У столиці можна бути проти війни. В провінції – зась!

Викладач університету чекала неприємностей через свою громадянську позицію, висловлену публічно. І не помилилася.

26 березня луганчанка, викладач Східноукраінського національного університету Н. Прищепа опублікувала у газеті „Новый ракурс“ свого відкритого листа до Президента і депутатів ВР. Зміст – протест проти війни в Іраку і відправки до Кувейту українського батальйону РХБ–захисту. Зокрема, в листі викладач наголосила: „Я розумію, що повинна очікувати негативних наслідків цього свого кроку, враховуючи сучасний стан прав людини і мсвободи слова у нашій країні“. Щодо наслідків Н. Прищепа не помилилася. Уже в день виходу газети вона зрозуміла, що її телефон прослуховується. Звернулася до відділку міліції, на телефонну станцію, написала заяву начальнику міського управління МВС генерал-майору Виходцю. Обіцяли перевірити. В університеті жінці натякнули, що з нею ще будуть „розбиратися“ чи гідна вона навчати студентів. Про це Н. Прищепа розповіла на мітингу протесту проти війни в Іраку. Присутній тут народний депутат Сергій Гмиря зауважив, що на такі мітинги ходять як правило пенсіонери і безробітні і це є ознакою недемократичного суспільства, бо працюючі бояться, що їх через участь у акціях протесту виженуть з роботи. Про все це розповіли дві обласні газети, що кількісно ілюструє стан свободи слова на Луганщині.