MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Правила обробки і захисту персональних даних у базах даних, володільцем якої є громадська організація «Харківська правозахисна група»Як європейська мережа допомагає українським в’язням?Громадська приймальня ХПГ у Києві: підсумки рокуРеферальна мережа. Процедури функціонуванняГарнізон «Маріуполь» виконав бойове завдання: з «Азовсталі» евакуювали 53 важкопоранених військовослужбовцівТривають перемовини щодо евакуації тяжкопоранених з «Азовсталі» – ВерещукРФ: Громадська ініціатива пам’яті Ірини СлавіноїРосія поширює фейки про коронавірус у соцмережах, — Держдеп СШАКрим: поліція лякає школярів відповідальністю за ‘неналежну поведінку’ в соцмережахКрим: Пости в соцмережах є вельми небезпечними, вважає адвокатСелективна емпатія. Що відбувається у Судані та як це пов’язано із хвилею блакитних аватарок у соцмережах?Нова соцмережа замінить українцям "ВКонтакті" та "Однокласників"?Громадська організація ініціює створення ради ексертів: "РУХ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ". Прес-релізПравозахисна громадська приймальня – для переселенців та мешканців сілВерховна Рада України активізує свою присутність у соціальних мережахНа Харківщині відкрилася мережа пунктів допомоги вимушеним переселенцямВідкритий лист Бараку Обамі (Мережа громадських коаліцій «За демократичний вибір»)Шустер займається маніпуляціями, – громадська рада ІнтераГРОМАДСЬКА ОЦІНКА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ ПРАВ ЛЮДИНИ«Гідність» та Громадська рада зупинили міліцейське свавілля до учасника ЗПТ

Влада намагається «приручити» громадськість?

01.02.2007   
Якщо влада не прислухається до порад львівської громади на громадських слуханнях, то львів’яни просто змушені вдаватись до радикальніших засобів впливу/

У Львові, 30 січня 2007 р., в приміщенні «Світлиці» (вул. Дорошенка, 14), відбувся круглий стіл на тему: «Громадські слухання: підготовка, методика проведення, результати». Організаторами виступили: Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА, Інформаційно-правовий Центр «Наше право» та Секретаріат Львівської міської ради.

Актуальність заходу зумовлена тим, що протягом 2006 року у Львові відбулося близько тридцяти громадських слухань. Це дуже високий показник в порівнянні з попередніми роками. Загалом цей несподіваний факт варто трактувати не як виняток з правил, а як тенденцію, що в найближчому майбутньому буде зберігатися.

Із доповідями виступили Ярослав Жукровський (почесний голова Центру «Наше право»), Олександр Неберикут (член коордради ЛП ГМ ОПОРА), Віталій Ілик (представник Спілки консультантів «Експерт-група») та Юрій Лукашевський (в. о. начальника відділу громадського партнерства Секретаріату Львівську міської ради).

Олександр Неберикут (ГМ ОПОРА) зазначив у своєму виступі: «Те, що називали «громадськими слуханнями» у Львові в більшості випадків було «бесідами на тему», з більш чи менш вдалою імітацією інституту громадських слухань. І якщо процедурну частину можна унормувати на підставі прописаних законодавчих гарантій, то змістова частина і надалі нагадуватиме «бесіди», якщо у місцевих чиновників не вистачатиме бажання і політичної волі в конкретний спосіб враховувати пропозиції громадських слухань.»

Представник влади – Юрій Лукашевський загалом проаналізував український досвід розвитку інституту громадських слухань. За його словами в Україні лише в одному обласному центрі затверджена повна нормативна база, що регулює проведення громадських слухань – в Херсоні. Цікаво порівняти цей факт із наступною статистикою: за 2006 рік в Києві проведено 186 громадських слухань, у Львові – 25, в Харкові – 2 і в Херсоні всього одні громадські слухання (за даними офіційних сайтів міськрад вказаних обласних центрів). Також пан Юрій заявив, що відтепер проведення громадських слухань органами підпорядкованими ЛМР координуватиметься окремим відділом, який він очолює.

Також під час обговорення секретар ЛМР Володимир Квурт твердив, що міська влада намагається йти на зустріч громаді. Зокрема, за його словами регламент ЛМР гарантує розгляд на сесії міської ради місцевих ініціатив від громадськості. Натомість представник ОПОРИ Тарас Гаталяк у відповідь розповів про те, що досі не розглянуто на сесії ЛМР місцевої ініціативи громадських організацій щодо тарифів на теплопостачання та підігрів води, хоч  ця ініціатива була офіційно подана в листопаді минулого року.

ГМ ОПОРА запропонувала міській владі продовжити діалог громади та влади в напрямку з’ясування наступних питань:

Яким має бути юридичний механізм проведення громадських слухань?

Чи готова влада законодавчо впровадити в життя цей механізм запропонований громадськими організаціями?

Чи готова влада гарантувати дієвість цього механізму?

Загалом підсумовуючи обговорення круглого столу «Громадські слухання: підготовка, методика проведення, результати» можна сказати, що найбільшою проблемою в цій сфері є врахування владою пропозицій громадськості поданих в результаті слухань. Хоча підставою для оптимізму може бути те, що на відміну від попередніх років міська влада почала сама ініціювати громадські слухання. Не виключено, що не останню роль в цьому зіграли радикальні акції ОПОРИ минулого року на площі Ринок, адже цим акціям передували круглі столи та громадські слухання. Однак тоді влада проігнорувала пропозиції до діалогу і ОПОРА була змушена вдатись до рішучіших дій. Виглядає на те, що міська влада вирішила діяти за принципом: «якщо процес не можливо зупинити, то його треба очолити». ЛМР почала активно проводити громадські слухання, проте резолюції цих слухань абсолютно не впливають на рішення влади.

Наразі є сумніви, що така політика міськрада довго витримає. Про це свідчить та ж ситуація із тарифами на теплопостачання та підігрів води. Восени минулого року було проведено 3 громадські слухання щодо цієї проблеми. Тоді пропозиції громадських організацій та незалежних експертів були проігноровані владою. Відтак ОПОРА вдалась до акцій протесту, які тривали весь листопад та грудень. Лише під тиском цих акцій, які по суті ще раз висловлювали пропозиції слухань, створено спеціальну комісію ЛМР з вивчення економічного обґрунтування тарифів на теплопостачання та підігрів води. Члени цієї комісії визнали, що ці тарифи антисоціальні та економічно необґрунтовані і відповідно все частіше лунають заяви депутатів міськради про необхідність відміни нововведених тарифів – тобто те саме, про що представники ОПОРИ говорили ще в жовтні минулого року. Сподіваємось, що ця ситуація змусить зрозуміти львівську владу одну просту річ – потрібно рахуватись із позицією громадськості.

Отож, якщо влада не прислухається до порад львівської громади на громадських слуханнях, то львів’яни просто змушені вдаватись до радикальніших засобів впливу. Мабуть міській владі слід всерйоз задуматись над питанням: краще вирішувати проблеми за круглим столом громадських слухань чи знову розводити руками, коли під ратушею збирається обурений натовп?

Прес-центр ЛП ГМ ОПОРА

 

 Поділитися