Донбас на грані колапсу
Свого часу ідеологам Партії Регіонів вдалось відтіснити ці проблеми нагнітанням місцевого «ура-патріотизму» та дикого шовінізму. Але то були тимчасові міри, що аж ніяк не вирішували ні економічних, ні тим більш політичних проблем. Напроти, заганяючи їх в глибину, ще більш загострювали. Першим серйозним попередженням нинішнім хазяїнам як Донбасу, так і Кабінету міністрів стали події, що передували прийняттю бюджету в першому читанні. Донецьк, Луганськ, Запоріжжя і весь Донбас повстали проти прийняття проекту бюджету на 2007 рік.
Пенсіонери, шахтарі, гірники, ветерани Афганістану, регресники та інші стояли і виборювали своє життя під Верховною Радою. Приїхали вони туди не для того, аби підтримати якогось кандидата, та й не політичні сили організовували цю демонстрацію. Привело їх сьогоднішнє прийняття проекту бюджету. З Києва, Білої Церкви, Черкащини, Донецька та Донбасу приїхали ті, хто зміг залишити свою роботу, шахту заради подальшого існування цих підприємств. Були, в основному, пенсіонери, адже, в першу чергу, новий бюджет б’є по їх кишенях. Згідно із майбутнім бюджетом, пенсіонери вже не зможуть працювати на шахтах та отримувати пенсію. Вони мають вибрати щось одне. В’ячеслав Кириленко сказав: «Було б зрозуміло, якби депутати сказали, що у зв’язку з тяжким економічним станом в країні ми на кілька років приберемо ці пільги, але й собі їх обмежимо. Так вони ж за собою залишили купу пільг і це при тому, що майже всі вони – мільйонери. На мою думку, прийняття цього бюджету буде лебединою піснею для Партії регіонів». А от думка голови спілки незалежних профспілок, народного депутата фракції БЮТ Михайла Волинця: «Я думаю, що люди, які сьогодні приїхали до Верховної Ради, абсолютно нічого не зможуть зробити, та й вплинути не зможуть. Вони – у меншості. Нема загальнонаціонального протесту. Вони поки що не усвідомлюють, що сталося. От коли їм прийдуть перші платіжки, коли вони отримають меншу пенсію – тоді будуть шукати, до кого б приєднатися, аби висловити свій протест, але буде вже пізно. Не можна за людей зробити те, чого вони не хочуть. Не можна їх захистити, якщо вони самі цього не бажають».
По-друге, Партія Регіонів панічно боїться бунту у власній вотчині. Звідси репресії проти керівників вугільних підприємств. Фактично зміщені всі генеральні директори вугільних об’єднань, що не побажали підтримати партію Януковича на виборах. Порушено кримінальні справи проти керівників вуглевидобувних підприємств Донбасу. Генеральна прокуратура повідомила про виявлення численних фактів зловживання службовим становищем керівниками вуглевидобувних підприємств у Донецькій і Луганській областях. Зокрема, держпідприємств «Артемвугілля», «Красноармійсквугілля» й «Ровенькиантрацит». Треба помітити дивну географію тих кримінальних справ. Під них не потрапив майже жоден з активних прибічників Партії Регіонів.
В цих умовах лідери Партії Регіонів не знайшли нічого кращого, як почати кампанію по нагнітанню політичного та соціального напруження в області. Прокуратура Донецької області початку всерйоз «шерстити» громадські організації регіону. Правоохоронні органи мають намір з’ясувати, чи не є робота міжнародних фондів підтримуваних ними громадських діячів Донеччини втручанням у внутрішні справи України.
Один з лідерів місцевих «яструбів», керівник так званого «Комітету виборців Донбасу» Олександр Хряков, заявив, що саме громадські організації стали основним інструментом втручання у внутрішні справи України під час президентської кампанії 2004 року, і саме на «третій сектор» (так позначається комплекс громадських організацій в американській класифікації структури держави) лягли основні функції організації Майдану. Щось подібне, заявив Хряков, зараз активно готується в Донецькій області. Він пророкує, що «Майдан-2» відбудеться восени наступного року. Врешті, це не виключено, хоча-б з тих причин що міста області стануть вже в січні місяці десятками заморожених примар, на фоні яких Алчевськ здаватиметься тропіками. Та Олександр Хрякав говорив не про те. Він заздалегідь, виконуючи високе замовлення спробував перевести майбутній соціальний вибух в ранг штучно створеного замовного з закордону виступу, який не підтримуваний населенням. Він також обвинуватив у співучасті в майбутньому «путчі» донецьку владу всіх рівнів, починаючи з губернатора області Володимира Логвиненко й закінчуючи мером Донецька Олександром Лукьянченко, секретарем міської ради Миколою Левченко й начальником управління по зв’язках із громадськістю тієї ж міськради Максимом Ровинським. Губернатор виявився винуватий у тім, що включив у Громадську раду при ОДА «представників прозахідних організацій». Влада міста допомагала «революції» тим, що дозволяла тим же організаціям розміщати свої інформаційні повідомлення на офіційному сайті Донецького міського голови, у такий спосіб сприяючи новому Майдану. З цього можна зробити висновок , що верхівка Партії Регіонів» заздалегідь призначила «козлів відпущення» з власних рядів, які будуть віддані на розтерзання.
Звичайно на перший погляд всі ці заяви Хрякова здаються маячнею випускника психоневрологічного диспансеру, якби не деякі тривожні факти. А саме репресії проти інакомислячих (на всіх рівнях з органів влади витісняються інакомислячі), початок переділу власності (і вбивство директора Дебальцевського машинобудівного заводу Бистрякова – не єдиний факт), та різке падіння рівня життя основної маси населення донецької області. Та основним все ж є прагнення «донецьких» до захоплення власності. Не дивно, що одне з перших вето Президента Ющенко прийшлось на прийняті поправки до закону про акціонерні товариства з змішаною формою власності. І стосувалися вони зменшення кількості акціонерів на зборах в акціонерних товариствах. Це давало змогу фактично накласти лапу на всю державну та колективну власність , що ще залишилась в державі. Як не дивно й соціалісти й комуністи дружно проголосували «за».
Коли нашим «улюбленим керманичам» нема чим похвастатися, вони починають говорити «в нас «стабілізація». І цим словом прикривають всі власні поразки й негаразди… Врешті, всі розуміють, що серйозним випробуванням буде нинішня зима. Чи впорається існуючий уряд з опалювальним сезоном; з керівництвом промисловістю, в умовах нових цін на газ; наскільки буде активне населення, коли зрозуміє підвищення тарифів, цін і зниження соціальної захищеності людей; наскільки далеко підуть апетити в переділі економічної власності?