Адмінресурс по-полтавські

Ми з Василем Третецьким (він — як кандидат у народні депутати, я — як кандидат у депутати облради) провели чимало зустрічей з виборцями на фермах, у тракторних бригадах, школах, холодних неопалюваних клубах, просто на вулиці. Люди бажали нам перемоги на виборах і скаржилися на тиск і погрози з боку керівництва. А в Стовбиному ми самі несподівано стали свідками "психологічної атаки" на виборців. Виступаючи на зборах, заступник гендирекгора Дібрівського конезаводу казав так: "Ви повинні проголосувати "За ЄдУ"і Бо там — наші (тобто, його) начальники. А ви до кого прийдете за трактором город зорати? До мене чи до кого прийдете просити гроші на операцію? До мене! До кого йтимете за курчатами-гусятами? До мене! А я нічого не дам, якщо проголосуєте не "За ЄдУ"! Та і немає у вас морального права підтримати іншу партію, бо за кожною дрібницею до мене йдете, у вас нема нічого.

Щодо останнього, то начальник правий, але не зовсім. Влада й справді зробила громадян України жебраками, забрала все. Окрім людської гідності й віри, що можна життя змінити на краще. І коли почав виступати Василь Третецький, розвінчувати заєдунів, люди попіднімали втиснуті в плечі голови, а далі насмілилися кричати про свої біди, до яких байдуже владі — від Києва до Стовбиного автобуси не ходять, за мішком цементу треба їхати до Миргороду, а немає чим, день у районній реанімації — 110 гривень, старі не можуть вставити зубів. Ми з В.Третецьким поїхали на інші зустрічі, а місцеві начальники ще довго не могли заспокоїти селян, яким уже несила терпіти нелюдські умови життя.

У Стовбиному ми зустріли зав. міськрайонним КРВ Л. Ільяшенко, яка на службовій "Волзі" роз’їжджає, за сприяння місцевих керівників агітуючи за себе як за кандидата у депутати райради. Пан Трофименко з колегами нижчого рангу з "Полтаваобленерго", що балотуються до Верховної та обласної рад, пішли далі від пані Ільяшенко. Працівники миргородської філії обленерго на службових машинах у робочий час їздять по селах і по місту, чіпляючи на кожній електроопорі агітки з їхніми фізіями. Натомість уночі (!) посилають контролерів енергонагляду ходити по дворах, перевіряти лічильники. Мало того, що це кричуща неповага до людини праці, яка відпочиває. Нам розповідали, що після таких нічних візитів на лічильниках зникають пломби, за що потім штрафують на 170 гривень. Чим не метод покрити затрати на виборчу кампанію? Чи варто дивуватися таким порушенням виборчого законодавства, як масовий підкуп виборців конкурентами Третецького? А чим іще вони можуть завоювати їх прихильність? За ним по селах їздять якісь підозрілі типи, демонстративно записуючи на відеокамеру та диктофон його виступи на зустрічах з людьми. 3’явилася величезна кількість безграмотних листівок-фальшивок, розпускають про В. Третецького плітки, обливають брудом по районному радіо. Газета "Миргород — гоголівський край" друкує взяті "зі стелі" проценти популярності кандидатів, ставлячи на перше місце "молодого багатія" Г.Руденка. Та не допоможе владі видавання бажаного за дійсне. Не пройде номер і у гендирекгора Дібрівського конезаводу, який на параді нахвалявся, що на виборчій дільниці поставить стіл між кабінкою та виборчою урною й перевірятиме "правильність" заповнення бюлетеню односельцями. Не допоможе супроводження гучними оголошеннями відправлення автобусів на миргородській автостанції із закликом до пасажирів проголосувати "За ЄдУ", як I багато інших потуг агонізуючого режиму.

Адже виборці принаймні чітко зрозуміли одне — якщо хочуть жити по-людськи, не можна голосувати за тих, кого нав’язує влада.