Звернення солдатських матерів України до Президента України Верховної Ради України Кабінету Міністрів України
14.12.2003
Шановні пане Президенте, панове Депутати та панове Міністри!
Вже не вперше ми звертаємось до Вас стосовно правового та соціального захисту матерів, сини яких загинули чи померли під час проходження строкової військової служби і навічно лягли в могили в солдатських погонах, а їхні матері стали вічними солдатськими матерями.
Держава призвала цих юнаків до захисту Батьківщини молодими і здоровими, та, на жаль, їх життя зберегти не вдалося з різних причин.
Свого часу в 1991 – 1992 р.р. були прийняті закони, в яких, нарешті було зазначено, що батькам загиблих чи померлих під час строкової служби військовослужбовців держава гарантує бодай якусь мізерну компенсацію у вигляді надбавки до пенсії розміром в 24 гривні, 50 відсоткової оплати за квартиру та комунальні послуги, деяке зниження податків, тощо. Все це за звичкою назвали пільгами, але ж це не пільги, а мізерна компенсація батькам за втрачене в армії життя сина – потенціального помічника та годувальника в старості.
В США життя військовослужбовця страхується в розмірі 350 000 доларів, в Росії батьки загиблого солдата отримують допомогу в розмірі ще однієї пенсії, звільнені від сплати податків, надані пільги на комунальні послуги, проїзду, багато іншого.
В Україні ж над батьками загиблих чи померлих солдатів продовжується просто глумління, починаючи з самих високих посадових осіб, тобто з Вас, панове!
Військкомати на місцях не видають батькам навіть посвідчень про те, що їх син загинув в армії. Кажуть – немає бланків посвідчень. Та невже ж так багато навбивали синів, що Україна не спроможна забезпечити їх батьків цими “корочками”? Адже ці посвідчення військкомати повинні привозити матерям разом з домовиною сина-солдата, і сказати їй: “Прости мамо! Ми взяли твого сина-захисника, та, на жаль, його життя зберегти не вдалося, ось тобі посвідчення, а Держава віднині про тебе піклуватиметься...”
Пане Президенте!
Два роки тому, під час зустрічі з солдатськими матерями в Гончарівському на Чернігівщині Ви сказали нам: “Я схиляюсь, матері, перед Вашою мужністю і перед тими, що Ви... не стали... злі... Я обіцяю турботу Держави про батьків загиблих солдатів взяти під свій особливий контроль!” То оце й взяли?!! Бо з цих матерів знімають і той мізер, який вони мали.
Вже вийшла нова інструкція про стягнення податків і там нагадано, що ця категорія постраждалих має пільги.
Панове Депутати!
Три роки тому, приймаючи Закон про бюджет, Ви зняли з батьків загиблих солдатів пільги на оплату квартири та комунальних послуг, не згадали їх окремим рядком в статі 58. Через рік ці пільги начебто були поновлені, але на місцях чиновники і чути не хочуть про поновлення, кажуть – не було окремої вказівки.
І ми знаємо, що в проекті Закону про бюджет на наступній рік про батьків загиблих чи померлих під час строкової служби солдатів – знову забули. Пільги обіцяєте залишити учасникам та інвалідам війни і це, звичайно, правильно, але ж запевняємо Вас, що у цих матерів є руки та ноги, але на місці серця там страшна постійно кровоточива рана, безмежно болюча і невиліковна. Все золото світу не замінить матері сина, бо життя сина безцінне! І те, що було свого часу записано в Законах України стосовно цих батьків – це швидше моральна підтримка, ніж суттєва матеріальна допомога...Але ж тепер Ви взагалі маєте намір залишити цих батьків наодинці зі своїм безмежним горем?!!
Панове Міністри!
Ми знаємо про тяжку економічну ситуацію в Україні, але повірте, – не врятують бюджет України матері в чорних хустках на могилах синів-солдатів. Не наповниться бюджет за рахунок того, що ці матері тапер повністю будуть сплачувати податки зі своїх мінімальних зарплат і платити сто відсотків за свої невеликі квартири та за комунальні послуги...
Тож звертаємось до Вас з проханням:
Пане Президенте!
Виконайте будь ласка свою обіцянку “Взяти турботу Держави про батьків загиблих та померлих солдатів під свій особистий контроль”.
Панове Депутати!
