MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Карний розшук УМВС України у Чернівецькій області оприлюднив у ЗМІ Буковини прикмети та фоторобот зловмисника, який обідньої пори 28 травня біля стін редакції завдав тілесних ушкоджень головному редакторові опозиційної газети «Час» Петру Кобевку, який досі проходить інтенсивний курс лікування

06.07.2004   

За даними міліції, прикмети зловмисника: вік 20-22 роки, зріст 175-180 сантиметрів, спортивної статури. «Міліція буде вдячна за будь-яку інформацію стосовно встановлення особи та місцезнаходження зловмисника», — йдеться у повідомленні. Редактор «Часу» П. Кобевко повідомив, що губернатор Буковини відмовився з ним зустрітись, аргументуючи це тим, що така зустріч можлива «лише по закінченні лікування журналіста». Як повідомляв УНІАН, в останньому перед побиттям числі газети «Час» було надруковано матеріал про смерть ректора Ужгородського нацуніверситету Сливки, де повідомлялось, що на нього перед смертю чинився тиск прихильників СДПУ(о) з вимогою звільнити місце ректора. «Час» написав, що об’єднані соціал-демократи Буковини свого часу подібним чином тиснули на ректора Буковинської медакадемії Василя Пішака, однак ця спроба провалилася. А кілька номерів перед цим, після виборів мера Мукачевого, у редакційній статті «Часу» П. Кобевко сказав, що «СДПУ(о) нагадує тепер в Україні профашистську силу”.

(„Сільські вісті”, №67, 11 червня 2004 р.)

***

Богдан Казка:

Народна мудрість говорить: якщо ви найняли сторожа, а крадіжки з комори тривають, то, ймовірно, їх здійснює сам сторож. Не так давно на виконання численних указів Кучми по недопущенню нападів на журналістів міліція взялася їх охороняти і мало не приставила біля кожного свого “сторожа”. Зараз цей “сторож” мусить відшукати злодія, щоб відвести від себе підозри. Зважаючи на те, що нинішній напад на редактора “Часу”, як і попередній, кваліфікований як “дрібне хуліганство”, очевидно, правоохоронці традиційно запевнятимуть, що його вчинили троє “ніде не працюючих бомжів” або неповнолітні хулігани.

Так само кваліфіковані недавні напади на буковинських журналістів Юхима Гусара, Тараса Колісника, Володимира Фініва та інших. Не розкритий і підпал друкарні газети “Молодий буковинець”. Можливо, на часі створювати загони журналістської самооборони?..

(«Свобода», 11 червня 2004 р.)

 Поділитися