MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Парламентарі прагнуть запровадити російську мову у судочинстві по всій території України

19.12.2006   
Юрій Чумак, ХПГ
Хоча, за Конституцією, на начебто порушення якої посилаються ініціатори вищезгаданого законопроекту, в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист не тільки російської, але й «інших мов національних меншин» (ст. 10).

Законопроектом (реєстр. №2383) передбачається «врегулювати» відносини щодо використання російської мови в судах України. Як повідомляє офіційний сайт Верхової Ради, (http://portal.rada.gov.ua/) Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону Української РСР «Про мови в Українській РСР» (щодо мови судочинства). Мовляв, члени Комітету вважають, що «статті 18 та 21 чинного закону фактично ставлять захист прав у суді в залежність від володіння українською мовою, в той час як положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлюють заборону дискримінації в захисті прав за мовною ознакою».

Добре, що народні обранці опікуються захистом прав людини. Втім, на мій погляд, розуміють вони його доволі суб’єктивно. З точки зору народного депутата, члена фракції Партії регіонів, пана Колесніченка, який є автором запропонованого законопроекту, дискримінації за мовною ознакою вдасться уникнути, у випадку, коли судочинство буде вестись на всьому терені України, крім українською, ще й російською мовою.

 

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до Закону Української РСР

"Про мови в Українській РСР»

(щодо мови судочинства)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до абзацу 1 статті 18 Закону Української РСР «Про мови в Українській РСР» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1989 р., додаток до N 45, ст. 631) та викласти його у такій редакції:

Судочинство здійснюється українською або, за згодою сторін, російською мовами.

ІІ. Внести зміни до статті 21 Закону Української РСР «Про мови в Українській РСР» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1989 р., додаток до N 45, ст. 631) та викласти її у такій редакції:

Стаття 21. Мова провадження у господарських справах

Провадження у господарських справах здійснюється українською або, за згодою сторін, російською мовами.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей  Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

у місячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Нагадаю, що в нинішній редакції ст. 3 цього Закону,

«судочинство може здійснюватись національною мовою більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках, передбачених у частині третій цієї ж статті, – мовою, прийнятною для населення даної місцевості.

При розгляді в судах кримінальних і цивільних  справ  особам, які  беруть  участь  у  справі  і  не володіють мовою судочинства, забезпечується право ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача, право виступати в суді рідною мовою.

Слідчі і судові документи вручаються особам, які  беруть участь у справі, на їхню вимогу, в перекладі рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють.»


Отже, пан Колесніченко пропонує замінити мову більшості населення тієї чи іншої місцевості російською мовою. За логікою законодавців від ПР, судочинство російською мовою слід розповсюдити на всю територію України, навіть на ті регіони, де російськомовне населення аж ніяк не складає більшість (тобто, де взагалі немає такої потреби).

Хоча, за Конституцією, на начебто порушення якої посилаються ініціатори вищезгаданого законопроекту, в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист не тільки російської, але й «інших мов національних меншин» (ст. 10). 

Фактично, на користь політиканським прагненням деяких політиків, що воліють збільшити свій вплив на розкручуванні так званої мовної проблеми, триває поступове просування ідеї другої офіційної мови на законодавчому рівні. А це вже дійсно є порушенням Конституції України.

 
 Поділитися