MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Європейський суд з прав людини дотепер констатував порушення у 58 справах проти України

11.10.2005   
Прес-служба Міністерства юстиції
Заступник міністра юстиції вважає, що звернення до Європейського суду зі скаргами проти України є нормальним демократичним процесом, який дозволяє покращити на-ціональне законодавство або національну адміністративну практику.

За повідомленням директора Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини Ірини Шевчук, Європейський суд з прав людини дотепер констатував порушення у 58 справах проти України. Ірина Шевчук нагадала, що 11 вересня 1997 року для України набула чинності Конвенція про захист прав і основних свобод людини. Тим самим Україна визнала обов’язкову юрисдикцію Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування Конвенції. Фізичні та юридичні особи, групи осіб та неурядові організації набули право звертатися зі скаргами на порушення Україною їх прав до Європейського суду з прав людини.

Директор Національного бюро відзначила, що офіційна інформація щодо точної кількості заяв про порушення Україною прав та свобод людини, які були подані до Європейського суду за період з 11 вересня 1997 року, відсутня. Можна лише з впевненістю стверджувати, що з кожним роком кількість звернень до Європейського суду з прав людини збільшується. На сьогодні кількість заяв проти України до Європейського суду може орієнтовно становити близько 15 тисяч, а на комунікації з Урядом України знаходяться 419 справ.

Статистика звернень до Європейського суду з прав людини проти України, за словами Ірини Шевчук, свідчить про те, що більшість цих заяв визнається неприйнятними ще на початковому етапі їх розгляду судом.

Серед скарг, які визнаються судом прийнятними, певна їх частина стосується конкретних випадків порушень прав людини через законодавчі прогалини або через недосконалість практики правозастосування. В таких випадках факт констатації Європейським судом порушення може значно прискорити необхідні зміни в українському законодавстві або практиці правозастосування, що, безперечно, покращить ситуацію з дотриманням прав і основних свобод людини в Україні. Крім того, аналіз тих звернень, які надходять з Європейського суду до Уповноваженого у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини, дозволяє виконувати превентивні дії на державному рівні з метою унеможливлення повторення подібних порушень прав людини у майбутньому.

З метою зменшення кількості заяв проти України до Європейського суду з прав людини, які визнаються Судом явно необґрунтованими, Ірина Шевчук наголосила на доцільності вивчення можливості співробітництва з Радою Європи щодо надання роз’яснень потенційним українським заявникам стосовно звернень до Європейського суду з прав людини.

Практику звернень громадян України до Європейського суду з прав людини зі скаргами проти України прокоментувала заступник міністра юстиції, уповноважений у справах дотримання Конвенції про захист прав та основних свобод людини Валерія Лутковська. За її словами, серед держав – членів Ради Європи немає жодної, проти якої не звертались би до Європейського суду з прав людини. Крім того, показник кількості звернень до Європейського суду не є показником рівня дотримання прав людини в тій чи іншій державі. Прикладом цього може бути досить значна кількість звернень до Європейського суду проти Великобританії або Франції. Валерія Лутковська зауважила, що винесення рішення Європейським судом про порушення в Україні тих чи інших прав, гарантованих Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, тягне за собою внесення змін в законодавство або адміністративну практику, що, безумовно, покращує рівень дотримання прав людини в Україні.

Отже, заступник міністра юстиції вважає, що звернення до Європейського суду зі скаргами проти України є нормальним демократичним процесом, який дозволяє покращити національне законодавство або національну адміністративну практику.

05.10.2005

Прес-служба Міністерства юстиції

http://kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=22095245&cat_id=35884

 Поділитися