MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Вимоги міського голови Миргорода О. Паутова до редактора та газети “Миргородська правда”

06.04.2004   

В. Козоріз, («Миргородська правда»):

Рано, дуже рано недруги «Миргородської правди» почали святкувати перемогу над опозиційною газетою, яку їм принесло рішення Охтирського районного суду Нагадаю, що 23 червня ц.р. цей суд частково задовольнив вимоги міського голови О. Паутова до редактора та газети «Миргородська правда», зобов’язавши їх спростувати відомості, що були надруковані у статті «Миргородський дерибан» і стягнути на користь позивача 2100 гривень моральної шкоди. Але оскільки рішення суду було ухвалене з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права, воно було оскаржене мною до апеляційного суду Сумської області, тобто на сьогоднішній день не набрало законної сили.

Втім, іншого рішення поданій справі годі було й очікувати. Адже сьогодні уся судова система жорстко підпорядкована виконавчій владі й обслуговує її найменші забаганки. При цьому, аби догодити можновладцям, судді вдаються не тільки до відвертого порушення законів, а й до грубого маніпулювання фактами. Скажімо, при розгляді справи у Охтирському районному суді мною було надано більше двох десятків документальних доказів, які вказують на некомпетентність міського голови О. Паутова і його авторитарний стиль керівництва. Але усі ці докази судом були повністю проігноровані. Натомість у своєму рішенні суд послався тільки на ті докази, які були вигідні позивачу ( зокрема, на грамоти і подяки від обладміністрації та Президента). Крім того, при розгляді справи суд свідомо не відокремив фактів від оціночних суджень, які були висловлені у моїй статті, порушивши при цьому не тільки Конституцію та закони України, а й норми Міжнародного права, які гарантують кожній людині, а тим більше журналісту свободу висловлювань.

І насамкінець, в тому, що я оприлюднив правду про діяльність миргородського мера, суд побачив злий умисел. А полягав він, на думку судді Галини Корольової, у тому, що «Миргородська правда» із уже згаданою статтею «Миргородський дерибан» була мною спеціально надрукована до Дня місцевого самоврядування, тобто професійного свята О.Паутова, і це завдало йому величезних моральних страждань. Хоча насправді газета вийшла через десять днів після цього свята і публікація в ній ніяк не була пов’язана з цією датою. Та, напевне, для того, щоб дійти зворотного висновку, в судді були дуже вагомі підстави. Я навіть допускаю, що її могли залякати або під купити. Принаймні, кваліфіковані юристи, які знайомилися з рішенням Охтирського районного суду, звернули увагу, що воно майже повністю повторює аргументацію представника О.Паутова В.Педорича, а можливо, ним же й було написане. І найголовніше. Чомусь рішення по справі суддя винесла лише через чотири дні після розгляду справи, що теж є грубим порушенням ЦПК України.

Ось така безпардонна Феміда сьогодні визначає свободу слова.

(«Полтавський обласний медыа-клуб», №40, 7 серпня 2003 р.)

 Поділитися