86 гривень намагається відсудити у “Львівської газети” начальник Західної регіональної митниці Тарас Козак за передрук статті ”Податками по опозиції” впливового польського щоденника “Жечь Посполита

86 гривень намагається відсудити у “Львівської газети” начальник Західної регіональної митниці Тарас Козак за передрук статті ”Податками по опозиції” впливового польського щоденника “Жечь Посполита”, у якій, з-поміж іншого, йшлося про випадок , коли нетверезий Тарас Козак вчинив стрілянину в одному з львівським ресторанів. Наведені у матеріалі факти, на думку Козака, не відповідають дійсності.

У результаті начальник Західної регіональної митниці звернувся до Личаківського місцевого суду з проханням зобов’язати “Львівську газету” спростувати неправдиву інформацію та відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 86 гривень. У своїй позовній заяві він наводить конкретний фрагмент статті польського журналіста Пьотра Косьціньскі “Податками по опозиції”, який завдає шкоди його іміджу:

“Податковими службами у Львівській області нині керують троє. Найважливіший із-поміж них – Сергій Медведчук, брат Віктора – керівника адміністрації президента України. Родинні зв’язки пояснюють багато що. Брати добре допомагають один одному. Жодні запити у справі Сергія Медведчука – навіть польського керівництва у справі “Кредит Банку (Україна)” – не справляють враження ані на президента, ані на прем’єра України. Номер другий – уже згаданий Мирослав Хом’як, заступник голови обласної ДПА, керівник цієї установи у Львові. Номер третій – Тарас Козак, який керує митними службами. Нещодавно він у п’яному вигляді стріляв зі службового пістолета в одному з львівських ресторанів, але ніхто його за це навіть не покартав”.

Натомість, “ЛГ” сумнівається, що пану Козаку вдасться отримати гроші, оскільки українське законодавство не передбачає відповідальності за передрук матеріалів з інших видань.

Стаття була опублікована у “Жечі Посполитій” 15 жовтня 2003 року та передрукована “ЛГ” наступного дня.

Як каже, головний редактор “ЛГ” Олег Онисько, передрук статті було зроблено свідомо, оскільки самі вони не мали доказів стрілянини Козака у місцевому ресторані, містом ходили лише чутки. “Якщо є ображені, то нехай звертаються до польського судочинства та позиваються до самої “Жечі Посполитої”, — зазначив Онисько.

29 жовтня прес-служба Західної регіональної митниці оприлюднила офіційну заяву, у якій не спростовувався факт стрілянини, проте йшлося, що пан Козак за півроку перебування на посаді голови ЗРМ свого службового пістолета в очі не бачив, звинувативши при цьому в пристрасті до “смаженини” “Львівську газету”, яка “з точністю до коми передрукувала неправдиву інформацію”.

— Ми опублікували у себе текст цієї заяви, звичайно з власними коментарями, — повідомив Олег Онисько

За словами головного редактора, позовна заява надійшла до редакції поштою 17 листопада. Того ж дня до редакції завітав представник митниці, який приніс виклик до суду. Проте назвати своє прізвище він відмовився.

Цікаво, що судове засідання було призначене на 18 листопада.

— Наш директор, Юрій Назарчук, відмовився ставити свій підпис на розписці, оскільки, як передбачено законом, такі документи мають надходити не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Ми не підозрюємо, що суд може порушувати закон, але не знаємо, що думати з цього приводу. Як ви розумієте, сьогодні до суду з нашого боку ніхто не пішов, — розповіли в редакції “ЛГ”.

За інформацією “ЛГ”, Тарас Козак є членом СДПУ(о). До того, як у квітні 2003 року він очолив Західну регіональну митницю, працював у ДПА у Львівській області першим заступником Сергія Медведчука.

На жаль, кореспонденту ІМІ так і не вдалося зв’язатися з керівником прес-служби ЗРМ, проте технічний працівник(!), який протягом дня піднімав слухавку, сказав, що “до суду жодних коментарів не буде”.

Натомість ситуацію прокоментувала юрист ІМІ Інна Ведмеденко:

Законом України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (ст. 42, ч. 4 ) передбачені випадки, коли журналісти та редакції можуть бути звільнені від відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій.

Зокрема, таким випадком є публікація, яка дослівно відтворює матеріал, що був опублікований іншим друкованим засобом масової інформації і містить посилання на джерело передруку.

Тому “Львівська газета”, передруковуючи матеріал польської газети, не порушила законодавство про друковані засоби масової інформації.

Відтак, позовні вимоги безпідставні

(Інститут масової інформації, 19.11.2003, www.imi.org.ua)

Див. також — «Обозреватель», 17.11.2003, www.obozrevatel.com.ua