Генеральному Консулу Республіки Польща у Львові
Генеральному Консулу Республіки Польща у Львові
пану Вєславу Осуховському
Високоповажний Пане Консул!
Я маю високу честь від імені всіх нагороджених звернутися до Вас, а у Вашій особі – до Президента Польської Республіки Лєха Качинського зі словами великої вдячності за вручені нам високі відзнаки. Нам приємно, що наш скромний доробок на ниві українсько-польського порозуміння знайшов таке велике пошанування з боку Польської держави. Приймаючи цю нагороду зі щирою вдячністю, ми хотіли б запевнити Вас, що найбільшою винагородою для нас будуть тривалі добросусідські і партнерські стосунки між Україною і Польщею. Встановлення цих стосунків і перші їхні плоди стали найвизначнішою домінантою нашого геополітичного простору упродовж останніх 15 років й обіцяють стати окрасою усіх підручників нашої спільної європейської історії.
Високоповажний Пане Консул! Дозвольте мені тут розвинути думку, яку мені вже випала нагода висловити 1 листопада цього року на спільних поминальних урочистостях на Личаківських військових меморіалах. В історії українсько-польських стосунків були різні історичні періоди, які позначені різними патріотичними мотиваціями. Був час, коли любов до рідної землі спонукала визначних достойників трьох народів – польського, литовського й українського – докладати зусиль, щоб розбудовувати тодішній спільний дім – Річ Посполиту. Був також час, коли любов до Батьківщини вимагала від наших предків зустрітись на полі бою і мужністю героїв обстоювати правоту своїх державницьких устремлінь. Сьогодні та сама любов до Батьківщини вимагає від нас мужності у подоланні негативного спадку минулих століть і певної висоти духу, на якій лише і відкриються нові перспективи в українсько-польських стосунках.
На заваді цим перспективам можуть стати щонайменше два чинники. По-перше, дуже легко сплутати епохи і перенести в день сьогоднішній логіку взаємного поборювання. У звязку з цим ми з вдячністю згадуємо імена наших численних польських друзів, які допомогли нам сприйняти новий дух часу і стали нам побратимами у великій справі міжнаціонального порозуміння. По-друге, наші зусилля на користь добросусідства можуть бути увінчаними певними нагородами, але ніколи не можуть вважатися остаточно завершеними. Достатньо лише сказати собі: „Все. Ми досягли бажаного”, як ворог роду людського змушує почати сізифову працю спочатку. Тому в суспільно-політичному житті обох наших країн не має забракнути позитивних творчих ініціатив, які допоможуть справитися з новими викликами часу.
Просимо Вас запевнити Президента Польщі, що, вдячно приймаючи його нагороду, ми готові й надалі спільно з нашими польськими колегами нарощувати досвід взаємокорисної співпраці та порозуміння.
Від імені нагороджених Мирослав Маринович