Приймаючи Закон України про бюджет на наступний рік, запишіть, будь ласка, окремим рядком, що всі надані раніше пільги залишаються для батьків загиблих чи померлих під час проходження строкової служби військовослужбовців і не забувайте потім про них щороку, приймаючи Закон про бюджет та інші закони соціального та правового захисту громадян. І зі свого сумного досвіду ми вже знаємо: якщо пообіцяєте замість пільг адресну допомогу, – пільги буде знято відразу, а до отримання адресної допомоги матері не доживуть...
Панове Міністри!
Не бійтеся що матері в чорних хустках розорять Україну, отримавши якийсь соціальній захист. На щастя, цих матерів в Україні не так вже й багато, всього від 200 до 300 в кожній області. І не передавайте фінансування цього рядка в регіони, бо це означатиме, що матері знову будуть ходити з протягнутою рукою по замкненому колу... І дайте, нарешті, чиновникам на місцях вказівку, чи роз‘яснення, що сини-солдати не встануть із могил, аби чиновники не заставляли матерів щороку приносити по вісім довідок в 10 інстанцій про те, що мати все ще жива, а син продовжує лежати на цвинтарі в солдатських погонах...
Шановні панове!
Незважаючи на те, що немає сили терпіти таке глумління, якого зазнають ці матері і від законодавства і від чиновників на місцях, ми все ж маємо надію, що Ви почуєте наше уклінне прохання, і ці болючі питання нарешті будуть вирішені Вами раз і назавжди.
Звернення прийнято:
12.09.2003 на зібранні Координаційної Ради Організації солдатських матерів України.
Наші контактні адреси та телефони:
49064, м. Дніпропетровськ
вул. Щербаня 4
Дніпропетровське відділення МТПЛ
Шкрюм Таїсія Іванівна
Телефонифакс: (0562) 68 52 02, 31 83 51
м. Харків 61002
ас 10397
Харківська обласна спілка солдатських матерів
Шутальова Марія Семенівна
Телефон: (0572) 14 31 71
E-mail[email protected]
Підписи під зверненням:
1. Шкрюм Таїсія Іванівна, Заступник Голови Організації солдатських матерів України, м. Дніпропетровськ
2. Лисогор Ніна Іванівна, заступник Голови Організації солдатських матерів України, голова ОСМ м. Дніпродзержинськ
3. Баклюкова Ірина Олександрівна, Голова Дніпропетровської обласної Організації солдатських матерів України, м. Дніпропетровськ.
4 Шутальова Марія Семенівна, співголова Харківської обласної спілки солдатських матерів м. Харків
5. Крюкова Майя Андріївна, Член правління ХОССМ
6. Онолова Людмила Миколаївна, Заступник голови Кіровоградської обласної організації солдатських матерів , м. Кіровоград
7. Бикова Людмила Олексіївна, співголова ХОССМ, м. Харків.
8. Касьян Світлана Сергіївна, Голова Обласного Черкаського комітету солдатських матерів, м. Черкаси.
9. Соловей Сталіна Опанасівна, Голова Чернігівської ООСМ, м. Чернігів.
10. Кожар Лариса Олександрівна, Заступник голови Чернігівського міського об’єднання солдатських матерів
11. Гладунова Євгенія Михайлівна, член оргкомітету Рівненської міської ОСМ, м.Рівне
12. Симонович Лариса Олександрівна член оргкомітету Рівненської міської ОСМ, м.Рівне
13. Кладько Раїса Петрівна, ОСМ, м.Рівне
14. Булавчук Лідія Йосипівна, голова міської районної організації СМ, м. Калуш.
15. Кирилович Леся Омелянівна, заступник голови ОСМ, м. Калуш
16. Щесюк Дарія Андріївна, Голова Спілки солдатських матерів Львівщини, м. Львів
17. Пологрудова Галина Михайлівна, заступник голови Севастопольської ОСМ, м. Севастополь.
18. Загайнова Лідія Миколаївна, ОСМ, м. Севастополь.
19. Даниленко Валентина Федорівна, ОСМ, м. Донецьк
20. Мороз Ольга Олександрівна, ОСМ, м. Донецьк
21. Рибалко Лідія Кузьмінічна, ОСМУ, м. Запоріжжя.
