MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Москва прочитала передмову Ющенка до книжки про Сандармох

23.10.2006    джерело: www.maidan.org.ua
"Карельська земля приречена назавжди стати пантеоном розстріляного українського Відродження. Кров’ю невинно вбитих геніїв нашого народу написана одна з найчорніших сторінок історії України. Ця історія завжди має бути перед нашими очима як спогад і пересторога для майбутніх поколінь"

Друге видання книги "Убієнним синам України. Сандармох" презентовано в Бібліотеці української літератури м. Москви. У книзі, виданій в Карелії, оприлюднено прізвища всіх українців, розстріляних в урочищі Сандармох поблизу міста Каргумякі (Медвежьєгорск) у 1937-1938 роках.
http://ugraina.org/news/read/1940.htm
Тут також представлено матеріали про хід спорудження пам’ятника загиблим, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в РФ.
Передмову до книги написав Президент України Віктор Ющенко. У нього з цим періодом, подіями та місцями пов’язані особисті переживання - на будівництві Біломорканалу працював його батько - Андрій Ющенко.
"Карельська земля приречена назавжди стати пантеоном розстріляного українського Відродження. Кров’ю невинно вбитих геніїв нашого народу написана одна з найчорніших сторінок історії України. Ця історія завжди має бути перед нашими очима як спогад і пересторога для майбутніх поколінь", - йдеться у передмові.
Свій останній притулок у карельському урочищі Сандармох знайшли відомі діячі української культури Лесь Курбас, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Михайло Куліш, Євген Плужник та багато інших. За словами голови Карельського республіканського товариства української культури "Калина", авторки презентованої книги Лариси Скрипникової, у виданні вміщено прізвища майже 70 загиблих українців, інформація про ще 37 осіб надійшла із архіву Санкт-Петербурга кілька днів тому.
Уперше всіх страчених в урочищі Сандармох було належно вшановано в жовтні 1997 року, коли на місці масового розстрілу було відкрито Меморіал. 5 серпня 2005 року, в День пам’яті жертв сталінських репресій, на місці розстрілу 139 українців офіційно відкрито гранітний Козацький Хрест "Убієнним синам України". Крім нього, на лісовій галявині встановлено й російський Православний та польський Католицький хрести, меморіальні Мусульманський знак і Єврейський камінь.
Пам’ятник, що важить 20 тонн, споруджено виключно на пожертви - 20 тисяч доларів - окремих громадян та товариств української культури України, Росії, США та Канади.
Про трагедію Сандармоха говорять: це злочин не лише проти України, але й проти людства. Тут поховано тисячі ненаписаних творів, непоставлених п’єс, незроблених відкриттів. Безжально видерто цілі сторінки української і світової історії...
Масова кампанія репресій проти мільйонів радянських людей розпочалася 2 липня 1937 після ухвалення Політбюро ЦК постанови П51/94 "...раз і назавжди позбавитись неблагонадійних і соціально небезпечних громадян". За особистою директивою наркома внутрішніх справ Єжова, начальник Соловецької тюрми особливого призначення мав "репресувати 1200 осіб". До ув’язнених "соловецького етапу" потрапили й 165 українців.
МОСКВА, 20 жовтня. (Ігор Соловей – Укрінформ)
* * *
У презентації взяли участь член Ради Федерації Федеральних Зборів РФ, голова Рад Об’єднання українців Росії та ФНКА українців Росії Василь Дума, за сприяння якого видано книгу, радник Посольства України в Російській Федерації Ольга Дарибогова, директор Бібліотеки української літератури в Москві Валентина Слюсарчук, в.о. головного редактора часопису «Український огляд» Віталій Крикуненко, керівники українських організацій Росії, що прибули на Всеросійський фестиваль-конкурс імені О.Кошиця українських хорових колективів.

 Поділитися