MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Правила обробки і захисту персональних даних у базах даних, володільцем якої є громадська організація «Харківська правозахисна група»Два роки повномасштабної російсько-української війни: Харківська областьГрупа ‘Першого Грудня’ — проти відставки ЗалужногоХарківська приймальня: допомогти кожномуСлідчі встановили особи ймовірних убивць Володимира ВакуленкаВ Україні працює спеціальна група зі збору доказів щодо геноциду Харківська правозахисна група шукає Chief Communications OfficerПосварити Україну з сусідами: як працює російська дезінформація в ПольщіАналітична інформація щодо насильницьких зникнень в УкраїніБрати Клички, Тайра та Харківська правозахисна група отримують премію Лева КопелєваСлідство встановило особи трьох російських командирів, причетних до ракетного удару по Кременчуку Спільна слідча група розслідуватиме не лише воєнні злочини, а й злочин геноциду 600 кримінальних проваджень: Харківська правозахисна група надає допомогу потерпілим від злочинів РФ Правозахисна організація Truth Hounds отримала Премію свободи імені Андрія СахароваРік повномасштабної російсько-української війни: Харківська область‘Катю, у нас більше немає квартири’. Харківська студентка — про свій рік війниНова соціальна група в Україні — ‘недогромадяни’Російська ракета вбила 46 людей — остання інформація про терористичну атаку РФ у Дніпрі (оновлено)Харківська правозахисна група отримує половину Нобелівської премії Меморіалу і віддасть її постраждалим від війниВстановлено особи шістьох генералів РФ, які віддавали накази щодо захоплення Харківщини, — СБУ

МАУП відповідає за слова

12.01.2006   

11 січня Голосіївський районний суд м.Києва виніс рішення про визнання недостовірною інформацію, яка була розповсюджена «Міжрегіональною академією управління персоналом», яку очолює кандидат у народні депутати пан Щокін.

Суть справи:

В газеті «Персонал плюс» (не є юридичною особою) № 30 (129) за 27 липня – 2 серпня 2005 року, засновником і видавцем якої є АТЗТ «Міжрегіональна академія управління персоналом», на сторінці 4 у статті «Народна дошка ганьби» накладом 77 000 примірників про Харківську правозахисну групу та співголову організації Є. Захарова поширено негативну недостовірну інформацію, а саме:

1. Щодо Є. Захарова:

«Розробляє для юдо-нацистів інструкції псевдосудових розправ над національно свідомими патріотами України».

Ця інформація є недостовірною, безпідставно виставляє позивача в негативному світлі.

Значення терміну «юдо-нацисти» у словниках відсутнє. За тлумачним словником С. Ожегова, нацисти – це німецькі фашисти. Позивач Є. Захаров народився після Другої світової війни, тож не міг мати справу з німецькими фашистами, розробляти для них будь-які інструкції.

Фашизм (нацизм) був засуджений ООН та іншими міжнародними організаціями, всім прогресивним людством як масовий злочин проти людства. Безпідставне пов’язування Є.Захарова з нацистами є глибоко образливим і не може мати ніякого виправдання. Тим більше дивно, що ці звинувачення лунають від організації, у ЗМІ якої систематично друкуються антисемітські публікації, провокуючи в суспільстві негативне ставлення до євреїв, боротьбу з якими послідовно вели також і німецькі фашисти. 

Крім того, Є. Захаров має як особисті дружні, так і професійні відносини з багатьма патріотами України, зокрема й з тими, які за радянських часів відбували покарання за свій патріотизм у сибірських таборах (в одних бараках з дисидентами-євреями). Тому публічне звинувачення у причетності до розправ над патріотами України є безпідставним, образливим і просто блюзнірським.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України, ч. 1 ст. 277 ЦК України особа має право на спростування недостовірної інформації щодо неї. За п. 3 ст. 277 ЦК, будь-яка негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.   

Тож Є. Захаров має усі правові підстави вимагати спростування поширеної відповідачем недостовірної інформації.

2. Щодо ХПГ:

«юдо-нацистський осередок, що існує на кошт одіозного сіоністського фонду «Відродження». У своїх ЗМІ (див. нижче) паплюжить справжніх патріотів України та подає інструкції для псевдосудової розправи з ними. Постачає та фінансує юристів для підтримки провокативних юдо-нацистських позовів проти національно свідомих українців».

Ця інформація є недостовірною, безпідставно виставляє Харківську правозахисну групу в негативному світлі. ХПГ є офіційно зареєстрованою громадською організацією, головним завданням якої є відстоюван! ня прав людини та основних свобод. Ні в Статуті організації, ні в її щоденній правозахисній діяльності немає жодної деталі, яка б давала підстави пов’язувати ХПГ  з нацистами.

Харківська правозахисна група на здійснення своєї статутної діяльності отримує гранти від багатьох міжнародних та закордонних організацій, проте серед них ніколи не було жодних сіоністських фондів, як про це стверджує відповідач.

ХПГ дійсно є видавцем кількох друкованих засобів масової інформації, присвячених захисту прав людини та основних свобод . У цих виданнях жодного разу не публікувалися ніякі матеріали, спрямовані проти патріотів України, тим більше «інструкції для розправи».

Серед статутних завдань ХПГ немає постачання та фінансування юристів для підтримки «юдо-нацистських позовів» проти «національно свідомих українців». Відповідно, організація ніколи не здійснювала такої діяльності. Безпідставне звинувачення в таких діях може завдати значної шкоди діяльності однієї з найпотужніших в Україні неурядових організацій, спрямованих на захист прав людини. 

Стаття 94 Цивільного кодексу України гарантує юридичній особі право на недоторканність її ділової репутації.

Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ від 28.09.1990 № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», «відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається обов’язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред’явлений позов».

Виходячи з викладеного вище, керуючись ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. ст. 16, 94, 270, 276, ч. 1, 3, 4, 7 ст. 277, ст. 278 Цивільного кодексу України, ст. 47 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 3, 8, 118 ЦПК суд вирішив:

1. Визнати недостовірною наступну інформацію, поширену відповідачем про Є. Захарова у газеті «Персонал плюс» № 30 (129) за 27 липня – 02 серпня 2005р. ст. 4:

«Розробляє для юдо-нацистів інструкції псевдосудових розправ над національно свідомими патріотами України».

2. Визнати недостовірною наступну інформацію, поширену відповідачем про Харківську правозахисну групу у газеті «Персонал плюс» № 30 (129) за 27 липня – 02 серпня 2005р. ст. 4:

«юдо-нацистський осередок, що існує на кошт одіозного сіоністського фонду «Відродження». У своїх ЗМІ паплюжить справжніх патріотів України та подає інструкції для псевдосудової розправи з ними. Постачає та фінансує юристів для підтримки провокативних юдо-нацистських позовів проти національно свідомих українців».

2. Зобов’язати відповідача спростувати цю інформацію шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення по даній справі в газеті «Персонал плюс» на сторінці 4, тим же шрифтом, що й оскаржувана публікація, під заголовком «Спростування» протягом місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили, без жодних коментарів.

3. Стягнути з відповідача на користь позивачів понесені ними судові витрати.

 Поділитися