Чи вистачить духу у прокурора Г. Середи зупинити на Полтавщині «мєнтовський бєспрєдєл»?

27 лютого обласна газета «Полтавська думка» опублікувала мою кореспонденцію «Шишацькі міліціонери прикували до ліжка прооперованого хлопця, якого підозрюють в крадіжці... 45 гривень». Мова йшла про жорстоке поводження з боку правоохоронців до 21-річного Едуарда Лавиша та катування його в міліцейських застінках. Заяву з цього приводу до прокуратури Шишацького району подала мати Е. Лавиша. Як розповів рідним Едуард, ще у січні його, як підозрюваного в крадіжці колгоспного соняшнику, схопили міліціонери. За те, що Е. Лавиш, запроторений до «клітки», попросив у чергового напитися води, двоє стражів закону, котрі, звісно, не представлялися, жорстоко побили його. А зранку, стверджує Едуард, «замполіт Онішко» побив його гумовим кийком за те (вдумайтеся!), що Едуард спав на підлозі, бо в камері не було місця! А він що, повинен був усю ніч стояти чи спати на стелі?!

Далі Е.Лавиша відправили в Полтавське СІЗО, де він відчув себе зле (до цього хлопець на здоров’я не скаржився). Але медичної допомоги йому там не подали. Згодом його знову переправили в Шишацький РВВС: цього разу підозрюють у крадіжці 45 гривень. Під час обшуку один з «ментів» кинув светр Едуарда на підлогу і почав його топтати чоботами. А коли парубок висловив незадоволення, такий собі «коп» Катанцев, що майже вдвічі більший за комплекцією за Лавиша, бив його кулаками й ногами - у голову, в груди, в живіт.

Кілька годин Едуард корчився від болю й кричав, доки міліціонери сподобилися викликати «швидку допомогу». Хлопцеві зробили складну операцію на черевній порожнині - перитоніт нез’ясованої етіології. Певно, наслідки січневого побиття. Такий діагноз часто несумісний із життям. У лікарні Е. Лавиша, що ще не відійшов від наркозу, прикували до ліжка, а на ніч ще й прив’язували за ноги, наче особливо небезпечного злочинця. Біля нього був виставлений цілодобовий міліцейський пост з трьох «багнетів». Навіть матері не дозволили доглядати тяжкохворого сина...Журналіст шишацької районки Ярослав Проць, якого я попросила на місці з’ясувати ситуацію, розповів, що побачив у палаті живописну картину: міліціонери «возлежали» на вільних ліжках.

Втім, навіть після критичної публікації в газеті міліціонери продовжили тримати Едуарда прикутим наручниками до ліжка. Але найдивніше те, що у той час, коли новопризначений прокурор Полтавської області Григорій Середа відповідно до останніх указів Президента України Л.Кучми оголосив боротьбу з корупцією і зловживаннями у правоохоронних органах і справді виявляє принципову позицію з цього питання, прокуратура Шишацького району чомусь, виходить, стала на шлях покриття злочинів садистів у погонах. Зазвичай у жертв міліцейських катувань не буває свідків. У даному випадку, як свідчить постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, яку мені надіслали з шишацької прокуратури, є свідок - С.Юшко, котрий підтверджує, що працівник міліції Катанцев бив Е. Лавиша. Причина хірургічного втручання теж підтверджує правдивість твердження Е. Лавиша, що й раніше, у січні, його по-звірячому били в Шишацькому РВВС. До того ж, Едуард розповів, що кілька днів йому медики в лікарні мазали синці якимось розчином (колодієм?). І тільки після того, як сліди побоїв зникли, за викликом прокуратури приїхав судмедексперт. Однак слідчий райпрокуратури Ю. Ємець, схоже, не дуже прагнув встановити істину. І для обґрунтування відмови в порушенні кримінальної справи спирається (вдумайтеся!) на слова міліціонерів, які заперечують, що били Е. Лавиша. Ну який же дурень зізнається, що бив? Тим більше, що правоохоронці, котрих покриває міліцейське начальство, увірували у безкарність за катування й знущання над беззахисними затриманими.

Але чому всупереч здоровому глузду й практиці Європейського суду з прав людини слідчий прокуратури Ю. Ємець вірить не потерпілому, а катам?! Чому кругову поруку підтримують і медики?

Єдиним органом, який може розірвати це «зачароване коло» й захистити жертв міліцейського «бєспредєла», є прокуратура, в компетенції якої порушення кримінальних справ проти катів і направлення справ до суду. Я звернулася до прокурора Полтавської області Г.Середи з проханням витребувати відмовний матеріал з прокуратури Шишацького району та саму кримінальну справу щодо Е.Лавиша для перевірки доказів його вини та обґрунтованості рішення про міру запобіжного заходу щодо підозрюваного. Я не виправдовую молоду людину, якщо він справді займається крадіжками. Та чи не державна політика є причиною таких негативних наслідків, чи не безробіття й нужда штовхають його на це? Недарма ж у народу стійке переконання, що в тюрмах сидять за мішок картоплі чи здану на металобрухт трубу, але не ті, хто краде мільйонами й вагонами...

Попросила я прокурора області дати правову оцінку діям свого підлеглого з прокуратури Шишацького району, адже подібні випадки дискредитують органи прокуратури в цілому. Сподіваюся, що відповідно до закону за свої дії відповідатимуть і міліціонери, які застосовували до Е. Лавиша садистські методи. Полтавський медіа-клуб зініціював проведення громадських слухань стосовно запобігання катуванням та жорстокому поводженню у правоохоронних органах Полтавщини. До нашої громадської організації звернулося вже чимало жертв катувань у міліції. У рамках підготовки до громадських слухань усі звернення, як і справу Е. Лавиша, медіа-клуб бере на особливий контроль.

(“Інформаційний бюлетень”, №11 (572), 18 березня 2004 р.)