MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

У Полтаві права людини відстоює центр правозахисту

23.12.2001   
Ганна Антипович, м.Полтава
У полтавській області працює центр правозахисту і контролю за дотриманням законності при Спілці ветеранів Збройних сил України, який відстоює і захищає права людини.

Нещодавно цей Центр відзначив трирічний ювілей і з цього приводу була проведена прес-конференція для працівників всеукраїнських і місцевих ЗМІ.

Центр став відомою в області правозахисною організацією. оскільки проблема більшості громадян Полтавщини полягає у малообізнаності у правовій сфері і невмінні захистити свої права як у державних установах, так і в судах, поява центру правозахисту при спілці ветеранів ЗСУ була закономірною. Спочатку активісти Центру працювали на ентузіазмі, не маючи ні приміщення, ні коштів, ні оргтехніки. Приймали велику кількість скаржників з різних куточків області вдома.

В березні 1999 року проект активістів Центру — В.Бородая і З.Коваленко, переміг у конкурсі Національно-демократичного інституту міжнародних відносин, і Центру правозахисту було надано допомогу на придбання оргтехніки, що значно покращило роботу Центру.

З вересня минулого року Центр правозахисту працює за проектом "Демократизація та верховенство права", вигравши міжнародний грант Трансатлантичної ініціативи ЄС — США.

Центр правозахисту представляє інтереси громадян у державних організаціях та установах, у судових процесах, надає юридичні консультації, допомагає оформляти позовні заяви, скарги, протести, звернення, веде просвітницьку діяльність в учбових закладах, організаціях та установах, оприлюднює факти правопорушень з боку посадових осіб у сфері прав людини, подає в органи влади пропозиції щодо поліпшення роботи правоохоронних органів.

За три роки працівники Центру надали громадянам понад 1600 консультацій, оформили понад 600 заяв і скарг, провели два десятки власних розслідувань правопорушень з боку посадових осіб з виїздами в райони, брали участь у майже 200 судових засіданнях як представники громадської організації. Почали створювати в районах групи підтримки з добровільних помічників і проводити для них семінари та практичне навчання, щоб у подальшому створити в області мережу районних правозахисних груп.

На прес-конференції йшла мова і про загальну ситуацію з дотриманням прав людини в області. Керівник Центру Віталій Бородай каже: — На полтавщині з правоохороною та правозахистом кепсько. Більшість правопорушень відбувається тому, що рядові громадяни погано обізнані як з законодавством України, так і з основними правами людини. а представники влади всіх рівнів, керівники підприємств, установ та організацій цим користуються. Працівники міліції допускають грубі порушення прав людини при затриманні, арешті та триманні громадян в ІТУ, не лише не ознайомлюючи громадян з їх правами, як те передбачає закон, а й позбавляють їх елементарних потреб.

У судах допускають грубі процесуальні порушення, затягують розгляд навіть простих справ, що, як правило, йде на користь представникам влади, якщо вони приймають участь в процесі.

Працівник Центру Зоя коваленко зазначила:

"Мені доводилося бути представником у судах в сусідніх з Полтавщиною областях — Сумській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Харківській та в м.Києві. Ніде нема такої тяганини з розглядом справ у судах, як у славному граді Полтаві, де за рік можуть не призначити жодного судового засідання по справі, і це без всяких поважних причин. Нерідко зникають документи зі справ чи самі справи. Так, хоча не було ні пожежі, ні потопу чи іншого стихійного лиха, з архіву київського райвідділу внутрішніх справ безслідно зникла справа, розпочата по факту заволодіння громадянами М. та Г. квартирою покійного громадянина К.

Часом вражає грубість суддів. Проблема в тому, що суддями нині працює чимало колишніх міліціонерів. Вони мають юридичну освіту, яку найчастіше отримують на заочному відділенні, але цього явно недостатньо, і, на жаль, вони свої старі звички часто переносять до судової зали."

Працівники Центру у своїх виступах підкреслювали, що реформа судочинства в Україні не просто назріла. Зволікати з нею просто злочинно, бо кожен день життя за старими кодексами і відповідно старими "правовими звичками" множать людські кривди.

І все ж таки сьогодні усе більше людей почувають себе особистостями, які ніколи не змиряться з порушеннями стосовно своєї честі і гідності.
 Поділитися