Мер Броварів судиться з газетою “Броварський кур‘єр”
06.04.2004
Сьогодні відбулось чергове засідання місцевого суду міста Бровари Київської області у справі за позовом міського голови Віктора Антоненка до редакції газети “Броварський курєр”.
Міський голова вимагає від редакції спростування неправдивої інформації та відшкодування моральної шкоди в сумі 40 000 гривень.
– В позовній заяві пан Антоненко зазначив, що відомості опубліковані в жовтневому номері газети “Броварський курєр” не відповідають дійсності, – каже головний редактор Надія Грицькова.
За словами журналіста публікація була присвячена святкуванню Дня міста. В газеті було розміщено інтервю голови бюджетної комісії міської ради, де йшлося про те, що на святкування необхідно виділити 100 000 гривень. Бюджетний комітет був проти таких витрат, однак депутати міськради затвердили програму. У редакторському коментарі висловлювалася думка, що було б ефективніше віддати таку суму грошей, замість святкування, на зарплату працівникам комунальної власності.
На сьогоднішньому засіданні були заслухані свідки, заявлені позивачем, а 24 червня будуть допитуватись свідки, заявлені відповідачем, тобто редакцією газети.
11.06.2003, Інститут масової інформації, http://imi.org.ua/Застосування норм Конституції України і законів, спрямованих на практичне покращення ситуації у ЗМІ, є дуже незадовільним, наголосила доповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи по Україні, депутат датського парламенту Ханне Северінсен у зверненні до Інституту масової інформації та Форуму журналістів "Правовий самозахист", що відбувся вчора у Києві.
Як повідомляє ІМІ, Х.Северінсен відзначила, що Генеральна прокуратура дуже нечасто розслідує факти тиску проти журналістів і, "здається, це вже стало правилом, що йдеться саме про журналістів, які критикують владу, або про політиків, котрі подають рекламу в тих чи інших медіа". За словами Х.Северінсен, у цих медіа у свавільній формі відбуваються перевірки – податкові, санітарні, пожежні, інколи результатом є те, що газета змушена закритися або змінити редакційну політику. "Цензура заборонена, але самоцензура залишається", - відзначила доповідач ПАРЄ і рекомендувала прочитати звіт Human Rights Watch "Новини: торг доречний" на цю тему.
Х.Северінсен вважає, що залишається також проблема браку прозорості законодавчої системи. "Чому ви боїтеся різноманітних перевірок? У нормальному порядку речей, що людина, яка нічого поганого не зробила, не повинна боятися. Але українські журналісти бояться, оскільки законодавча система непрозора", - зазначила Х.Северінсен, додавши, що справжня існуюча і діюча буква закону є обовязковою передумовою для свободи медіа.
Х.Северінсен також відзначила, що Верховна Рада покращила ступінь втілення зобовязань, які Україна взяла на себе при вступі до РЄ, але ще багато чого залишається зробити, особливо необхідно приділити увагу втіленню і застосуванню законів саме владою.
На її переконання, останні півроку дискусія навколо "темників" свідчить про погіршення ситуації, але позитивним знаком є те, що і серед журналістів зростає усвідомлення ситуації.
Х.Северінсен побажала всього найкращого новій професійній спілці журналістів. "Я сподіваюсь, що журналісти в Україні свідомі власної відповідальності як четвертої влади в становленні демократії. І, таким чином, вони є особами, які роблять надзвичайно важливий внесок на користь свободи і демократії в своїй країні. Україна потребує багатьох сміливих журналістів, які можуть плюралістично розповідати про наступні президентські вибори", - сказала вона.
Доповідач ПАРЄ нагадала, що Рада Європи обговорюватиме ситуацію щодо України на своїй сесії у вересні, і серед інших питань "будемо обговорювати проблеми медійного середовища".
Х.Северінсен висловила сподівання, що результатом дискусії стане подовження моніторингової процедури, і "ми матимемо змогу уважно відстежувати періоди до, впродовж і після виборів".
Міський голова вимагає від редакції спростування неправдивої інформації та відшкодування моральної шкоди в сумі 40 000 гривень.
– В позовній заяві пан Антоненко зазначив, що відомості опубліковані в жовтневому номері газети “Броварський курєр” не відповідають дійсності, – каже головний редактор Надія Грицькова.
За словами журналіста публікація була присвячена святкуванню Дня міста. В газеті було розміщено інтервю голови бюджетної комісії міської ради, де йшлося про те, що на святкування необхідно виділити 100 000 гривень. Бюджетний комітет був проти таких витрат, однак депутати міськради затвердили програму. У редакторському коментарі висловлювалася думка, що було б ефективніше віддати таку суму грошей, замість святкування, на зарплату працівникам комунальної власності.
На сьогоднішньому засіданні були заслухані свідки, заявлені позивачем, а 24 червня будуть допитуватись свідки, заявлені відповідачем, тобто редакцією газети.
11.06.2003, Інститут масової інформації, http://imi.org.ua/Застосування норм Конституції України і законів, спрямованих на практичне покращення ситуації у ЗМІ, є дуже незадовільним, наголосила доповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи по Україні, депутат датського парламенту Ханне Северінсен у зверненні до Інституту масової інформації та Форуму журналістів "Правовий самозахист", що відбувся вчора у Києві.
Як повідомляє ІМІ, Х.Северінсен відзначила, що Генеральна прокуратура дуже нечасто розслідує факти тиску проти журналістів і, "здається, це вже стало правилом, що йдеться саме про журналістів, які критикують владу, або про політиків, котрі подають рекламу в тих чи інших медіа". За словами Х.Северінсен, у цих медіа у свавільній формі відбуваються перевірки – податкові, санітарні, пожежні, інколи результатом є те, що газета змушена закритися або змінити редакційну політику. "Цензура заборонена, але самоцензура залишається", - відзначила доповідач ПАРЄ і рекомендувала прочитати звіт Human Rights Watch "Новини: торг доречний" на цю тему.
Х.Северінсен вважає, що залишається також проблема браку прозорості законодавчої системи. "Чому ви боїтеся різноманітних перевірок? У нормальному порядку речей, що людина, яка нічого поганого не зробила, не повинна боятися. Але українські журналісти бояться, оскільки законодавча система непрозора", - зазначила Х.Северінсен, додавши, що справжня існуюча і діюча буква закону є обовязковою передумовою для свободи медіа.
Х.Северінсен також відзначила, що Верховна Рада покращила ступінь втілення зобовязань, які Україна взяла на себе при вступі до РЄ, але ще багато чого залишається зробити, особливо необхідно приділити увагу втіленню і застосуванню законів саме владою.
На її переконання, останні півроку дискусія навколо "темників" свідчить про погіршення ситуації, але позитивним знаком є те, що і серед журналістів зростає усвідомлення ситуації.
Х.Северінсен побажала всього найкращого новій професійній спілці журналістів. "Я сподіваюсь, що журналісти в Україні свідомі власної відповідальності як четвертої влади в становленні демократії. І, таким чином, вони є особами, які роблять надзвичайно важливий внесок на користь свободи і демократії в своїй країні. Україна потребує багатьох сміливих журналістів, які можуть плюралістично розповідати про наступні президентські вибори", - сказала вона.
Доповідач ПАРЄ нагадала, що Рада Європи обговорюватиме ситуацію щодо України на своїй сесії у вересні, і серед інших питань "будемо обговорювати проблеми медійного середовища".
Х.Северінсен висловила сподівання, що результатом дискусії стане подовження моніторингової процедури, і "ми матимемо змогу уважно відстежувати періоди до, впродовж і після виборів".
11.06.2003, УНІАН, http://unian.net