Тотальний контроль над журналістами

Роман РАК:

Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення розпочав збір даних про журналістів усієї України. Голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко вважає цю акцію незаконною і звернувся до генпрокурора Геннадія Васильєва з вимогою опротестувати це розпорядження Держкомітету.

За словами Томенка, 6 лютого 2004 року Державний комітет телебачення й радіомовлення України за підписом заступника голови комітету В. Петренка написав лист із вимогою зібрати відповідні дані щодо державних та комунальних друкованих ЗМІ та їхніх журналістів. Листи-розпорядження стосовно журналістів надійшли до обласних управлінь у справах преси та інформації, до держадміністрації Комітету з інформації Автономної Республіки Крим, Головного управління з питань взаємодії із ЗМІ та зв’язків із громадськістю Київської міськдержадміністрації.

До надісланих листів також було додано анкети, метою яких є отримати особисті дані журналістів державних та комунальних засобів масової інформації. В анкеті, одну з яких Томенко надіслав у редакцію "Поступу", вимагають вказати псевдонім журналіста, улюблену тематику, спеціалізацію, членство у журналістських об’єднаннях, а також розмір заробітної плати та гонорарів.

Пославшись на низку статей законодавства, голова парламентського комітету зазначив, що в Україні заборонено збирання відомостей про особу без її попередньої згоди. Він також сказав, що журналіст має право поширювати підготовлені ним повідомлення й матеріали за власним підписом, під умовним іменем (псевдонімом) або без підпису (анонімно). Законодавством також передбачено збереження таємниці авторства та джерел інформації журналіста, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародують на вимогу суду. Отже, розпорядження Держкомітету суперечить законодавству.

Львівське обласне управління з питань засобів масової інформації, попри всі застереження, висловлені Томенком, слухняно збирає інформацію про журналістів.

Щоправда, в управлінні "Поступу" повідомили, що перепис даних про журналістів відбувається не з ініціативи держкомітету, а за проханням голови Національної спілки журналістів. Власне голова спілки Ігор Лубченко у коментарі "Поступу" сказав, що анкетування проводять добровільно і для того, щоб визначити, скільки є насправді газет, скільки журналістів працює і яка в них середньостатистична зарплата. "Спокійно заповнюйте анкету, заповнюйте ті розділи, які хочете. Не хочете вказувати гонорар чи зарплату, ну й Бог з вами. Нам треба побачити, що робиться в інформаційному просторі. Зараз нібито існує 19 тисяч газет, але їх насправді немає. Ми хочемо знати, якою зараз є зарплата кореспондента, редактора. Щоб говорити в Кабміні чи парламенті про соціальний стан журналістів, це треба знати", — сказав Лубченко.

Натомість Микола Томенко вважає такий перепис засобом для подальшого тиску на журналістів. "Адміністрація президента провадить моніторинг позитивних, нейтральних та негативних публікацій про президента і прем’єр-міністра. Цей аналіз засвідчив, що в деяких реґіонах поодинокі ЗМІ дозволяють собі бути відносно незалежними і об’єктивними. А ініціатива ця виникла для того, щоб чинити тиск не тільки на ЗМІ, а й на окремих журналістів", — зазначив він.

Також Томенко каже, що в анкеті повинна бути досить системна інформація про ЗМІ, зокрема й про їхні проблеми. На його думку, збирають її для того, щоб методом батога і пряника керувати мас-медіа, десь допомогти з приміщенням, десь залякати щодо якоїсь проблеми. Що ж стосується заяви голови Національної спілки журналістів про те, що перепис -- їхня ініціатива, яка є добровільною, то голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації вважає, що спілку просто намагаються використати.

"Є речі, які взагалі незаконно збирати. Це моє особисте право під яким псевдонімом писати і які гонорари я отримую. В цьому випадку мене цікавить юридичний бік цієї справи, яка є незаконною", — пояснив Томенко. Він також зазначив, що і спілка журналістів, й інші журналістські організації повинні усвідомлювати, що означає збір таких даних напередодні президентських виборів. "Я думаю, що це не справа Національної спілки журналістів допомагати владі знаходити тих журналістів комунальних медіа, які виступають проти генеральної лінії президента чи виконавчої влади", — заявив він.