проблеми"Білою книгою" - по чорних плямах армії
Володимир Чікалін,"Урядовий кур’єр":
Років п’ять тому Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова проводив "круглий стіл" з проблем реформування Збройних сил України. Порушувалося тоді питання і щодо створення "Білої книги" - оборонного бюлетеня про стан справ у війську. Експерти з військових питань посилалися на досвід європейських країн. Там давно вже є такі видання, в яких оприлюднюються всі витрати на оборону, і таким чином кожен громадянин може дізнатися про використання державою сплачених ним податків на цю справу. До речі, Президент України ще в кінці дев’яностих поставив таке завдання. Але з виконанням його зволікали, посилаючись на різні обставини: то на важливість збереження військових таємниць (це у той час, коли на ядерні об’єкти допускали навіть іноземців), то на відсутність досвіду створення такої книги. Хоча навіть пересічні громадяни розуміли, що справжня причина такого зволікання полягала в іншому: в умовах приховування правди про стан справ у війську його керівникам легше видавати реальні результати за бажані. Наслідки цього ще довго будуть відчувати як саме військо, так і кожен з наших громадян.
Як відомо, незалежна Україна успадкувала від колишнього Радянського Союзу третій у світі за потужністю ядерний арсенал і майже 800-тисячне угруповання військ. Сьогодні вже ніхто точно не скаже, яка була вартість майна, техніки та озброєнь. Але однозначно можна зробити висновок: коли б на тій стадії провели його повну і об’єктивну інвентаризацію, оприлюднили її дані, то до мінімуму звели б марнотратство у використанні величезних коштів. Їх вистачило б не лише для проведення радикальної реформи Збройних Сил України, а й потужного соціального захисту військовослужбовців. Але протягом 12 років існування Збройних сил не була проведена повна та об’єктивна інвентаризація озброєння, бойової техніки, боєприпасів та іншого військового майна. Навіть упродовж останніх трьох років не здійснене переведення на єдиний бухгалтерський облік військового майна. Через відсутність такої системи інвентаризація проводилася формально, вона не відображала реального стану речей. Так, результати двох інвентаризацій, які були проведені протягом півроку, відрізняються на понад 900 млрд. гривень. Можна припустити, що за умов відсутності повного обліку та інвентаризації, дієвого цивільного контролю за використанням військового майна багато його було втрачено, або використано з низькою ефективністю для держави і її війська. До сьогодні, наприклад, залишається слід від зловживань навколо військово-транспортної авіації. Так, нещодавно міліція столичної області виявила факти, коли за безцінь продали за кордон два літаки Іл-76.
За деякими підрахунками, не один мільярд становлять втрати від нераціонального використання коштів, отриманих від реалізації військового майна. Про колосальну його вартість свідчить ще такий факт: в умовах хронічного недофінансування оборонної сфери Збройні сили всі ці роки існували саме завдяки колишнім ресурсам. Але моделі "проїдання" і "марнотратства" коштів призвели до багатьох негативних тенденцій у розвитку Збройних Сил. Деякі приклади цього навів нещодавно на брифінгу в МО заступник міністра оборони Валерій Мунтіян. Якщо за кількістю станом на кінець минулого року наше військо порівняно з арміями 150 країн світу посідало 13 місце, то за витратами оборонного бюджету на одну особу – 125 місце. Непридатними до використання на кінець наступного року буде до 70-80 відсотків основних видів ракетно-артилерійського озброєння, половина винищувачів та літаків-розвідників, 60 відсотків бомбардувальників від їх штатної кількості.
Через нестачу коштів на бойову підготовку військовослужбовці більшість часу проводять у казармах. А коли виходять на полігони чи стрільбища, трапляються події як у Броварах, Скнилові, Артемівську, у с. Новобогданівка Запорізької області, над Чорним морем.
Збройні сили мають найнижчий рівень соціального захисту військовослужбовців. Так, їхнє фінансове забезпечення на 30 відсотків менше, ніж в інших військових формуваннях, найменша пенсія у ветеранів військової служби, найбільша черга безквартирних. Все це результат того, що гострі проблеми війська до недавнього часу не оприлюднювалися і не доводилися до суспільства.
Сьогодні всі переконалися, що без здійснення радикальних змін у Збройних Силах вони із суб’єкта забезпечення національної оборони можуть перетворитися на елемент її небезпеки. Тому керівництво держави взяло курс на прискорення реформування армії, на побудову дієвої моделі балансу економічних можливостей держави і потреб її оборони. Лише за рахунок своєчасного виконання запланованих у 2004 році заходів реформування створюються передумови для вивільнення у наступному році майже 600 млн. гривень для виконання завдань соціального захисту військовослужбовців та реалізації завдань військово-технічної політики. Оптимальною моделлю розподілу видатків на оборону, як вважає керівництво Міністерства оборони, повинна стати такою, коли на закупівлю військової техніки, озброєння та фінансування науково-дослідних робіт буде спрямовуватися 25 відсотків, ще стільки - на їх експлуатацію, 50 - на утримання особового складу. Для порівняння: минулого року на ці цілі було витрачено майже 92 відсотки від загальної суми оборонного бюджету.
Сьогодні до керівництва Міноборони прийшли цивільні керівники. Вони, як ніхто раніше, особливо зацікавлені в позбавленні від успадкованого від Радянської Армії гіпертрофованого прагнення таємничості.
Наведу приклад. За чверть віку роботи у військовій пресі я не знаю жодного випадку, коли б керівники військового відомства оприлюднили дані про втрати серед особового складу в мирний час. Вперше це зробив міністр оборони України Євген Марчук. Він повідомив, що минулого року загинуло 146 військовослужбовців, а за останні п’ять років - 735 , 218 із них наклали на себе руки. Не важко зробити висновок, що ці дані відображають ті хвороби, на які хворе наше військо. І якби раніше поставили правильний діагноз, то й процес лікування їх не був таким болісним .
Народ повинен знати правду про свою армію, про службу в ній своїх рідних і близьких, для цього і слід створити "Білу книгу", або Стратегічний оборонний бюлетень. Державна комісія з питань реформування, розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань схвалила проект Стратегічного оборонного бюлетеня на період до 2015 року. Цей документ обсягом у сто сторінок є так званою "Білою книгою" і буде першим виданням подібного роду (передбачається опублікувати його в пресі) на теренах СНД.
Коментуючи його, керівник військового відомства Євген Марчук наголосив, що оборонний бюлетень є реалізацією задекларованого Україною наміру про європейську та євроатлантичну інтеграцію. Вперше в Україні готується документ, в якому максимально відкрито написано про складові військової організації, про котрі раніше не говорили. В документі з максимальною докладністю визначено прогнозні показники видатків на оборону. Так, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Георгія Крючкова, у 2015 році оборонний бюджет має становити понад 17 млрд. гривень проти нинішніх 5,658 млрд.
Збройні Сили України за рівнем довіри до них з боку народу посідають друге місце після церкви. Сьогодні керівництво Міністерства оборони багато докладає зусиль щодо демократизації військової сфери, виведення чорних плям з її мундира. Цьому сприятиме і створення "Білої книги" –Стратегічного оборонного бюлетеня.