22. Безкоровайна Ольга Давидівна, ОСМУ, м. Херсон
23. Литвин Галина Михайлівна, ОМСУ м. Одеса
Вже не вперше ми звертаємось до Вас стосовно правового та соціального захисту матерів, сини яких загинули чи померли під час проходження строкової військової служби і навічно лягли в могили в солдатських погонах, а їхні матері стали вічними солдатськими матерями.
Держава призвала цих юнаків до захисту Батьківщини молодими і здоровими, та, на жаль, їх життя зберегти не вдалося з різних причин.
Свого часу в 1991 – 1992 р.р. були прийняті закони, в яких, нарешті було зазначено, що батькам загиблих чи померлих під час строкової служби військовослужбовців держава гарантує бодай якусь мізерну компенсацію у вигляді надбавки до пенсії розміром в 24 гривні, 50 відсоткової оплати за квартиру та комунальні послуги, деяке зниження податків, тощо. Все це за звичкою назвали пільгами, але ж це не пільги, а мізерна компенсація батькам за втрачене в армії життя сина – потенціального помічника та годувальника в старості.
В США життя військовослужбовця страхується в розмірі 350 000 доларів, в Росії батьки загиблого солдата отримують допомогу в розмірі ще однієї пенсії, звільнені від сплати податків, надані пільги на комунальні послуги, проїзду, багато іншого.
В Україні ж над батьками загиблих чи померлих солдатів продовжується просто глумління, починаючи з самих високих посадових осіб, тобто з Вас, панове!
Військкомати на місцях не видають батькам навіть посвідчень про те, що їх син загинув в армії. Кажуть – немає бланків посвідчень. Та невже ж так багато навбивали синів, що Україна не спроможна забезпечити їх батьків цими “корочками”? Адже ці посвідчення військкомати повинні привозити матерям разом з домовиною сина-солдата, і сказати їй: “Прости мамо! Ми взяли твого сина-захисника, та, на жаль, його життя зберегти не вдалося, ось тобі посвідчення, а Держава віднині про тебе піклуватиметься...”
Пане Президенте!
Два роки тому, під час зустрічі з солдатськими матерями в Гончарівському на Чернігівщині Ви сказали нам: “Я схиляюсь, матері, перед Вашою мужністю і перед тими, що Ви... не стали... злі... Я обіцяю турботу Держави про батьків загиблих солдатів взяти під свій особливий контроль!” То оце й взяли?!! Бо з цих матерів знімають і той мізер, який вони мали.
Вже вийшла нова інструкція про стягнення податків і там нагадано, що ця категорія постраждалих має пільги.
Панове Депутати!
Три роки тому, приймаючи Закон про бюджет, Ви зняли з батьків загиблих солдатів пільги на оплату квартири та комунальних послуг, не згадали їх окремим рядком в статі 58. Через рік ці пільги начебто були поновлені, але на місцях чиновники і чути не хочуть про поновлення, кажуть – не було окремої вказівки.
І ми знаємо, що в проекті Закону про бюджет на наступній рік про батьків загиблих чи померлих під час строкової служби солдатів – знову забули. Пільги обіцяєте залишити учасникам та інвалідам війни і це, звичайно, правильно, але ж запевняємо Вас, що у цих матерів є руки та ноги, але на місці серця там страшна постійно кровоточива рана, безмежно болюча і невиліковна. Все золото світу не замінить матері сина, бо життя сина безцінне! І те, що було свого часу записано в Законах України стосовно цих батьків – це швидше моральна підтримка, ніж суттєва матеріальна допомога...Але ж тепер Ви взагалі маєте намір залишити цих батьків наодинці зі своїм безмежним горем?!!
Панове Міністри!
Ми знаємо про тяжку економічну ситуацію в Україні, але повірте, – не врятують бюджет України матері в чорних хустках на могилах синів-солдатів. Не наповниться бюджет за рахунок того, що ці матері тапер повністю будуть сплачувати податки зі своїх мінімальних зарплат і платити сто відсотків за свої невеликі квартири та за комунальні послуги...
Тож звертаємось до Вас з проханням:
Пане Президенте!
Виконайте будь ласка свою обіцянку “Взяти турботу Держави про батьків загиблих та померлих солдатів під свій особистий контроль”.
Панове Депутати!
