«Такі справи»
08.04.2004
25 листопада 2002 р. суддя Солом’янського місцевого суду Києва Ада Педенко відмовила голові видавничого поліграфічного центру “Такі справи” Сергію Данилову у його скарзі на дії посадової особи, посилаючись при цьому на статтю закону, яку 30 жовтня 1997 року Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Основному Закону. Так само Ада Педенко відмовила співзасновнику “Таких справ” Людмилі Жильцовій у скарзі на неправомірні дії оперативного співробітника, з посиланням на ст. 234 КПК України, де вказано порядок розгляду дій слідчого. “Тобто суддя просто не відрізняє слідчого від оперативного співробітника, — пише С. Данилов голові Вищої ради юстиції Сергію Ківалову. — При цьому суддя знову посилається на положення ст. 248-3 УПК України, які втратили чинність”.
Автор заяви до Вищої ради юстиції України вважає, що А. Педенко працює виключно на захист податківців.
(“Сільські вісті”, №17, 11 лютого 2003 р.)
***
У відповідь на зініційований Миколою Томенком запит, в якому Верховна Рада просила Державну податкову адміністрацію і Генеральну прокуратуру розглянути неправомірні дії щодо підприємства “Такі справи” з боку податківців і прокуратури, в. о. першого заступника голови ДПА О.І.Шитря пише, що “дії працівників органів Державної податкової служби під час проведення перевірок підприємства “Такі справи” не були предметом оскарження в судових інстанціях”.
Високий податковий посадовець зігнорував той факт, що “Такі справи” подали 5 скарг на дії податківців до Солом’янського районного суду Києва, одну до Шевченківського суду і 2 позови до Господарського суду столиці. Крім того, відповідні матеріали отримувала і прокуратура. Але суд просто ігнорує численні факти кричущих порушень закону з боку податківців і прокуратури. Доходило навіть до абсурду. Одну зі скарг на дії ДПА Солом’янського району Києва Солом’янський районний суд, замість ухвалення рішення, надіслав для розгляду по суті підлеглим тих, на кого скаржилися “Такі справи” — тобто до податкової міліції Солом’янського району.
Тиск на “Такі справи” почався 14 лютого 2002 року. 20 грудня 2002 року Міжнародний центр з вирішення інвестиційних спорів зареєстрував позов литовського інвестора “Таких справ” ЗАТ “Tokios Tokeles” до держави Україна.
(“Сільські вісті”, №26, 4 березня 2003 р.)
Автор заяви до Вищої ради юстиції України вважає, що А. Педенко працює виключно на захист податківців.
(“Сільські вісті”, №17, 11 лютого 2003 р.)
***
У відповідь на зініційований Миколою Томенком запит, в якому Верховна Рада просила Державну податкову адміністрацію і Генеральну прокуратуру розглянути неправомірні дії щодо підприємства “Такі справи” з боку податківців і прокуратури, в. о. першого заступника голови ДПА О.І.Шитря пише, що “дії працівників органів Державної податкової служби під час проведення перевірок підприємства “Такі справи” не були предметом оскарження в судових інстанціях”.
Високий податковий посадовець зігнорував той факт, що “Такі справи” подали 5 скарг на дії податківців до Солом’янського районного суду Києва, одну до Шевченківського суду і 2 позови до Господарського суду столиці. Крім того, відповідні матеріали отримувала і прокуратура. Але суд просто ігнорує численні факти кричущих порушень закону з боку податківців і прокуратури. Доходило навіть до абсурду. Одну зі скарг на дії ДПА Солом’янського району Києва Солом’янський районний суд, замість ухвалення рішення, надіслав для розгляду по суті підлеглим тих, на кого скаржилися “Такі справи” — тобто до податкової міліції Солом’янського району.
Тиск на “Такі справи” почався 14 лютого 2002 року. 20 грудня 2002 року Міжнародний центр з вирішення інвестиційних спорів зареєстрував позов литовського інвестора “Таких справ” ЗАТ “Tokios Tokeles” до держави Україна.
(“Сільські вісті”, №26, 4 березня 2003 р.)