MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

11 листопада колишня друкарня обкому КПУ, а нині АТЗТ “Видавництво “Донеччина” відмовилося друкувати черговий номер щотижневої газети “Острів”

06.04.2004   

Причини відмови не названо, однак очевидно, що одностороннє порушення договору про випуск видання викликане незалежною позицією обласного щотижневика, який виступив проти свавілля місцевої влади, яка організувала 31 жовтня в Донецьку так званий “Холуїн”. Газета також кожного номера публікує матеріали журналістського розслідування про корупцію в органах прокуратури. Головним “героєм” ще не закінченого “епосу” під назвою “В країні неляканих прокурорів” став колишній прокурор Донецької області, а нині перший віце-спікер ВР, кандидат на посаду Генпрокурора України Геннадій Васильєв. Перший натяк на те, що договірні відносини з видавництвом будуть розірвані, надійшов 10 листопада, коли головний технолог підприємства Володимир Дятловський в особистій бесіді з головним редактором “Острова” Євгеном Талишевим повідомив, що “ми не маємо претензій до вашого видання, але в подальшому друкувати вашу газету не можемо”. При цьому Дятловський запевнив, що до отримання редакцією офіційного повідомлення про одностороннє розірвання угоди, черговий, 45 номер газети побачить світ. Однак видавництво порушило і цю обіцянку. Зранку 12 листопада, коли номер «Острова» із закінченням журналістського розслідування Володимира Бойка «В краю неляканих прокурорів» був зверстаний, виведений на типографські плівки і водій редакційної машини вже віз оригінали в друкарню, з виробничого відділу видавництва надійшло телефонне розпорядження повідомлення, що «Донеччина» друкувати «Острів» більше не буде. Трохи пізніше усе той же головний технолог В.Дятловський сказав, що розпорядження про відмовлення в друкуванні газети дав голова правління Василь Ковальов. Спроби редакції безпосередньо зв’язатися з керівником підприємства успіхом не увінчалися – у приймальні повідомляли, що В. Ковальова немає на місці. Однак, як підкреслили там же, В. Ковальов підтвердив по мобільному телефону категоричну відмову друкувати «Острів» без будь-яких пояснень. Примітно, що в цей же ранок 12 листопада, о 9.40 на стару адресу редакції щотижневика навідалися молоді люди «бритоголової зовнішності», які хотіли особисто зустрітися з головним редактором «Острова» Євгенієм Талишевим. Довідавшись, що офіс редакції змінив «прописку», невідомі видалилися, не повідомивши мети візиту і не залишивши для Талишева жодних координат для контакту. Постійний автор «Острова» Володимир Бойко, добре відомий читачам українського політ-інтернету своїми гострими викривальними статтями про корупцію в правоохоронних органах, переконаний, що відмова видавництва «Донеччина» друкувати незалежну газету викликана публікацією в «Острові» його «багатосерійного» розслідування церковно-прокурорського бізнесу Геннадія Васильєва. Його статті «Прокурор милістю божою», «Христопродавці» і «У краю неляканих прокурорів» давно стали бестселерами «світової павутини», однак у Донбасі «живцем» їх наважується публікувати тільки «Острів». Саме тому, як вважає В.Бойко, кандидат на посаду Генпрокурора України віддав наказ «розірвати газету й автора».

Але є і друга, не менш обґрунтована версія причини, по якій «Донеччина» відмовила газеті «Острів» у типографських послугах і готова виплатити журналістам будь-яку неустойку. Справа в тім, що саме «Острів» виявився єдиним в області друкованим виданням, що не тільки не «замовчало» ганебні події в Донецьку 31 жовтня, але і присвятило цій події практично весь 44-й номер, смуги якого вийшли під загальною шапкою «Кримінальний путч у Донецьку». Причому на першій сторінці цього спецвипуску був крупно поданий знімок, зроблений кореспондентом газети в облдержадміністрації в той момент, коли лідер «Наший України» Віктор Ющенко прямо вказав на організаторів недільного «шоу» і назвав їх справжнім ім’ям: «Холуї!..»Як видно, Вікторові Андрійовичу вище керівництво Донецької області «холуїв» простило, а от правди зі сторінок «Острова» стерпіти не змогло («Наша Україна», 14.11.2003)

(www.razom.org.uа)

Див. Також — "Україна молода", №210, 12 листопада 2003 р.)

***

Журналіст Володимир Бойко, статті якого, присвячені діяльності донецьких кримінальних кіл, регулярно виходять друком у щотижневику, повідомив кореспонденту ІМІ про те, що „у газети „Остров” виникли проблеми з реалізацією, але попит на неї великий”.

— Від розповсюдження газети відмовилися оптові фірми, на які чинить тиск державна податкова адміністрація. Крім того, дивним чином зникли 3 тис. примірників „Острова”, розсилкою яких опікується донецька дирекція „Укрпошти”. Замість того, щоб розіслати газети у 900 відділень області, їх було відправлено на головпоштамт міста Донецька, де їх купила одна особа, — зазначив Володимир Бойко. (Інститут масової інформації, 17.11.2003)

(www.imi.org.ua)

***

Інститут масової інформації:

Сьогоднішній номер донецької газети “Острів” вийшов, незважаючи на всі перешкоди. Як і було обіцяно читачам, видання надрукувало останню частину трилогії “В краю непуганных прокуроров”. Викривальний матеріал розповідає про зв’язок першого віце-спікера, кандидата на посаду Генерального прокурора України Геннадія Васильєва з кримінальними колами Донецька. Дізнавшись про те, який матеріал збирається друкувати “Острів”, типографія “Донеччина” відмовилась друкувати номер, поки з нього не буде вилучено статтю журналіста Володимира Бойка. Працівникам редакції було запропоновано привезти до типографії плівки, де їх перевірять на наявність матеріалів про Васильєва. Головний редактор “Острова” Євген Талишев від таких пропозицій відмовився, повідомив кореспондентам ІМІ Володимир Бойко. Сьогоднішній номер газети друкувала інша друкарня.

Між тим, конфлікт, що виник між типографією “Донеччина” та газетою — лише незначна частина айсбергу...

(“Телекритика”, 13.11.2003 17:03)

 Поділитися