На скількох стільцях сидить твоє псевдо?
Наталія ЛЕБІДЬ:
Цікаві анкетки лежать переді мною. «Анкета журналіста» та «Анкета друкованого засобу масової інформації». Автор витвору — Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Мета їх написання — найшляхетніша: вивчити «ситуацію в інформаційній галузі»…
Навіщо Держкомтелерадіо подібний облік? Адже в «Анкеті журналіста» просять вказати імя, прізвище, по-батькові (ну нехай!}, дату та місце народження, домашню адресу (припустимо, і це ще робиться без задньої думки), а також псевдонім (може, його ще на лобі маркером написати?!), улюблену тематику (приміром, антикучмістські нариси), забезпеченість житлом, середньомісячну зарплату у рідному виданні та гонорари з інших ЗМІ. Словом, «Ксіва? Ха-за? Гонорар?»...
А що, хіба у Держкомтелерадіо нікого (і зокрема заступника голови комітету Віктора Петренка, чий підпис стоїть під супровідним листом) не вчили, що деякі питання ставити некоректно?..
Між тим «Анкета друкованого ЗМІ» ще більш інтригуюча. Але, щоправда, і значно більша за обсягом питань. Тому лише дещо з її пунктів: цікавлять Держкомтелерадіо, приміром, «програмні цілі, основні принципи та тематична спрямованість» видання, а також те, за чий рахунок іде його фінансування (розробники анкети просять вказати у відсотках — скільки у ЗМІ вкладають його засновники, скільки — бюджет, скільки дає передплата тощо). Не нехтує чиновництво і площею, яку займає приміщення редакції, і кольорами, використаними при друку газети… А ось іще цікаві запитання з даної анкети: «вид опалення», «кошти на опалення» («Откуда дровишки?», словом)... Не залишена поза увагою і наявність меблів у редакції та стан цих меблів, й уся інша «матеріальна база (компютери, принтери, сканери, модеми)». Запхав носа Держком і у «наявність автотранспорту», а також у те, де, у кого та за яку ціну купує ЗМІ папір...
Переказ анкет можна продовжувати, але, чесне слово, шкода того самого паперу, яким так опікуються наші батьки рідні з Держкомтелерадіо…