MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Міська рада Кривого Рогу не визнає журналісток Валентину Кривду та Наталію Сокуренко

06.04.2004   

07-08-2003

До ІМІ надійшло звернення від Ініціативної групи незалежних криворізьких журналістів, які скаржаться на протизаконні дії місцевої влади. За словами журналістів Валентини Кривди та Наталії Сокуренко, вони не можуть вільно відвідувати пленарні засідання сесій міської ради, мати реальний доступ до документів. “Це пряме перешкоджання професійній діяльності журналістів”, – зазначається у зверненні. З цього приводу троє журналістів подали до міської прокуратури заяви про порушення кримінальних справ за ст. 171 Кримінального кодексу України за фактом їхнього недопуску на сесію Криворізької міської ради, що відбувалась 9 липня 2003 року.

(Barometr)

 

***

Микола Коробко, м. Кривий Ріг:

Розпочався неохочий та плутаний відступ криворізької міської влади перед несподівано масованою громадською підтримкою вимог журналістки Валентини Кривди.

Ініціаторка справедливого збурення вперто домагається відміни ст. 13-ї Регламенту міської ради та вільного доступу на засідання сесій міськради для представників засобів масової інформації незалежно від їхньої політичної орієнтації чи міри наближеності до влади. В якості жертви такої дискримінації вона своєю п’ятимісячною кампанією звернень до всіх мислимих служб та інстанцій, причетних до функціонування ЗМІ, таки привернула увагу громадськості до цієї справи.

У місцевій пресі за цей час з’явилося більше десятка публікацій, відгукнувся бюлетень Харківської правозахисної групи «Права людини», розпочався збір підписів під відозвою «Кривбасу – свободу слова!».

Майже 500 підписів криворізьців уже лягло на стіл міського голови Юрія Любоненка. Відповіді різних службових осіб на численні інформаційні запити Валентини Кривди підтверджували безпідставність намагань місцевої влади не допустити її присутності на сесіях міської ради. І не тільки її... На початку липня поточного року заступник начальника Дніпропетровського обласного управління юстиції О.В.Ковалькова повідомила таке (лист від 01.07.2003р., № 04-5/1840): «...Після проведеного правового аналізу вищезазначених законів, а також інших чинних нормативно-правових актів, які стосуються вашого питання, ми дійшли висновку, що не існує жодного чинного нормативно-правового акту України, який би містив у собі норму, згідно якої будь-яка фізична або юридична особа (орган юридичної особи) мали би повноваження «визначати необхідність присутності представників державних органів, районних рад, політичних партій, інших громадських організацій, трудових колективів, преси, телебачення на засіданнях міськради або постійних комісій...».

Але ж саме таким актом і є Регламент роботи Криворізької міської ради, ставши своєрідною «удавкою» проти проникнення незалежних журналістів до сесійної зали! Отже, під тиском неспростовних доказів про відсутність будь-яких законних підстав для відсторонення журналістів від важливої громадської місії, міська влада розпочинає маніпуляції з питанням акредитації журналістки В.Кривди. Незважаючи на кількаразові спроби всеукраїнського тижневика «Шлях Перемоги» домогтися акредитації свого позаштатного кореспондента з наданням відповідних до закону документів, керуючий справами виконкому В. Петровнін продовжує «роз’яснювати» заявникам те, що «акредитація журналістів при органах місцевого самоврядування здійснюється на підставі офіційного подання засобом масової інформації до відповідного органу або за заявою журналіста (технічного працівника) з пред’явленням ними відповідних документів, що підтверджують їх професійний фах або рекомендації професійного об’єднання журналістів» (текст за В. Петровніним). Цим вправи В. Петровніна у «знанні» законів не закінчилися. Він підкреслює, що «в Вашому листі йде мова про акредитацію позаштатного кореспондента В.Кривди, а не про журналіста». У зв’язку з цим М. Макар – директор ТОВ «Українська Видавнича Спілка», засновника тижневика, змушений звернутися до виконавчого комітету Криворізької міської ради, який протягом багатьох місяців, без видимої участі міського голови, непохитно відстоює непрозорість діяльності ради. Мотивація та доводи, наведені у зверненні, варті уваги: «...У офіційній відповіді керуючого справами виконкому В. Петровніна (вих. № 7/31-1528 від 25.07.2003р.) приводиться така аргументація відмови в акредитації нашого журналіста, як відсутність підтвердження професійного фаху нашого журналіста. Причому, Ваш працівник довільно трактує вищезгаданий Закон і перекручує наведені в ньому положення.»

