Хто захистить права батьків загиблих?

20січня 2002 року, у Харкові відбулися збори підрозділу Харківської обласної спілки солдатських матерів — батьків військовослужбовців, які загинули у мирний час. Керує цім підрозділом співголова ХОССМ Л.О.Бикова. Наш бюлетень неодноразово писав про те, як вирішує держава проблеми людей, які втратили найдорожче, що в них було — своїх дітей. Точніше, ми писали про те, як наша держава за 10 років не спромоглася вирішити їх проблеми. Протягом 2001 року ХОССМ поширювала серед батьків загиблих, які мешкають у Харкові та Харківської області, анкети, щоб з’ясувати, насамперед, кількість таких родин, обставини загибелі військовослужбовців, наявність та тип посвідчень, що видані їх батькам. Більшість з них кинуті напризволяще. Мізерні пільги та доплати до пенсій тільки частині батьків не можуть, хоча б у якійсь мірі, компенсувати моральні та матеріальні збитки, пов’язані із загибеллю синів. Крім того, багатьом батькам, навіть страхові компенсації не були сплачені готівкою,а перераховані на рахунки до Ощадбанку, потім ці вклади були „заморожені“, і батьки не можуть отримати ні копійки від тих виплат до сьогодні.

Україна досі не має Закону, який би визначив соціальний захист батьків військовослужбовців, які загинули у мирний час. Діюче законодавство є настільки невизначеним стосовно батьків загиблих, що цю категорію громадян поділили в їх горі на дві категорії: тих, чиї діти загинули при виконанні службових обов’язків — і вони мають деякі пільги, та тих, чиї діти загинули або померли від хвороб, чи скінчили життя самогубством під час проходження строкової служби — ці батьки пільг не мають. Так вони і живуть, втративши дітей, нікому не потрібні в державі, яка забрала в них найдорожче.

Тому і зібралося так багато людей на збори, що відбулися 20 січня цього року. Приміщення для проведення цієї конференції надала Харківська обласна організація Народного Руху України.

На зборах були присутні 83 особи, які наприкінці засідання підписали лист — звернення до Президента України та Верховної Ради з вимогами ініціювати розробку та прийняття окремого Закону стосовно батьків військовослужбовців, які загинули у мирний час (до речі, в Росії такий Закон є).

Учасники зборів звернулися також до міської Ради та обласної держадміністрації з проханням навести порядок в отриманні батьками загиблих пільг, бо у різних районах міста та області чиновники по-різному трактують чинне законодавство.