MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Проблеми законодавчого забезпечення прав людини.

14.12.2003   

Комітет Верховної Ради України з прав людини провів 8 грудня круглий стіл, присвячений Міжнародному дню з прав людини.

У круглому столі взяли участь представники органів державної влади, народні депутати, судді Верховного Суду України та Конституційного Суду, представники іноземних представництв, а також декількох неурядових організацій.

Засідання відкрив голова Комітету Генадій Удовенко, який зазначив, що в Україні на сьогодні відсутня політична воля для реального закріплення прав людини в законодавстві.

Представник ООН Дуглас Гарднер наголосив про стабільність важливості Загальної Декларації з прав людини, яка вже стільки років встановлює універсальні стандарти для всіх країн. Він зупинився, на його думку, на найважливіших проблемах в Україні: поширення ВІЛ/СНІД та гендерна рівність. Частково дивує, що представництво ООН в нашій країні інші права не зовсім цікавлять.

Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров визначив найбільш проблематичні сфери у захисті прав людини, а також зазначив, що в цьому році законодавче забезпечення прав людини, навіть, може погіршитися в разі прийняття нового законодавства про єдиний реєстр фізичних осіб, моніторинг телекомунікацій та кримінально-процесуального кодексу України. Однією з найголовніших проблем залишається катування працівниками правоохоронних органів. Зокрема, в цій сфері відсутнє належне законодавче визначення злочину “катування”, що унеможливлює його застосування. Також необхідно встановити процедуру доступу до незалежної медичної експертизи осіб, що позбавлені волі. Разом з тим слід забезпечити незалежний контроль та перевірку фактів про катування.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції Борис Тарасюк відзначив, що “ситуація з правами людини не те, що не покращується, а погіршується, особливо, якщо порівняти їх стан з першими роками незалежності, а у деяких аспектах навіть у порівнянні з радянськими часами”.

Антоніна Тарановська, представник Української Асоціації Міжнародної Амністії, також звернула увагу на питання катувань в Україні, а також необхідності вжиття всіх заходів для ратифікації римського статуту Міжнародного Кримінального Суду.

Заступник Міністра Юстиції України Валерія Лутковська звернула увагу присутніх на необхідність виконання Європейської Конвенції з захисту прав людини та основних свобод. “До Європейського Суду з прав людини на сьогодні надійшло приблизно 7,5 тисяч скарг. Ми твердо займаємо 7 місце серед інших країн, а попереду такі демократичні країни, як Франція, Німеччина, Італія. Тобто така кількість скарг не повинна лякати, але ми повинні бачити, що 7,5 тисяч людей не знайшли захисту в Україні. Значну кількість з цих скарг визнано не прийнятними.” Українське законодавство сприяє росту кількості скарг, оскільки воно не відповідає цій Конвенції. Наприклад, на сьогодні існує проблема відшкодування шкоди за незаконний арешт, як це визначено Конвенцією. А українське законодавство передбачає відшкодування тільки, якщо є виправдовувальний вирок суду, або якщо кримінальна справа закрита за реабілітуючими обставинами, що не відповідає вказаним європейським вимогам. Також вона зазначила, що Міністерство юстиції України готове співпрацювати та допомагати у імплементації європейських стандартів в Україні.

Учасники звернули увагу на проблеми забезпечення прав меншин, біженців, виборчих прав, а також екологічних прав громадян.

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій

 Поділитися