MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Лушницький у спідниці

19.10.2006   
Георгій Кобзар
На початку вересня в одній із шкіл м. Чугуєва Харківської області вчителька вдарила двох семикласників підручником по голові, після чого розразилася лайкою на адресу всього класу.

Ще молода за віком вчителька, яка тільки-но перевелася з іншої школи, проводила урок української літератури в класі, за яким вона, до речі, була закріплена в якості класного керівника. Припустимо, на початку навчального року діти ще не набули робочого настрою, можливо, викладання було не дуже цікавим, але діти слухали погано, перемовлялися поміж собою, шуміли. І у вчительки, що називається, здали нерви. Вона вдарила по голові 2-х учнів, що сиділи за першою партою (як то кажуть, потрапили «під роздачу»), а потім обізвала всіх дебілами, психічно ненормальними та порадила дітям звернутися до психіатра для уточнення діагнозу. Якщо вони цього не зроблять, обіцяла діагнози визначити власноруч.

Зрозуміло, що неслухи у класі дійсно вивели із себе викладача, втім, жодна доросла людина, тим більше, вчитель, не має ніякого права кривдити гідність дітей, привселюдно ображаючи їх. А вбивати у голови учнів свій предмет таким варварським засобом – це взагалі межує з кримінальним злочином.

Як і в минулорічній історії з побиттям дитини у харківській гімназії вчителем(?!) історії Лушницьким, цього разу теж знайшовся кмітливий учень, який зафіксував гнівну тираду класного керівника, щоправда, не на відеокамеру, а на диктофон у мобільному телефоні.

Батьки побитих учнів вирішили будь що добитися того, щоб чугуївського «Лушницького у спідниці» відсторонили від класного керівництва та викладання у морально зґвалтованому нею класі. Вони зверталися до правозахисників, знайшли телефони харківських ЗМІ, підготували текст відповідної заяви. Цей ганебний вчинок не набув розголосу тільки завдяки тому, що адміністрація школи пішла назустріч вимогам обурених батьків. Вже наступного тижня на класному зібранні було зачитано заяву вчителя про те, що вона відмовляється від класного керівництва «за станом здоров’я». А за декілька днів вона взагалі звільнилася.

На цьому в історії можна б було поставити крапку. Якби не одне «але». За декілька днів нашу «героїню» Чугуївський міський відділ освіти працевлаштував в іншій школі міста… завучем з навчально-виховної роботи. Більш ніж дивне рішення, з огляду на те, що у міськво не могли не знати про нещодавнє скандальне минуле новоявленого завуча.

Цікаво, що в тій же школі, в яку призначили нового заступника директора, нещодавно звільнили самого директора. Звісно, «за власним бажанням». Проте, по Чугуєву гуляють чутки, що це бажання було зумовлене тим, що під час недавніх виборів міського голови колишній директор (на свою голову) підтримав «не того» кандидата… А втім, це вже зовсім інша історія.

 

 Поділитися