселено" завідуючу кабінетом образотворчого мистецтва з приміщення, що було її руками перетворено на художню галерею; розорений кабінет хореографії. В одному зробили склад, в іншому планується ще один кабінет для директора (один вже є). Хочу наголосити — гімназія гуманітарно-естетичного профілю. Як їй жити з таким профілем без таких кабінетів?
І ось у лютому, завдяки наполегливості дирекції, з’явилась можливість отримати подарунок від приватної фірми — комп’ютерний клас для початкової школи. Але ж для цього треба приміщення. Шлях вже відомий для вирішення такої проблеми — відібрати у гімназії. На жаль, є підтримка такого рішення і серед працівників міськвиконкому. От і з’явилась серед року жінка з ультиматумом.
Так сталося, що директор не зумів відстояти інтереси свого навчального закладу. Як він пояснював пізніше: він "людина підпорядкована". І тоді захисниками власної школи став учнівський парламент.
Того ж дня учениця 11 класу Олена Рязанова, член шкільного парламенту, зателефонувала до міського відділу освіти і запропонувала приїхати до школи, розібратися у конфлікті. Їй було відмовлено навіть у розмові. "Ніхто до вас не буде їхати". "Нема чого з вами розмовляти". "Хай директор наведе з вами порядок". Такі були відповіді.
І тоді, наступного ранку, була організована акція протесту. З плакатами, на зразок: "Дайте гімназії спокійно працювати" — після 1-ого уроку зі школи вийшли всі учні і розташувались під вікнами корпусу початкової школи. Без агресивних випадів, але наполегливо шкільний парламент вимагав припинення поступового знищення гімназії. По пустих коридорах школи ходили вчителі, але не обурені, а навпаки, підтримуючи акцію учнів. Були викликані представники телебачення, радіо, обласних газет. Ще раз було повідомлено про акцію відділ освіти. І от тоді до гімназії приїхав начальник міського відділу освіти і після розмови з директором запросив до його кабінету організаторів акції протесту — шкільний парламент.
Майже годину йшло їх спілкування. Це не були переговори. Склалося враження, що освітянський чиновник виправдовується незнанням ситуації та обіцяє все вирішити на користь двох сторін цього конфлікту. Але невже не можна було до нього не доводити? Хотілося б нагадати, що дитині, яка здатна сформулювати свої погляди, надано право їх висловлювати, а дорослі повинні ставитися до них з належною повагою.
ЗМІ Чернігова почали підготовку великих репортажів. Начальник відділу освіти через 2 дні знову зустрівся з шкільним парламентом. Визнав його, як силу, з якою варто рахуватись.
Комп’ютерний клас тепер повинен бути у користуванні двох шкіл (це дуже потрібно, бо як вчитись на "Корветах"?), а подальше "грабування" гімназії буде припинено. Так пообіцяло міськвно. А плани на ще одне крило гімназійного будинку у початковій школи були.
Як нам розповіла організатор виховної роботи в гімназії, на останньому семінарі керівників шкіл нового типу області начальник обласного управління освіти Тимошко Т.О. казала про негативний досвід поділу шкіл (на прикладі гімназії №31) і застерігала від цього інші гімназії та ліцеї. Інформація до них дійшла саме із ЗМІ після акції протесту учнів.
Можемо вважати, що дії шкільного парламенту принесли користь навчальним закладам області. І хоча залишається багато питань (чи виконають свої обіцянки ті, хто їх дав?), ми побачили, що є силою, здатною впливати на прийняття рішень.
Це було 22 лютого у Чернігівській гімназії №31. Передісторія цього "явища" така. Перед початком навчального року управлінням освіти було вирішено розділити школу-гімназію на дві: початкову школу і гімназію з 5 по 11 клас. Приміщення було розділено між двома школами. Але з початком навчального року початкова школа, а точніше, її керівництво, почало претендувати на більшу кількість кабінетів. Було "виселено" завідуючу кабінетом образотворчого мистецтва з приміщення, що було її руками перетворено на художню галерею; розорений кабінет хореографії. В одному зробили склад, в іншому планується ще один кабінет для директора (один вже є). Хочу наголосити — гімназія гуманітарно-естетичного профілю. Як їй жити з таким профілем без таких кабінетів?
І ось у лютому, завдяки наполегливості дирекції, з’явилась можливість отримати подарунок від приватної фірми — комп’ютерний клас для початкової школи. Але ж для цього треба приміщення. Шлях вже відомий для вирішення такої проблеми — відібрати у гімназії. На жаль, є підтримка такого рішення і серед працівників міськвиконкому. От і з’явилась серед року жінка з ультиматумом.
Так сталося, що директор не зумів відстояти інтереси свого навчального закладу. Як він пояснював пізніше: він "людина підпорядкована". І тоді захисниками власної школи став учнівський парламент.
Того ж дня учениця 11 класу Олена Рязанова, член шкільного парламенту, зателефонувала до міського відділу освіти і запропонувала приїхати до школи, розібратися у конфлікті. Їй було відмовлено навіть у розмові. "Ніхто до вас не буде їхати". "Нема чого з вами розмовляти". "Хай директор наведе з вами порядок". Такі були відповіді.
І тоді, наступного ранку, була організована акція протесту. З плакатами, на зразок: "Дайте гімназії спокійно працювати" — після 1-ого уроку зі школи вийшли всі учні і розташувались під вікнами корпусу початкової школи. Без агресивних випадів, але наполегливо шкільний парламент вимагав припинення поступового знищення гімназії. По пустих коридорах школи ходили вчителі, але не обурені, а навпаки, підтримуючи акцію учнів. Були викликані представники телебачення, радіо, обласних газет. Ще раз було повідомлено про акцію відділ освіти. І от тоді до гімназії приїхав начальник міського відділу освіти і після розмови з директором запросив до його кабінету організаторів акції протесту — шкільний парламент.
Майже годину йшло їх спілкування. Це не були переговори. Склалося враження, що освітянський чиновник виправдовується незнанням ситуації та обіцяє все вирішити на користь двох сторін цього конфлікту. Але невже не можна було до нього не доводити? Хотілося б нагадати, що дитині, яка здатна сформулювати свої погляди, надано право їх висловлювати, а дорослі повинні ставитися до них з належною повагою.
ЗМІ Чернігова почали підготовку великих репортажів. Начальник відділу освіти через 2 дні знову зустрівся з шкільним парламентом. Визнав його, як силу, з якою варто рахуватись.
Комп’ютерний клас тепер повинен бути у користуванні двох шкіл (це дуже потрібно, бо як вчитись на "Корветах"?), а подальше "грабування" гімназії буде припинено. Так пообіцяло міськвно. А плани на ще одне крило гімназійного будинку у початковій школи були.
Як нам розповіла організатор виховної роботи в гімназії, на останньому семінарі керівників шкіл нового типу області начальник обласного управління освіти Тимошко Т.О. казала про негативний досвід поділу шкіл (на прикладі гімназії №31) і застерігала від цього інші гімназії та ліцеї. Інформація до них дійшла саме із ЗМІ після акції протесту учнів.
Можемо вважати, що дії шкільного парламенту принесли користь навчальним закладам області. І хоча залишається багато питань (чи виконають свої обіцянки ті, хто їх дав?), ми побачили, що є силою, здатною впливати на прийняття рішень.