Нагадуємо, що в Законі написано: «За офіційним поданням засобу масової інформації» АБО «За заявою журналіста з підтвердженням його професійного фаху». Тобто, ці два способи заяви про акредитацію ніяк не пов’язані між собою, і при офіційному поданні – як і було в нашому випадку – ЗМІ може акредитувати в органах місцевого самоврядування будь-якого свого працівника, навіть позаштатного. Крім того, В.Петровнін виявляє у своїй відповіді досить смішну некомпетентність, розділяючи поняття «кореспондент» та «журналіст» як абсолютно різні та заявляючи, що Закон стосується лише останніх......Тому, враховуючи вищесказане, ми змушені трактувати немотивовану відмову Криворізького виконкому в акредитації нашого позаштатного кореспондента В.Кривди як злісне порушення Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» та перешкоджання діяльності журналіста, засобу масової інформації з боку посадових осіб органу державної влади – зокрема, керуючого справами В. Петровніна...».

І все ж на третю від початку протестної кампанії сесію міськради, липневу, були запрошені лише представники газети «Червоний гірник"(орган міської ради), муніципальної телерадіокомпанії «Рудана», державного телерадіооб’єднання «Криворіжжя» і не допущені позаштатний кореспондент всеукраїнського тижневика «Шлях Перемоги» Валентина Кривда, головний редактор обласної незалежної громадсько-політичної газети «Точка зрения», помічник-консультант народного депутата України, голови депутатського об’єднання «Антимафія» Григорія Омельченка Наталія Сокуренко та заступник головного редактора громадсько-політичної газети «Право» Олена Костадінова. Реакція прокуратури на факти створення перешкод у виконанні професійних обов’язків журналістів була спрямована на підтримку незаконних дій влади і заслуговує на окреме дослідження. Правомірність поставлених В.Кривдою вимог із вдячністю «за виявлену принциповість у здійсненні професійної журналістської діяльності» підтвердив у своєму листі від 01.08.2003 голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Іван Чиж. Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко у листі від 11.07.2003 на адресу Криворізької міської ради та журналістів видань «Точка зрения», «Шлях Перемоги», «Право», посилаючись на існуючий стосовно цього питання корпус законів, нагадує, що «...Акредитація надається в реєстраційному порядку, тому положення про акредитацію, які видаються відповідними органами влади, не мають запроваджувати жодних підстав для відмови в акредитації журналістам, які подали необхідні документи (Підкреслення – М. Томенка). Журналістів має бути акредитовано. Слід відзначити, що Закон не встановлює й будь-яких обмежень на кількість журналістів та творчих працівників, які можуть бути акредитованими...». Зрештою, навіть прокуратурі після кількох безплідних перевірок, здійснених на вимогу журналістки В.Кривди, стало зрозуміло, про що йдеться. Якщо в листі від 13.06.2003р. прокурора м. Кривого Рогу державного радника юстиції 3-го класу В.Р.Кравця предмет оскарження журналістки – регламент роботи Криворізької міської ради – зображено як відповідний чинному законодавству, то двома місяцями пізніше прокуратура змушена була дійти іншого висновку. У згаданому першому листі читаємо: «...Згідно регламенту роботи Криворізької міської ради представники державних органів, районних рад, політичних партій, інших громадських організацій, трудових колективів, преси, телебачення запрошуються на засідання сесії міськради в разі необхідності. Гласність роботи міської ради забезпечується шляхом оприлюднення по телебаченню, радіо, пресу, зокрема: відповідні органи Криворізької міської ради та її виконкому – загальноміську газету «Червоний гірник» та ТРК «Рудана»...(остання фраза з її особливостями приведена також за оригіналом – авт.) Перевіркою грубих порушень (не грубі, певно, перебувають поза компетенцією прокуратури? – авт.) законодавства щодо реалізації вашого права на одержання інформації про роботу сесії міської ради не встановлено, підстав для реагування нема...)». Із листа цієї ж прокуратури від 22.08.03р.за підписом в. о. прокурора м. Кривого Рогу старшого радника юстиції В.Несміяна дізнаємося: «...При перевірці встановлено, що ст.13 Регламенту міської ради суперечить нормам чинного законодавства. За пропозицією прокуратури м. Кривого Рогу ст.13 Регламенту міської ради приводиться у відповідність нормам чинного законодавства. Крім цього повідомляємо, що при Криворізькій міській раді створена робоча група з числа депутатів, яка підготувала пропозиції щодо порядку акредитації представників засобів масової інформації при Криворізькій міській раді, а також Положення про порядок висвітлення діяльності Криворізької міськради та її виконавчих органів. Зазначені документи будуть надані на розгляд депутатам міської ради у серпні поточного року.» Саме останній абзац листа прокуратури обіцяє появу чергового витка виснажливої бюрократичної тяганини: за деякою інформацією, міська влада всіляко намагається обійти ГЛАСНІСТЬ, один із принципів, на яких відповідно до закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснюється місцеве самоврядування. Недоступні поки що громадськості проекти змін дуже ймовірно матимуть на меті зберегти непролазність існуючої місцевої нормативної бази акредитації журналістів.

(“Права людини”, м. Харків, №23, 16-31 серпня 2003 р.)

 Поділитися