MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Основні проблеми ув‘язнених в Україні – неналежні умови утримання, погане поводження та незадовільний розгляд скарг

26.12.2006   
Такий аналіз дотримання прав людини в українських закладах виконання покарань, проведений Секретаріатом Урядового уповноваженого з прав людини Міністерства юстиції України

Основними системними проблемами осіб, що були ув’язнені чи заарештовані в Україні, є неналежні умови тримання під вартою, погане поводження та неналежне розслідування за скаргами на погане поводження.

Такий аналіз дотримання прав людини в українських закладах виконання покарань, проведений Секретаріатом Урядового уповноваженого з прав людини Міністерства юстиції України, був оприлюднений у ході «круглого столу», який відбувся 21 грудня у Києві.

Під час заходу, в якому взяли участь експерти Міністерства юстиції, Прокуратури, Держдепартаменту виконання покарань та народні депутати, було обговорено запровадження на національному рівні превентивних механізмів для попередження катування в закладах ув’язнення, відповідно до Факультативного протоколу ООН до Конвенції проти тортур, ратифікованого Україною влітку поточного року.

Як було зазначено у ході засідання, сучасний стан дотримання прав та свобод ув’язнених чи заарештованих в Україні осіб поки що далекий від загальновизнаних міжнародних норм.

Зокрема, станом на грудень 2006 року Європейським судом з прав людини було констатовано у 11 справах порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - щодо належних умов утримання осіб, які тримаються у місцях позбавлення волі, та щодо необхідності належного поводження співробітників відповідних установ з такими особами.

Крім того, Європейський Комітет проти тортур за результатами інспекцій до України в 1998, 1999, 2001, 2003, 2005 роках складав доповіді, в яких наголошується, що в Україні залишається невирішеним ряд завдань та рекомендацій, визначених Парламентською Асамблеєю Ради Європи. Одне з яких – відсутність дієвого механізму зі спостереження за місцями тримання під вартою.

Як зазначалося у ході «круглого столу», в Україні поки що не дотримуються європейські стандарти, які передбачають, що ув’язнена особа може позбутися багатьох своїх прав, але основні права - право на життя, здоров’я, справедливість і правосуддя, гуманне поводження, гідність, захист від жорстокості і катувань, є недоторканними.

Серед позитивних зрушень, які відбулися у цій сфері протягом останніх років, на думку експертів, стала відкритість діяльності вітчизняної пенітенціарної системи. Серед здобутків експерти також відзначають якісно новий рівень взаємодії органів виконання покарань і правозахисних організацій.

***

Факультативний протокол до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання був підписаний Україною 23 вересня 2005 року та ратифікований 21 липня 2006 року.

Основними національними законодавчими актами, на яких базується система виконання покарань в Україні, є Конституція України, Кримінально-виконавчий кодекс України, Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Закон України «Про попереднє ув’язнення», Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси України.

Україною також ратифіковано низку міжнародних актів в цій сфері, головні з яких: Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими ООН (1955, 1957, 1984 рр.); Декларація про захист всіх осіб від тортур та інших жорстких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження чи покарання (1975 р.); Конвенція проти тортур та інших жорстких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання (1984 р.); Кодекс поведінки посадових осіб в частині підтримки правопорядку (1979 р.); Принципи медичної етики, що стосуються ролі працівників охорони здоров’я, особливо лікарів, у захисті ув’язнених або затриманих осіб від тортур чи інших жорстких, нелюдських чи принижуючих гідність видів поводження (1982 р.); Мінімальні стандартні правила ООН про відправлення правосуддя по відношенню до неповнолітніх (1985 р. – Пекінські правила); Мінімальні стандартні правила ООН про заходи, не пов’язані з тюремним ув’язненням (1990 р. – Токійські правила); правила ООН про захист неповнолітніх, позбавлених волі (1990 р.); Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини (1995 р.); Конвенція щодо попередження тортур та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (1987 р.); Європейська Конвенція про передачу засуджених (1983 р.); Європейська Конвенція про видачу правопорушників (1957 р.), Європейська Конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими (1964 р.); Віденська Конвенція про консульські відносини (1989 р.).

Прес-служба Міністерства юстиції України

 

 Поділитися