MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Анонс онлайн-конференції ‘Довічне позбавлення волі: без шансів на перегляд, перспективи звільнення’Головування Німеччини у Раді ЄС: шанс для загальноєвропейської стратегії щодо врегулювання збройного конфлікту на Сході УкраїниЧи матимуть бджоли шанс?Шанс на справедливість – вперше з 2004 рокуЧи дамо ми ромам шанс?З’явився шанс на скасування андроповської репресивної нормиДать шанс тем, кто сам перестал его видетьСуди позбавили людину шансів вижитиЗасуджені до довічного ув’язнення за сумнівними вироками мають отримати рішення Європейського суду, аби мати шанс на перегляд своїх справВалентина Теличенко: «Замовники вбивства Гонгадзе мають хороші шанси уникнути покарання»Мирослав Маринович: Виборче закляття України: новітній фатум чи невикористаний шанс? (Доповідь на семінарі ІРСу «Вибори-2010: цінності, за які боремося; ідеали, до яких прагнемо» УКУ, 23 грудня 2009 року)Зустріч у Копенгагені як останній шанс для людства врятувати нашу планетуДайте шанс на виправлення!Шанс отримати виправдувальний вирок в українських судах становить пів відсоткаПопулярна в Донецькій області газета «Остров» останнім часом більше нагадує той нещасливий острів, пісня про який прозвучала в «Діамантовій руці», аніж рупор свободи слова. Опозиційному до нинішньої влади виданню вже вкотре відмовляють у друкуА хто у виграші від чергового газетного скандалу на Миколаївщині?Новий Кримінально-виконавчий кодекс дає ув’язненим більше шансів на виправленняГазета “Пресс-шанс” (Красний Луч, Донецька обл.) виграла судовий процес

Наша приватність у наших руках!

23.02.2006   
Віра Засулич
Чим далі, тим більше нам пропонують долучитись до якоїсь акції, а бо пограти в якусь гру за допомогою коротких повідомлень, або СМСів, або заповнити анкету для отримання якоїсь міфічної картки покупця. Що з цього виходить розповідає автор.

Чи можна сказати, що технологічний прогрес вишагує попереду порушення людських прав? Так, якщо його винаходи потрапляють в руки людей безпринципних, жадібних та з жодним уявленням про ці самі людські права.

Чим далі, тим більше нам пропонують долучитись до якоїсь акції, а бо пограти в якусь гру за допомогою коротких повідомлень, або СМСів, або заповнити анкету для отримання якоїсь міфічної картки покупця. За правильну відповідь нам обіцяють ДАТИ ШАНС мати щасливу нагоду прийняти участь у розиграші мобільних телефонів/путівок у дивовижні країни/пилососів для ледацюг/рожевий слонів тощо. І ми власноруч беремо і посилаємо зі свого мобільного телефону відповіді, довірливо заповнюємо анкети – сподіваючись на чудо. Проходить деякий час і нам починають телефонувати, пропонуючи:

пограти ще купити щось нам непотрібне поїхати кудись, куди раніше нам не пропонували, але за свої кошти прийняти участь в маркетинговому опитуванні підписатись на видання.

Саме остання пропозиція примусила мене сісти за комп’ютер і написати цю статтю. Я отримала пропозицію підписатись на журнал «Кореспондент» рівно 5 разів, і якщо в перший раз мені чесно відповіли звідки взяли мій телефон (я маю слабкість до різних японських кросвордів, судоку тощо, ось я і погралась декілька разів із «Кореспондентом» – надіслала їм відповіді на гру, сподіваючись виграти мобільний телефон). Але на третій раз відповідь мене вразила. Коли я сказала, що мені вже дзвонили і пропонували підписатись на ваше видання, чемний дівочий голос відповів: «Вибачте, в нас не все гаразд з нашою базою даних.»

Ото я собі погралась – потрапила в базу даних журналу «Кореспондент». Але ж в умовах гри ніде не значиться: «Після того, як ви надішлете свою відповідь, ваш номер телефону потрапить в нашу базу даних і ми будемо використовувати його так, як нам захочеться». А це принаймні було б чесно. Я б не грала.

Або ! грала. Але б я мала вибір, а тепер я просто відчуваю як власноруч відмовилась від права мати власний, приватний номер мобільного телефону. І не відомо ще як вони завтра почнуть його використовувати. Але мене вже нічим не здивуєш. Я заявляю – якщо ще хто-небудь зателефонує на мій номер (чи то із непристойною пропозицією, чи то запропонує заробити грошей) – я покладу відповідальність на редакцію журналу «Кореспондент».

А на майбутнє і вам і мені треба добре пам’ятати, що не завжди те, що нам пропонують відповідає дійсності. Це вже аксіома, а не виключення із правил. Бережіть свою приватність!

P.S. Міністерство юстиції нарешті підготовило законопроект про захист персональних даних, котрим забороняється використання даних у цілях інших ніж ці данні були зібрані, а також встановлюється відповідальність за такі дії, як того вимагають європейські стандарти захисту приватності.

 Поділитися