Свобода слова - важливий чинник у боротьбі з бідністю
«Існує тісний зв’язок між свободою слова, високими доходами, низькою смертністю немовлят та освітою», вважає Генеральний директор ЮНЕСКО Коїчіро Матсура. Такої думки дотримується і його помічник з питань коммунікацій та інформації Абдул Вахід Хан:
«Якщо ЗМІ ефективно виконують свої функції, то й ресурси, які держава надає для програм розвитку, будуть використані належним чином і в результаті допоможуть тим людям, які заслуговують на краще життя, краще харчування, краще житло та одяг для своїх сімей».
Абдул Вахід Хан переконаний, що свобода слова належить до засадничих прав людини. Лише в тих країнах, де преса працює без перешкод, громадськість має змогу контролювати уряд, стримувати корупцію та гарантувати, що держава витрачатиме гроші на тих, хто їх найбільше потребує:
«ЗМІ можуть відігравати надзвичайно важливу роль: по-перше інформувати людей про те, що держава володіє ресурсами, які можуть позитивно змінити їх життя. По-друге, змусити уряд відповідально розпоряджатись цими ресурсами. Крім того, ЗМІ можуть запобігти широкомасштабній корупції».
Вільна преса в багатьох куточках світу все ще радше виняток, а не правило. Як повідомляє Міжнародна організація захисту свободи преси «Репортери без кордонів», починаючи з першого січня цього року при виконанні службових обов’язків загинули 16 журналістів, сто дев’ятнадцять працівників ЗМІ нині ув’язнено. Торік було вбито понад шістдесят журналістів, зокрема 24 - в Іраку.
ЮНЕСКО виступає за безпеку журналістів: у програмі організації на наступні два роки пріоритет матиме вільний доступ до інформації. Без нього журналісти не можуть виконувати свої обов’язки, вважає речник Німецького інституту з прав людини Беттіна Гільдебранд:
«Свобода слова - важливий момент, щоб інформувати суспільства про все, про що їм належить бути поінформованими, а саме про добрі та погані сторони держави чи суспільства. Щоб це належним чином виконувати, ЗМІ потребують свободи слова. Преса повинна завжди бути вільною».
За словами помічника Генерального директора ЮНЕСКО Абдула Хана, ніхто не повинен ризикувати життям заради інформації. «Кожне життя принесене в жертву - це забагато, ніхто не повинен платити таку високу ціну за виконання своїх обов’язків», - говорить Абдул Вахід Хан.
Коментуючи ситуацію зі свободою слова в Україні, представниця «Репортерів без кордонів» Анабель Акрі відзначила позитивні зрушення після «помаранчевої революції». Однак занепокоєння «Репортерів» викликає відсутність результатів розслідування у справі про вбивство Георгія Гонгадзе. Для цього бракує політичної волі української влади, вважає Анабель Акрі:
«Можливо є надія, що вдасться дізнатися, чому цього журналіста вбили і хто відповадальний за вбивство. З іншого боку, з початку року процес декілька разів припинявся. Мабуть у зв’язку з політичною ситуацією в країні - уряд все ще не сформовано - судовий розгляд справи Гонгадзе не може продовжуватись. Отож ми очікуємо нових змін, які ще не відбулися належним чином».
А зміни просто необхідні. За даними щорічного звіту «Репортерів без кордонів», з початку року на вісьмох українських журналістів здійснили напад. У звіті згадуються окремо імена журналістів Наталії Власової, яку побили у Дніпропетровську та Володимира Лутьєва, якого ув’язнили у Сімферополі. Проте, як говорить Анабель Акрі, ситуація в Україні в порівнянні з іншими колишніми республіками Радянського Союзу не така погана:
«Ми можемо з впевненістю сказати, що це пострадянська країна, яка підтримує свободу слова, тобто, найменш її обмежує. В усіх інших пострадянських державах свободу слова обмежують та пригноблюють набагато більше, ніж в Україні».
Такими країнами є Казахстан, Росія, Туркменістан, Узбекістан та Білорусь, президенти яких увійшли до цьогорічного списку 37 ворогів свободи слова, оприлюдненого організацією «Репортери без кордонів». Нагадаємо, що згідно з «Індексом свободи преси» цієї організації станом на жовтень 2005 року, пострадянські Естонія та Латвія увійшли до першої двадцятки, в той час як Україна посіла 112 місце після Киргизстану.