MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Мілітариzовані: Росія посилює діяльність ‘Юнармії’ у КримуЗасудили 15 військових РФ, які утримували 368 жителів села Ягідного у шкільному підвалі Відсутність права і міжнародного контролю — що відбувається в російському полоні з українськими цивільними?Використання репродуктивних клітин після смерті: Рада виправила норму закону“Гаряча кава” або 10 ударів по сідницях гумовим кийком, — як у Первомайської виправної колонії №117 зустрічають новоприбулихЄдиний електронний реєстр військовозобовʼязаних і спрощене отримання УБДЗа ґрати за вподобайку: окрема думка судді Аркадія Бущенка З-поміж українських біженців у Німеччині є ‘вкрай багато свідків’ злочинів РФ Уперше в історії: США висунули обвинувачення 4 військовим, що воювали на боці РФУзагальнення нормативних актів щодо державної допомоги жертвам війниУкраїна разом із Францією розслідує воєнні злочини РФ Про Генріха АлтунянаІдеолога ‘денацифікації’ України засудили до 10 років позбавлення воліДовгий шлях додому: РФ має повернути Богдана ЄрмохінаЕтичний потенціал та етична потужність України: метапідхідЛікарня ‘Морг’ — звіт за результатами моніторингового візиту до Софіївської багатопрофільної лікарні №45‘Останні секунди життя сортували гуманітарну допомогу’. Підсумки тижня‘Мені досі сняться страшні сни’, — керуючий справами Бучанської міськради Росіяни створили ‘федеральні комісаріати’ на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей‘Нашим дітям потрібна справедливість’, — Олена Зеленська

Мін’юст подасть на розгляд нову редакцію Закону «Про інформацію»

13.02.2007    джерело: telekritika.kiev.ua
Директор інституту медіа-права Тарас Шевченко заявляє, що багато пунктів проекту закону про інформацію не збігаються з нормами європейської практики.

До 1 березня 2007 року Мін’юст планує завершити узагальнення пропозицій, що надійшли від громадськості, та подати на розгляд Кабінету Міністрів України нову редакцію проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію».

Про це йшлося під час громадського обговорення законопроекту, яке відбулося 13 лютого в Києві за сприяння Міністерства юстиції та представництва в Україні Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Як наголосив голова відділу з питань демократизації, Координатор проектів ОБСЄ в Україні Мортен Енберг, Організація з безпеки та співробітництва вважає дуже важливим проведення подібних заходів.

Представник Міністерства юстиції – Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Юрій Зайцев зазначив, що законопроект покликаний урегулювати режим втручання держави в інформаційні правовідносини – право на збирання, поширення інформації тощо.

Законопроект розроблено на виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи

Законопроектом встановлено обов’язок суб’єктів владних повноважень надавати інформацію. Регулювання відносин, пов’язаних із доступом фізичних осіб до інформації про себе, узгоджено із відповідними рекомендаціями Ради Європи та Законом України «Про захист персональних даних», прийнятим Верховною Радою України 9 січня 2007 року.

Інформацією з обмеженим доступом визнається інформація, доступ до якої обмежується суб’єктами владних повноважень відповідно до законів, або іншими суб’єктами на свій розсуд. Крім того, проектом введено категорію «службової таємниці», до якої відносяться відомості, які не віднесено до державної таємниці, доступ до якої обмежується відповідно до закону суб’єктами владних повноважень.

Оскільки конфіденційною інформацією, згідно з проектом, можуть володіти лише фізичні особи, юридичні особи, об’єднання громадян та релігійні організації, зазначене позбавить можливостей суб’єктів владних повноважень обмежувати доступ до інформації.

Важливою новацією є положення проекту, згідно з яким поширення соціологічної інформації має супроводжуватися даними чи відомостями про методи її створення, обсяг яких визначається законом. Зазначене має сприяти прозорості відомостей про ставлення соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.

У цілому, Мін’юст вважає, що прийняття проекту сприятиме правовому забезпеченню дотримання статті 34 Конституції України стосовно свободи інформації під час засекречування документів, які були закриті для загального доступу з порушенням законодавства. Мін’юст сподівається, що цей документ допоможе привести право на збір інформації у відповідність з вимогами Ради Європи й врегулює обмеження на поширення інформації з боку держави.

Однак, директор інституту медіа-права Тарас Шевченко заявляє, що багато пунктів проекту закону про інформацію не збігаються з нормами європейської практики.

«Є побоювання, що визначення інформаційної безпеки може використовуватись не на користь свободі інформації», – заявив Шевченко. «Так само визначення терміну та регулювання службової інформації дає можливість державній владі втаємничувати документи», – додав він.

Т.Шевченко не виключив, що узгодження законопроекту в урядових структурах триватиме традиційно довго.

Він висловив сумнів, що зміни, яких після цього зазнає документ, підвищать рівень його демократичності.

 Поділитися