MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

КАМПАНІЯ ПРОТИ КАТУВАНЬ

27.03.2003   

Україна, Росія та інші пострадянські держави, які є учасниками Міжнародного пакту про громадянські та політичні права й Європейської конвенції захисту прав людини та основних свобод, зобов’язані гарантувати свободу від катувань та жорстокого поводження. Це право є абсолютним: ніякі обставини не можуть виправдати застосування катувань. У той же час скарги на катування та жорстоке поводження під час дізнання та попереднього слідства, на важкі умови утримання в ізоляторах тимчасового утримання (де взагалі можуть не давати їжі весь період затримання), слідчих ізоляторах та установах виконання покарань і на “дідівщину” є з найбільш масових у практиці роботи правозахисних організацій. Проблема катувань – одна з найбільш важких. Коріння її – в формулі Вишинського “визнання – цариця доказів”, у ставленні до правопорушників як до ворогів, з якими можна не церемонитися, та в загальній жорстокості суспільства, нерозумінні цінності кожного людського життя.

Як же боротися з цим брутальним порушенням прав людини, яке, до того ж, масовою свідомістю не сприймається як порушення (за виключенням “дідівщини”)? Перш за все необхідно привернути увагу до проблеми, розкрити її та спробувати переконати як суспільну думку, так і правозастосовчі органи, а також змінити законодавство, щоб звести нанівець можливість застосування катувань. Не менш важливі спроби добитися, як би важко це не було, визнання фактів катувань і покарання винних. Союзниками тут є засоби масової інформації та міжнародні правозахисні організації, зацікавлені в отриманні інформації й аналітичних матеріалів по проблемі. На міждержавному рівні такими інститутами є Комітет ООН против катувань та Європейський комітет запобігання катуванням та жорстокому поводженню. Контрольний механізм ООН передбачає, що країни-учасниці Конвенції ООН проти катувань зобов’язані кожні чотири роки звітувати про заходи, прийняті для запобігання катуванням – змін в законодавстві, перегляду практики, гуманізації системи виконання покарань тощо. Окрім періодичних доповідей, підготовлених державними органами країн-учасниць, Комітет вітає підготовку доповідей неурядовими правозахисними організаціями.

На початку 1997 р. Харківська правозахисна група підготовила коментар до третьої періодичної доповіді України та ініціювала підготовку таких коментарів ще шістьма українськими правозахисними організаціями. 29-30 квітня Комітет проти катувань розглянув третю періодичну доповідь і дав досить жорсткі рекомендації, суттєво використавши при цьому матеріали правозахисних організацій. У жовтні того ж року Харківська правозахисна група спільно з Директоратом з прав людини Ради Європи організувала і провела в стінах Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого міжнародну конференцію, присвячену запобіганню катуванням, у якій взяли участь представники МВС, Генеральної прокуратури, СБУ, Верховного Суду, Департаменту з питань виконання покарань, вчені-правники, журналісти, активісти правозахисних організацій. ХПГ приготувала до конференції книгу “Проти катувань”,в якій вперше розкрила контрольний механізм Комітету ООН против катувань, там були, зокрема, вміщені друга й третя періодичні доповіді України, матеріали їх обговорення на сесії Комітету, коментарі до третьої доповіді й наведені факти застосовування катувань. На конференції представники державних органів вперше відкрито визнали існування проблеми катувань, в центральних газетах були надруковані великі статті про конференцію, словом, проблема стала публічною. Тоді ж була досягнута домовленість з керівництвом правоохоронних органів про проведення подібних семінарів в обласних центрах України для співробітників обласних управлінь МВС, СБУ і прокуратури для розповсюдження інформації про контрольні механізми ООН і Ради Європи.

Протягом 1999-2000 рр. ХПГ провела 12 таких семінарів в Чернігові, Черкасах, Вінниці, Севастополі, Сімферополі, Одесі, Львові, Хмельницькому, Донецьке, Дніпропетровське, Харкові, Києві, запросивши на кожен з них, окрім співробітників правоохоронних органів, адвокатів, журналістів, активістів місцевих неурядових організацій. Кожен учасник отримав книги “Проти катувань”, “Європейські стандарти утримання в’язнів” (в ній були надруковані “Європейські тюремні правила” й матеріали про роботу Європейського комітету запобігання катуванням) та інші матеріали. Паралельно ХПГ вела моніторинг публікацій в пресі про випадки катувань, отримувала інформацію про це т других правозахисних від інших організацій, проводила розслідування фактів катувань в своєму регіоні. Частина матеріалів перекладалася англійською мовою для інформування міжнародних правозахисних організацій, таких як Amnesty International, Association for Prevention of Torture та інших.

Знаючи, що в листопаді 2001 р. Комітет ООН против катувань має розглядати четверту періодичну доповідь України, ХПГ завчасно роздобула текст цієї доповіді, підготувала коментар до нього й надіслала до Комітету російсько- та англомовну версію коментарю. Презентація цього документа була проведена 17-18 жовтня в Києві на спільному з Радою Європи семінарі, де були представлені результати 4-річної праці ХПГ по моніторингу й аналізу проблеми катувань. До семінару ХПГ видала двотомник “Проти катувань”, де перший том повторював зміст книги 1997 р. з додаванням матеріалів по четвертій періодичній доповіді України, а в другому томі був даний огляд інформаційних джерел про застосування катувань. В ті ж дні в Женеві Комітет ООН з прав людини розглядав п’яту періодичну доповідь України про заходи щодо виконання Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, висновки й рекомендації по п’ятій доповіді Комітет прийняв 7 листопада, суттєво враховуючи коментар до п’ятої періодичної доповіді, що дала ХПГ, зокрема, відносно ст.7 пакту, яка забороняє катування. Комітет з прав людини прийняв рішення про необхідність надання через рік звіту про конкретні кроки, спрямовані на виконання даних рекомендацій.

14-15 листопада Комітет ООН проти катувань розглянув четверту періодичну доповідь України, а 21 листопада прийняв висновки й рекомендації по цій доповіді, багато в чому грунтуючись на коментарі ХПГ.

 Поділитися