MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Заява доповідачок ПАРЄ: Україна в політичній кризі

12.03.2007    джерело: www.imi.org.ua
Доповідачки Моніторингового комітету ПАРЄ закликають українські політичні сили дійти згоди щодо майбутнього розбудови демократичних інституцій, ухвалення важливих судово-правових реформ, просування на шляху боротьби з корупцією.

Доповідачки Моніторингового комітету ПАРЄ закликають політичні сили України дійти згоди щодо просування демократичних та юридичних реформ, попри внутрішньополітичне протистояння
Ганне Северинcен (Данія, Альянсів лібералів та демократів за Європу) та Ренате Вольвенд (Ліхтенштейн, Європейська народна партія), співдоповідачки Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, закликали сьогодні українські політичні сили –попри відмінність у політичних позиціях та жорстку політичну боротьбу за монополізацію влади – дійти згоди щодо майбутнього розбудови демократичних інституцій, ухвалення важливих судово-правових реформ, просування на шляху боротьби з корупцією.
Виступаючи на прес-конференції за підсумками 8-денного моніторингового візиту до Києва та Донецька (з 28 лютого до 6 березня 2007 року), співдоповідачки зазначили: “Одинадцять років - це довгий час для будь-якої країни, щоб знаходитися під моніторингом, і, як доповідачі, ми хотіли б побачити зміну цієї важкої процедури легшою формою пост-моніторингового діалогу якнайшвидше. Проте, щоб мати можливість зробити рекомендацію про припинення повноцінного моніторингу, нам потрібна допомога українських органів влади, які повинні засвідчити в найближчі місяці, що вони віддані серйозному, комплексному та цілеспрямованому реформуванню.”
“Ми раді побачити окремі позитивні кроки у цьому напрямі. Наприклад, наші обговорення з Президентом, Прем’єр-міністром, різними міністрами та політичними партіями дозволяють нам вірити, що можливий серйозний прорив стосовно реформування судової системи. Два президентські законопроекти, подані до Верховної Ради, щодо нової редакції Закону про судоустрій і Закону про статус суддів знайшли підтримку Комітету Верховної Ради з питань правосуддя та мають бути невдовзі представлення для схвалення в першому читанні.”
“Ми також отримали запевнення від органів влади, що було дано зелене світло переданню пенітенціарної системи до Міністерства юстиції і що є консенсус серед усіх відповідних органів щодо створення системи суспільного телерадіомовлення. Це дуже важливі кроки, хоча заяви ще слід підтримати конкретними діями.”
Співдоповідачки також визнали загальний прогрес зі свободою вираження поглядів та медіа плюралізмом в України, хоча висловили жаль з приводу того, що ще трапляються випадки залякування та насильницьких дій проти журналістів і що розслідування резонансних справ не призвело до засудження винуватих.
Серед рекомендацій, перелічених в Резолюції ПАРЄ №1466 (2005) щодо виконання обов’язків та зобов’язань Україною, пані Северинсен та пані Вольвенд відзначили такі сфери, де залишаються серйозні проблеми:
Конституційні зміни від грудня 2004 року розбалансували систему стримувань та противаг в Україні, спричинивши системну політичну кризу. Країна не може рухатися уперед у напрямі реалізації серйозних проектів реформування допоки це питання не буде розв’язано і Конституцію не буде приведено у відповідність до європейських стандартів.
У цьому відношенні, нещодавнє схвалення парламентом Закону про імперативний мандат на рівні місцевих рад, який був підписаний Президентом Ющенком, стало кроком назад стосовно демократичної практики та рекомендацій Венеціанської Комісії. Крім того, слід змінити положення Конституції з тим, щоб привести функції прокуратури у відповідність до рекомендацій Венеціанської Комісії.
Конституційні рамкові закони, що чітко визначатимуть функції та повноваження обох відповідних органів у повній відповідності з положеннями Конституції та узгодженими принципами поділу влади, мають бути схвалені без подальшого зволікання.
Інше завдання конституційної реформи, що вже тривалий час очікує на своє вирішення, є вдосконалення системи місцевого самоврядування шляхом створення виконавчих органів при регіональних радах, скасування місцевих органів виконавчої влади та інших перетворень. Ці зміни мають доповнюватися поправками до базових законів про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації. Ці заходи з реформування мають відповідати Європейській хартії місцевого самоврядування.
Слід продовжувати реформу юридичної системи у відповідності із стандартами Ради Європи шляхом завершення судової реформи, прийняття нового закону про адвокатуру (одне з початкових зобов’язань України, взятих при вступі в Раду Європу), реформи прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки та інших органів забезпечення правопорядку, реформи матеріального й процесуального кримінального права та створення ефективної системи безоплатної юридичної допомоги.
Слід прискорити становлення повноцінної системи адміністративного судочинства. Ми шкодуємо, що продовжується тривала затримка зі створенням системи місцевих адміністративних судів, які мали бути створені в 2005 році. Розвиток адміністративного судочинства до недавнього часу був головним справжнім здобутком судової реформи впродовж останніх п’яти років і його згортання зашкодить намаганням України утвердити принцип верховенства права шляхом захисту права громадянина звертатися зі скаргою проти державного апарату через механізм адміністративної юрисдикції.
Зусилля з боротьби проти корупції, хоча і є значущими порівняно з попередньою бездіяльністю, слід посилити та впровадити на практиці. Ми сподіваємося, що парламент невдовзі схвалить антикорупційний пакет законодавства, що знаходиться на його розгляді. Проте, ми розуміємо, що практична діяльність у цьому напрямі залежить від успіху та поступу реформ системи кримінальної юстиції, яка також триває.
Система електронних та друкованих ЗМІ потребує корінних перетворень шляхом створення суспільного телерадіомовлення на базі державних телевізійної і радіо компаній та приватизації друкованих видань, засновниками (співзасновниками) яких виступають органи державної влади або органи місцевого самоврядування. Існуючі юридичні правила що гарантують доступ до інформації, слід змінити, щоб надати ефективніші механізми забезпечення підзвітності державної влади.
Під час їхнього візиту пані Северинсен та пані Вольвенд зустрілися з Президентом України, Прем’єр-міністром, Головою Верховної Ради, членами Уряду та парламенту. Вони також мали зустріч з представниками громадянського суспільства та ЗМІ, членами місцевої та регіональної влади в Донецьку та відвідали СІЗО в цій області.

  (http://assembly.coe.int/ASP/APFeaturesManager/defaultArtSiteView.asp?ArtId=636 )

 Поділитися