Два форуми у Тернополі.

27 січня у Тернопільському обласному драмтеатрі давали незвичну “виставу” – під назвою “Громадський Форум “Курс політичних реформ підтримуємо!”. Цікаво, що підготовка “Форуму” велася в умовах майже конспіративних – до 26 січня залишалися таємницею: місце, час, склад оргкомітету, як і імена головних виконавців дійства. Хоча мало в кого викликало сумнів припущення, що його режисуру виконано у кабінетах облдержадміністрації і – ще вище. Хоча б тому, що групи делегатів від глибинки комплектувалися під керівництвом посадовців районних адміністрацій. Приміром, Чортківську “трупу” з числа працівників бюджетних установ поспіхом набирав особисто заступник голови РДА з гуманітарних питань Я. Стець.

Вже до початку “Форуму”, за свідченням очевидців, було зрозуміло, що його сценарій було прописано надто вже грубими мазками – навіть у порівнянні з акціями 2002 року “На захист Конституції”. Новітній “театр” розпочинався вже навіть не “від вішака”, а від самісіньких вхідних дверей, які було ретельно перекрито спецзагонами міліції на чолі з начальником обласного управління УМВСУ В. Момотом. Представників ЗМІ, лідерів партій, та й депутатів Тернопільської міської та обласної рад велено було не пускати до зали. Стражі порядку були невблаганними і “на захист реформ” діяли рішуче – між ними та натовпом бажаючих “безбілетників” дійшло до неабиякої штовханини. На щастя ніхто серйозно не постраждав. Пройти до театральної зали – через запасні двері – вдалося лише двом народним депутатам України, І. Стойку та Я. Джоджику, і трьом – обласної. Власне, вони і були єдиними сторонніми учасниками та глядачами вистави, чиї ролі не було заздалегідь прописано, що і внесло певну долю хаосу у стрункий сценарій народного “одобрямсу”. Втім, як переконували згодом головні діючі персони “Форуму”, деякі ректори тернопільських ВУЗів, резолюцію на пітримку “курсу політичних реформ” все ж було проголосовано – отже, “маври виконали свої ролі”. І все ж, ту резолюцію так досі ніхто і не побачив ні в обласній, ні у міській пресі. А після чергових одкровень Президента та парламентських коректив “курсу реформ” її появи вже ніхто і не чекає. Жодним словом не прокоментували події 27 січня на Театральному майдані Голови Тернопільської обласної ради та держадміністрації. Тобто, питання до героїв дня 27 січня все ще залишаються...

І от, 5 лютого, у місцевій пресі оприлюднена Заява позачергової сесії Тернопільської міської ради та міського Голови Б. Левківа, де засуджуються “безпрецедентні за своєю антизаконністю дії, до яких вдалися працівники правоохоронних органів, які не допустили в зал обласного драматичного театру депутатів міської та обласної рад, представників ЗМІ, що хотіли взяти участь у проведенні громадського форуму “Курс політичних реформ підтримуємо”. У Заяві йдеться про порушення норм Конституції та Законів України “Про місцеве самоврядування”, “Про інформацію”, “Про порядок організації та проведення мирних масових заходів” та ін. Планується розгляд питання про події “на майдані коло театру” на сесії Тернопільської обласної ради.

А вже 8 лютого на Театральному майдані відбулося багатотисячне Віче, організоване опонентами “політреформи”. Заради справедливості варто відзначити, що інформація оргкомітету у цьому випадку була оприлюднена заздалегідь і до виступів запрошено усі політичні партії та громадські організації. Запрошувалися також перші особи області і навіть – Голова горезвісного оргкомітету. Як з’ясувалося, ним був ректор Тернопільської Академії народного господарства С. Юрій, той самий “опальний ректор”, повноваження якого у 2002 році відстояли студентський та викладацький страйком і депутати обласної ради від опозиції... Прикро. І як тут не згадати репліку незабутнього “Лжецезаря” з “Золотого теляти” – “И ты, Брут, продался большевикам!”