З’їзд комісії журналістської етики вирішив зменшити кількість членів комісії та видати підручник
19 листопада у Будинку кіно Національної спілки кінематографістів України відбувся з’їзд Комісії журналістської етики. У з’їзді взяли участь понад 100 журналістів з усієї країни.
Комісія журналістської етики існує вже понад 5 років. Її створили 80 журналістів; відтоді до Етичного кодексу приєдналось близько тисячі охочих.
Під час З‘їзду було одностайно вирішено не приймати власників ЗМІ та громадських діячів до складу Комісії. Склад комісії зменшено до 15 осіб: Мостовий Володимир, Батіг Михайло, Бедзір Василь, Вересень Микола, Гузь Сергій, Жупина Анатолій, Іванов Валерій, Кабачинська Світлана, Капелюшний Леонід, Котюжинська Тетяна, Лубченко Ігор, Рахманін Сергій, Соболєв Єгор, Куфрик Богдан, Кузьмов Тарас.
Сергій Гузь, голова Медіа-профспілки: «Ми намагалися поширити кількість редакцій з редакційними угодами. Ми змогли провести переговори та домовились з редакціями, що Комісія буде третейським суддею. Це було важко, але ми це зробили. Ми працювали у 5 регіонах. Думаю, що роботу Комісії можна покращити найпростішим способом – друкувати координати Комісії у ЗМІ. Комісія вже визнана владою. Наступний крок – це визнання журналістами і власниками ЗМІ».
Було також вирішено створити експертну раду, яка надаватиме консультації, але не голосуватиме.
За ініціативи Комісії було випущено підручник «Журналістська етика» (автори – Валерій Іванов та Володимир Сердюк). За цим підручником заплановано низку семінарів для викладачів журналістської етики.
«Я сподіваюсь, що наш підручник принесе користь, - каже Валерій Іванов, президент Академії української преси. - Ми провели вже два семінари для викладачів. Студенти мають знайомитись із професійною етикою з самого початку, а не на четвертому курсі, коли їм це викладають. Вони вже тоді не вчаться, вони вже журналісти-практики. Зараз молодь є занадто цинічною, і коли вони приходять до редакції для них головне - мета, а засоби досягнення не важливі. Це страшно. Старша людини це відчуває і навіть якщо і зробила чи сказала щось не те, то їй соромно, а у молоді такого немає. Тому я вважаю, що етиці треба вчити на перших курсах і з більшою кількістю годин».
Тетяна Котюжинська, IREX: «Я дивлюсь на проблему журналістської етики зі сторони судів і суддів. На початку роботи Комісії суми відшкодування були набагато більші, було більше і самих звернень. За 2006 рік – зареєстровано лише 400 позови ЗМІ та журналістів. Це мало.
Багато з журналістів кажуть, що вони краще б звернулись до іншого органу, а не до суду. Ми повинні їм у цьому допомогти. І ще я помітила, що авторитет Комісії тримається на авторитеті члена Комісії. Тому вважаю, що до складу потрібно обрати тих людей, які можуть представляти Комісію у будь-якому регіоні України».
Комісія журналістської етики існує вже понад 5 років. Її створили 80 журналістів; відтоді до Етичного кодексу приєдналось близько тисячі охочих.
Під час З‘їзду було одностайно вирішено не приймати власників ЗМІ та громадських діячів до складу Комісії. Склад комісії зменшено до 15 осіб: Мостовий Володимир, Батіг Михайло, Бедзір Василь, Вересень Микола, Гузь Сергій, Жупина Анатолій, Іванов Валерій, Кабачинська Світлана, Капелюшний Леонід, Котюжинська Тетяна, Лубченко Ігор, Рахманін Сергій, Соболєв Єгор, Куфрик Богдан, Кузьмов Тарас.
Сергій Гузь, голова Медіа-профспілки: «Ми намагалися поширити кількість редакцій з редакційними угодами. Ми змогли провести переговори та домовились з редакціями, що Комісія буде третейським суддею. Це було важко, але ми це зробили. Ми працювали у 5 регіонах. Думаю, що роботу Комісії можна покращити найпростішим способом – друкувати координати Комісії у ЗМІ. Комісія вже визнана владою. Наступний крок – це визнання журналістами і власниками ЗМІ».
Було також вирішено створити експертну раду, яка надаватиме консультації, але не голосуватиме.
За ініціативи Комісії було випущено підручник «Журналістська етика» (автори – Валерій Іванов та Володимир Сердюк). За цим підручником заплановано низку семінарів для викладачів журналістської етики.
«Я сподіваюсь, що наш підручник принесе користь, - каже Валерій Іванов, президент Академії української преси. - Ми провели вже два семінари для викладачів. Студенти мають знайомитись із професійною етикою з самого початку, а не на четвертому курсі, коли їм це викладають. Вони вже тоді не вчаться, вони вже журналісти-практики. Зараз молодь є занадто цинічною, і коли вони приходять до редакції для них головне - мета, а засоби досягнення не важливі. Це страшно. Старша людини це відчуває і навіть якщо і зробила чи сказала щось не те, то їй соромно, а у молоді такого немає. Тому я вважаю, що етиці треба вчити на перших курсах і з більшою кількістю годин».
Тетяна Котюжинська, IREX: «Я дивлюсь на проблему журналістської етики зі сторони судів і суддів. На початку роботи Комісії суми відшкодування були набагато більші, було більше і самих звернень. За 2006 рік – зареєстровано лише 400 позови ЗМІ та журналістів. Це мало.
Багато з журналістів кажуть, що вони краще б звернулись до іншого органу, а не до суду. Ми повинні їм у цьому допомогти. І ще я помітила, що авторитет Комісії тримається на авторитеті члена Комісії. Тому вважаю, що до складу потрібно обрати тих людей, які можуть представляти Комісію у будь-якому регіоні України».