Приймаючи Закон України про бюджет на наступний рік, запишіть, будь ласка, окремим рядком, що всі надані раніше пільги залишаються для батьків загиблих чи померлих під час проходження строкової служби військовослужбовців і не забувайте потім про них щороку, приймаючи Закон про бюджет та інші закони соціального та правового захисту громадян. І зі свого сумного досвіду ми вже знаємо: якщо пообіцяєте замість пільг адресну допомогу, – пільги буде знято відразу, а до отримання адресної допомоги матері не доживуть...
Панове Міністри!
Не бійтеся що матері в чорних хустках розорять Україну, отримавши якийсь соціальній захист. На щастя, цих матерів в Україні не так вже й багато, всього від 200 до 300 в кожній області. І не передавайте фінансування цього рядка в регіони, бо це означатиме, що матері знову будуть ходити з протягнутою рукою по замкненому колу... І дайте, нарешті, чиновникам на місцях вказівку, чи роз‘яснення, що сини-солдати не встануть із могил, аби чиновники не заставляли матерів щороку приносити по вісім довідок в 10 інстанцій про те, що мати все ще жива, а син продовжує лежати на цвинтарі в солдатських погонах...
Шановні панове!
Незважаючи на те, що немає сили терпіти таке глумління, якого зазнають ці матері і від законодавства і від чиновників на місцях, ми все ж маємо надію, що Ви почуєте наше уклінне прохання, і ці болючі питання нарешті будуть вирішені Вами раз і назавжди.
Звернення прийнято:
12.09.2003 на зібранні Координаційної Ради Організації солдатських матерів України.
Наші контактні адреси та телефони:
49064, м. Дніпропетровськ
вул. Щербаня 4
Дніпропетровське відділення МТПЛ
Шкрюм Таїсія Іванівна
Телефонифакс: (0562) 68 52 02, 31 83 51
м. Харків 61002
ас 10397
Харківська обласна спілка солдатських матерів
Шутальова Марія Семенівна
Телефон: (0572) 14 31 71
E-mail[email protected]
Підписи під зверненням:
1. Шкрюм Таїсія Іванівна, Заступник Голови Організації солдатських матерів України, м. Дніпропетровськ
2. Лисогор Ніна Іванівна, заступник Голови Організації солдатських матерів України, голова ОСМ м. Дніпродзержинськ
3. Баклюкова Ірина Олександрівна, Голова Дніпропетровської обласної Організації солдатських матерів України, м. Дніпропетровськ.
4 Шутальова Марія Семенівна, співголова Харківської обласної спілки солдатських матерів м. Харків
5. Крюкова Майя Андріївна, Член правління ХОССМ
6. Онолова Людмила Миколаївна, Заступник голови Кіровоградської обласної організації солдатських матерів , м. Кіровоград
7. Бикова Людмила Олексіївна, співголова ХОССМ, м. Харків.
8. Касьян Світлана Сергіївна, Голова Обласного Черкаського комітету солдатських матерів, м. Черкаси.
9. Соловей Сталіна Опанасівна, Голова Чернігівської ООСМ, м. Чернігів.
10. Кожар Лариса Олександрівна, Заступник голови Чернігівського міського об’єднання солдатських матерів
11. Гладунова Євгенія Михайлівна, член оргкомітету Рівненської міської ОСМ, м.Рівне
12. Симонович Лариса Олександрівна член оргкомітету Рівненської міської ОСМ, м.Рівне
13. Кладько Раїса Петрівна, ОСМ, м.Рівне
14. Булавчук Лідія Йосипівна, голова міської районної організації СМ, м. Калуш.
15. Кирилович Леся Омелянівна, заступник голови ОСМ, м. Калуш
16. Щесюк Дарія Андріївна, Голова Спілки солдатських матерів Львівщини, м. Львів
17. Пологрудова Галина Михайлівна, заступник голови Севастопольської ОСМ, м. Севастополь.
18. Загайнова Лідія Миколаївна, ОСМ, м. Севастополь.
19. Даниленко Валентина Федорівна, ОСМ, м. Донецьк
20. Мороз Ольга Олександрівна, ОСМ, м. Донецьк
21. Рибалко Лідія Кузьмінічна, ОСМУ, м. Запоріжжя.
22. Безкоровайна Ольга Давидівна, ОСМУ, м. Херсон
23. Литвин Галина Михайлівна, ОМСУ м. Одеса