Верховна Рада підтвердила не тільки свою повну недієздатність, а й неготовність нашої країни до справжнього парламентаризму

На жаль, моє улюблене новорічне свято було зіпсовано. Газом, Росією, нав’язливою рекламою «Регіонів», де до політиків, яких мені ні за що поважати, раптом підключилась п. Карпачова, чим викликала у мене відчуття зневіри в будь-яку патріотичну налаштованість головної правозахисниці. Але те, що взагалі відбувалось потім, взагалі мене вразило. «надпатріотична» Юлія Володимирівна, що жорстко критикувала Президента за Меморандум, підписаний разом з Януковичем, долучилась до відставки уряду, хоча це вочевидь було вигідно тільки проросійським силам: регіоналам, комуністам тощо. Тобто, політики, які роблять вигляд, що представляють наші інтереси у Верховній Раді, насправді піклуються лише про свої власні політичні зиски. Я впевнена, що справа йде про навмисне порушення державної безпеки України, і все це робиться під диригуванням нашого північного сусіда. Історія з маяками тільки підтверджує відверту спробу Росії дестабілізувати політичне становище у країні напередодні виборчих перегонів.

Я переконана: наша Верховна Рада підтвердила не тільки свою повну недієздатність, а й неготовність нашої країни до справжнього парламентаризму. Ось чому більшість депутатів волає про недоцільність референдуму: як би не налаштовані були наші громадяни до Президента і уряду, а рівень довіри до ВР, мені здається вкрай низьким. Недарма останній політичний анекдот, що я чула є відбитком останніх політичних подій: «Де найхолодніше місце у світі? – У ВР України: 250 нижче 0».

Хто і як буде захищати наші інтереси у майбутній ВР, коли маємо справу з антидержавною коаліцією, яка вже здала нас Росії, а патріотичні сили розпорошені, і деякі з них не мають шансів потрапити до парламенту? Невже такі політики, як п. Костенко, не розуміють, що мають об’єднатись заради України. Чи історія України вчить нас тільки тому, що історія нічому не вчить?