Осінній призов 2006 року

7 вересня 2006 р. в приміщенні Харківського обласного військового комісаріату відбулись одноденні інструкторсько-методичні збори голів районних (міських) призовних комісій, членів призовних комісій - заступників начальників районних відділів внутрішніх справ, районних (міських) військових комісарів, начальників других відділень (старших помічників, помічників) районних військових комісаріатів, заступників керівників районних (міських) органів управління освіти, психологів соціальної служби районних державних адміністрацій (виконавчих органів міських рад) і старших лікарів районних призовних комісій  щодо організації та проведення призову громадян України на строкову військову службу восени 2006 року.

На зборах були присутні представники громадської організації «Харківська правозахисна група» Майя Крюкова та Неллі Фурсова.  За словами наших представників, ці збори відрізнялись від  попередніх тим, що увага представників усіх владних установ була зосереджена саме на якості призову, а не на кількісних показниках, як це було раніше.

Про те, що якість весняного призову 2006 року поліпшилась, стверджували як представники обласного військкомату, так і лікарі. Цей висновок співпадає і з попередніми результатами дослідження моніторингу якості призову, що проводить вже багато років спільна група ХПГ–ХОССМ. Також про це свідчить і зменшення кількості скарг на призов хворих, які звертаються до громадських організацій.

Однак, і співробітники ОВК, і представники облдержадміністрації, і правозахисники зійшлись на тому, що загальні проблеми щодо якості призову існують, і їх треба обов’язково і терміново вирішувати. Кожен із доповідачів пропонував свої методи вирішення цих проблем.

За думкою представників ХПГ, однією з основних проблем є якість психіатричних обстежень призовників  і допризовників, особливо з Харківської області. І в цьому винні не тільки спеціалісти-психіатри в районних лікарнях, а і обмежений доступ мешканців Харківської області , особливо віддалених районів, до головного експертного медичного  психіатричного закладу,  якій розташований на півночі області, в селі Стрілеча, майже на кордоні  з Росією.

Навіть відвідини хворих з Харкова забирають і час, і кошти (правозахисники відстежили це самі). А що вже казати про селища Красноградського, Лозівського, Барвінковського районів тощо, звідки їхати на обстеження 200-250 км з пересадками. Харківська правозахисна група та Харківська обласна спілка солдатських матерів неодноразово пропонували шляхи вирішення цих проблем, але досі нічого не змінилося. І зрозумілої відповіді ми теж не отримали.

Призовники та їх батьки з віддалених районів дуже часто не мають ані коштів, ані бажання їхати так далеко на обстеження, а відповідні лікарі-фахівці не дуже спроможні їх переконати. Таким чином, правозахисники ще раз пересвідчилися у необхідності змін до діючої системи регіональної психіатричної допомоги.

Є питання і до програм-стандартів, за якими юнаків обстежують психологи,  і як їх висновки впливають на рішення про придатність. Здається, що у військових частинах юнаків обстежують  іншими програмами. На наш погляд, вимоги мають бути однаковими.

Ще суттєвий момент, на якому треба зосередити увагу. Лікарі, що задіяні в лікарських комісіях РВК та ОВК, повинні бачити не тільки сучасний стан юнака, якого вони обстежують, а й робити висновки щодо того, як  саме цій юнак зможе адаптуватись до умов фізичних та психічних перенавантажень,  майже стресу, незвичної їжи. Якщо лікар не враховує ці показники – він не може дати вірне заключення про стан здоров’я  призовника (допризовника).

На наш погляд, лікарі медичних комісій РВК і ОВК повинні проходити спеціальні курси-тренинги перед призначенням їх на це місце роботи, які мають проводити військові психологи і військові юристи, і які мають за мету навчити медиків враховувати специфіку перебування юнаків у збройних силах.

Ми бажали б  тісніших контактів між РВК і ОВК із освітніми закладами і міліцією, щоб в армію не потрапляли неврівноважені, схильні до насильства, або до вживання наркотиків юнаки.