MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Якби вибори в Україні були чесними, ми сьогодні жили б в іншій країні.

15.12.2002   
Людмила Кучеренко, м. Полтава
Перспективам розвитку законодавчого регулювання інформаційно-технічного забезпечення виборчого процесу, захищеності інформаційно-аналітичної системи від несанкціонованого втручання і зловживань був присвячений семінар "Роль інформаційних систем у забезпеченні прозорих, вільних і чесних виборів", який відбувся днями у Верховній Раді України.
Чи засвоїли громадяни України те, що без прозорих і чесних виборів не буває справжньої демократії, – ще питання. Зате вони й за часів незалежності неодноразово переконувалися в невмирущості афоризму товариша Сталіна про те, що важливо не те, як голосують, а все вирішують ті, хто підраховує голоси. І всі суб’єкти виборчого процесу (хіба що окрім тих, хто не може чесно завоювати симпатії виборців і тому, окрім іншого, вдається й до фальсифікацій) зацікавлені у тому, щоб мінімізувати вплив людського фактора на результати електорального волевиявлення.

Саме перспективам розвитку законодавчого регулювання інформаційно-технічного забезпечення виборчого процесу, захищеності інформаційно-аналітичної системи від несанкціонованого втручання і зловживань був присвячений семінар „Роль інформаційних систем у забезпеченні прозорих, вільних і чесних виборів“, який відбувся днями у Верховній Раді України.


Організатори семінару – інститут виборчого права, очолюваний народним депутатом Юрієм Ключковським, та україно-американський проект „Вибори і політичні процеси“ вже вчетверте проводять семінари з проблем вдосконалення виборчого процесу, запрошуючи до участі в них членів Центральної виборчої комісії, парламентаріїв, керівників Держкомзв’язку, Держкомстатистики, Державної податкової адміністрації, представників політичних партій, громадських організацій та ЗМІ.

Директор проекту „Вибори та політичні процеси“ Девід Купфершмідт, розповідаючи про технології голосування і підрахунку голосів у різних країнах, наголосив, що найпродвинутішою у цьому відношенні, як не дивно, є Бразилія, де кожен сьомий житель неписьменний. Але 90 мільйонів голосів там підраховують усього за... 10 годин. Завдяки тому, що кожна виборча дільниця забезпечена комп’ютером вартістю менше $400, під’єднаним до загальнонаціональної системи. Виборець натискає кнопку, що відповідає номеру вподобаного кандидата, на моніторі комп’ютера з’являється фото, яке переконує громадянина, що він не помилився, після чого той натискає клавішу „звер-шити задачу“. Одномоментно на головному комп’ютері ЦВК видно, що проголосував ще один виборець і ще один голос отримав такий-то кандидат. А, мабуть, нікого не треба переконувати в тому, що чим коротший проміжок між самим голосуванням і підрахунком голосів, тим чеснійший результат виборів. Запровадження комп’ютерів, окрім унеможливлення фальсифікації, здешевіли бразильцям парламентські і президентські вибори в... 20 разів.

Росіяни збираються запроваджувати на виборчих дільницях комп’ютери-сканери, які з паперового бюлетеня автоматично зчитуватимуть, проти номера якого кандидата виборцем поставлена позначка. Хоча, на мою думку, розумна техніка мало зарадить, коли хтось захоче сфальшувати результати і поставить у бюлетенях по дві галочки, перевівши їх у розряд зіпсованих, а значить, недійсних.

Учасники гарячої дискусії усе ж зійшлися на тому, що без застосування нових інформаційних технологій досягти справедливих і прозорих виборів неможливо, що важливо як під час виборів президента та парламенту, так і депутатів місцевих рад. Інакше так і продовжуватиметься: люди голосують за одних, а мандати отримують інші.

Вдосконалення виборчого законодавства є нагальною суспільною потребою. Починаючи із Закону України „Про Центральну виборчу комісію“, закону про вибори президента, новий проект якого внесений на розгляд парламенту Ю.Ключковським – і до низових рад. Але, як уже видно, цей процес гальмує певна частина політичної еліти, яка не бажає електронної демократії. Хоча, на щастя, навіть у межах чинного законодавства ЦВК може запроваджувати електронно-аналітичну систему контролю виборчого процесу та встановлення результатів голосування.

 Поділитися