Памятник Михайлові Кравчуку, репресованому математику.
12.12.2003
На Музейній площі Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" відкрито памятник видатному математикові ХХ століття академіку Михайлові Пилиповичу Кравчуку. Він був заарештований 21 лютого 1938 року за звинуваченням в "українському буржуазному націоналізмі" та "шпигунстві" і загинув 9 березня 1942 року під Магаданом.
20 травня 2003 року на Музейній площі Національного технічного університету „Київський політехнічний інститут“ відкрито памятник видатному математикові ХХ століття академіку Михайлові Пилиповичу Кравчуку. Він був заарештований 21 лютого 1938 року за звинуваченням в „українському буржуазному націоналізмі“ та „шпигунстві“ і загинув 9 березня 1942 року під Магаданом.
Народився Михайло Кравчук 27 вересня 1892 року в с. Човниця Ківерцівського повіту на Волині. Закінчив ? імназію в Луцьку, університет св. Володимира в Києві, викладав математику, зокрема, в с. Саварка на Богуславщині (тут його учнем був Архип Люлька, який згодом став ? енеральним конструктором авіадвигунів, створив двоконтурний турбореактивний двигун). З 1921 року М.Кравчук працював у навчальних закладах Києва, у віці 33 роки став професором, обраний членом математичних товариств кількох країн, 1928 року брав участь у Міжнародному кон? ресі математиків у Болоньї. 1929 року обраний академіком ВУАН. З 1934 року до арешту завідував кафедрою вищої математики КПІ.
Памятник роботи скульптора Олександра Скобликова встановлено завдяки старанням українських учених, зокрема, колишньої політвязенки, а нині професора КПІ Ніни Вірченко. На постаменті написано: „Моя любов – Україна і математика“.
У Києві вже відбулося девять міжнародних наукових конференцій імені М.Кравчука, видано грубезний том, на 800 сторінок, його вибраних наукових праць. Світ знає „многочлени Кравчука“, „осцилятори Кравчука“, його винаходи відіграли визначальну роль у винайденні електронного компютера, він є творцем української математичної термінології. Наукові праці М.Кравчука з вищої алгебри та математичного аналізу, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей і математичної статистики, геометрії ввійшли до скарбниці світової науки. З неволі він написав був дружині, що розвязав там одну математичну проблему і передав розрахунки табірному начальству. Найімовірніше, вони стала „табірним пилом“, як і сам великий математик...
Народився Михайло Кравчук 27 вересня 1892 року в с. Човниця Ківерцівського повіту на Волині. Закінчив ? імназію в Луцьку, університет св. Володимира в Києві, викладав математику, зокрема, в с. Саварка на Богуславщині (тут його учнем був Архип Люлька, який згодом став ? енеральним конструктором авіадвигунів, створив двоконтурний турбореактивний двигун). З 1921 року М.Кравчук працював у навчальних закладах Києва, у віці 33 роки став професором, обраний членом математичних товариств кількох країн, 1928 року брав участь у Міжнародному кон? ресі математиків у Болоньї. 1929 року обраний академіком ВУАН. З 1934 року до арешту завідував кафедрою вищої математики КПІ.
Памятник роботи скульптора Олександра Скобликова встановлено завдяки старанням українських учених, зокрема, колишньої політвязенки, а нині професора КПІ Ніни Вірченко. На постаменті написано: „Моя любов – Україна і математика“.
У Києві вже відбулося девять міжнародних наукових конференцій імені М.Кравчука, видано грубезний том, на 800 сторінок, його вибраних наукових праць. Світ знає „многочлени Кравчука“, „осцилятори Кравчука“, його винаходи відіграли визначальну роль у винайденні електронного компютера, він є творцем української математичної термінології. Наукові праці М.Кравчука з вищої алгебри та математичного аналізу, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей і математичної статистики, геометрії ввійшли до скарбниці світової науки. З неволі він написав був дружині, що розвязав там одну математичну проблему і передав розрахунки табірному начальству. Найімовірніше, вони стала „табірним пилом“, як і сам великий математик...