MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Лікар з Вінниці Світлана Побережець відстояла в суді право кожного громадянина на приватність!Звіт за результатами моніторингового візиту до Харківського слідчого ізолятораЗвіт за результатами моніторингового візиту до Шепетівської виправної колонії №98 та Багатопрофільної лікарні №98 ЦОЗ ДКВС УкраїниЗвіт за результатами моніторингового візиту до ДУ ‘Райківецька виправна колонія №78’Звіт за результатами моніторингового візиту до ДУ “Софіївська виправна колонія (№45)” та Софіївської багатопрофільної лікарні №45 філії ДУ “Центр охорони здоров’я ДКВСУ” в Дніпропетровській та Донецькій областяхМоніторинговий візит до ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)»Моніторинговий візит до ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)»28. ПРАВА В’ЯЗНІВ6. ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬЧому судові рішення доступні не всім?Права людини в Україні - 2007. 17. Право на охорону здоров’я та медичну допомогуСтан виконання рекомендацій правозахисних організації, наданих у Доповіді „Права людини в Україні – 2006”Права людини в Україні - 2006. XVII. Право на охорону здоров’я та медичну допомогуПрава людини в Україні - 2006. XII. Деякі аспекти права на захист від дискримінації та нерівностіМінздрав дозволив за заявою пацієнта не вносити діагноз до лікарняного листа„Лікарняні” поза законом: право на приватність відстояно в суді«Права людини у Харківській області – 2005», частина 1Лікар з Вінниці Світлана Побережець відстояла в суді право громадянина на приватність. Рішення судуХерсонська обласна організацяї Комітету виборців України. Регіональна доповідь про стан із дотриманням прав та свобод людини в Херсонській області у 2005 році. Частина 2Громадська організація М’АРТ (“Молодіжна АльтеРнаТива”). Звіт за результатами публікацій місцевих ЗМІ. Проект “Моніторинг дотримання прав людини і основних свобод в Чернігівській області та свободи від жорстокого поводження і приниження людської гідності вихованців шкіл-інтернатів в Україні”

Вінницька лікарка виграла суд у трьох міністерств.

22.08.2006    джерело: www.33channel.vinnitsa.com
Наталія Болховська
«Вперше у практиці загальних судів України було прийнято постанову про те, що доцільність економічної вигоди не може переважати необхідність дотримання конституційних прав людини»

Діагноз у лікарняному тепер не ставитимуть, бо це розголошення лікарської таємниці

 «Мені довелося звільнитися з роботи після того, як у моєму особистому житті відбулися зміни. Тривалий час я зустрічалася із хлопцем. Завагітніла. Але мій коханий не хотів дитину, і ми розірвали стосунки. Не залишалося нічого іншого, як зробити аборт. Ця операція відбулася із ускладненнями. Довелося ще кілька днів пролежати у лікарні. За місцем роботи я надала лікарняний. І яким був мій подив, коли через тиждень всі співробітники на фірмі знали, що я перервала вагітність. Це стало темою №1 для пліток.

Зрозуміло, можливо, співробітниця відділу кадрів і не розуміла, коли розповідала своїм подругам-колегам, про те, чому мене не було на роботі. Але атмосфера в колективі, злі жарти та «підколки» зробили моє перебування на робочому місці неможливим. Я звільнилася…» — це лише одна історія про те, як людина стала жертвою свого лікарняного, в якому був вказаний діагноз, через який вона була відсутня в офісі, і жертвою нормативних актів українського законодавства.

Таких прикладів можна навести сотні, коли керівник дізнається із тимчасового листа непрацездатності, що його співробітник має хронічну хворобу і, відповідно, що в подальшому буде часто відсутнім на роботі. Або коли бухгалтер, який нараховує лікарняний, поділився із колегами тим, яка хвороба у робітника, і ця тема стає об’єктом для обговорення всього колективу. Навіть якщо ви мали якесь венеричне захворювання і у тимчасовому листі непрацездатності стоїть замість діагнозу зашифрований код, то будь-хто може через бібліотеку або Інтернет без особливих зусиль дізнатися, що з вами було, і інформація стає відома широкому загалу.

Втім, знайшлася людина, яка першою наважилася позмагатися із державним апаратом.

Лікарка Вінницької лікарні №2 Світлана Побережець звернулася до суду із оскарженням форми лікарняного листа. Відповідачами по цій справі стали Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство праці та соціальної політики України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Словом, ті держустанови, які затвердили для громадян таку форму лікарняного.

Приводом для звернення до суду стала банальна причина — діагноз «Гостра респіраторна вірусна інфекція». Світлана Юріївна вважає, що без її згоди та дозволу інформація конфіденційного характеру стала відома великому загалу. А це порушує її конституційні права.

Більше трьох місяців Печерський суд Києва розглядав цю справу. Відповідачі, а це три міністерства, в тому числі, і юстиції, які погодили форму лікарняного, два фонди, давали свої пояснення з приводу того, чи законно вносити інформацію про діагноз у лікарняний. У результаті суд встановив, що позивачка обгрунтувала свої вимоги, і виніс рішення: «Визнати незаконним та невідповідним правовим актам вищої юридичної сили наказ (міністерств та фондів) «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» у частині розміщення в листку непрацездатності інформації про первинний та заключний діагнози та коду захворювання відповідно до МКХ-10 та скасувати його у цій частині».

Що це означає для всіх громадян України? По-перше, у короткий термін державні установи мають, відповідно до рішення суду, змінити форму заповнення лікарняного. А це говорить про те, що ряд статей Конституції України, в тому числі, і ст. 32, в якій йдеться, що «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» — нарешті будуть виконані. По-друге, що прості громадяни України мають право і можуть щось змінити у нашій країні. Власне, це і є демократія у повному розумінні цього слова.

Сама Світлана Побережець свою перемогу оцінила так:

– Звичайно, я вважаю це великою перемогою у справі захисту прав на приватність всіх пацієнтів України. Я вважаю, що Мінздоров буде подавати апеляцію, але переконана, що суди більш високого рівня підтвердять правоту нашої позиції. Мене особливо радує мотиваційна частина судового рішення: вперше у практиці загальних судів України було прийнято постанову про те, що доцільність економічної вигоди не може переважати необхідність дотримання конституційних прав людини. Незважаючи на те, що рішення суду поки що не набрало чинності, всі громадяни України вправі вимагати, щоб діагноз ніколи не писали у лікарняному.

 

 Поділитися