Підписано Декларацію про співпрацю з метою запровадження в Україні суспільного мовлення
Згідно з підписаної декларацією, за тиждень буде створена робоча група в кількості 12-15 чоловік, яка й буде безпосередньо готувати пакет пропозицій щодо перетворення державних ТРО на організації суспільного мовлення
15 березня у 12.00 відбулося підписання декларації про співпрацю з метою запровадження в Україні суспільного теле- і радіомовлення. Документ підписали Андрій Шевченко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, Тарас Петрів, Голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України, Едуард Прутнік, Голова Державного комітету телебачення та радіомовлення України, та Віталій Шевченко, Голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.
Перед підписанням Декларації Віталій Шевченко сказав, що «у кожного раніше була своя дорога по створенню суспільного мовлення, а тепер вони стали на один шлях». Едуард Прутнік з ентузіазмом процитував: «Я знаю, город будет, я знаю, саду цвесть». Тарас Петрів подякував партнерам і всім тим, хто до сьогодні займався суспільним мовленням, і сказав журналістам: «Сьогодні перед собою ви бачите людей, від яких ви тепер можете вимагати створення суспільного мовлення». Андрій Шевченко заявив, що відтепер державною справою є створення телеканалів, які за будь-яких обставин розповідатимуть людям правду: «Ми - люди з різних структур і таборів, але у нас є спільна мета. Успішний медіаринок в Україні неможливий без суспільного мовлення».
Згідно з підписаної декларацією, за тиждень буде створена робоча група в кількості 12-15 чоловік, яка й буде безпосередньо готувати пакет пропозицій щодо перетворення державних ТРО на організації суспільного мовлення.
Щодо компетенції кожної зі сторін, що підписала декларацію, Едуард Прутнік зазначив, що, ймовірно, Держкомтелерадіо та Комітет з питань свободи слова та інформації візьме на себе законотворчі ініціативи; Держкомтелерадіо і Нацрада відповідатимуть за фінансування (бізнесплан, штатний розклад), також Нацрада займатиметься введенням у державний реєстр, ліцензуванням, пошуком та отриманням частотного ресурсу. Тарас Петрів додав, що Нацкомісія має величезний кадровий потенціал.
Підписанти заявили, що весь процес переходу на суспільне мовлення відбуватиметься прозоро.
Едуард Прутнік зазначив, що він проти політичного контролю над суспільним мовленням. На запитання «ТК», чому він виступає проти громадських рад НТКУ та НРКУ, пан Прутнік відповів, що виступає не проти самих рад, а проти їхнього складу, в якому всього чотири представники громадськості, а решта - політики. Пан Прутнік упевнений, що голосування щодо Громадських рад наступного тижня не буде результативним.
На запитання журналістів, за рахунок чого існуватиме суспільне мовлення, Андрій Шевченко розповів, що над цим працюватиме робоча група. На сьогодні є декілька варіантів, які відомі зі світової практики: абонплата, фіксований відсоток бюджету, фіксований відсоток податку на прибуток тощо. Едуард Прутнік зазначив, що, згідно з дослідженням, 44% громадян не хочуть платити ні копійки, бо не уявляють як виглядатиме суспільне мовлення.
Передбачається проведення експертиз пропозицій щодо створення суспільного мовлення Ради Європи і громадських організацій.
Перед підписанням Декларації Віталій Шевченко сказав, що «у кожного раніше була своя дорога по створенню суспільного мовлення, а тепер вони стали на один шлях». Едуард Прутнік з ентузіазмом процитував: «Я знаю, город будет, я знаю, саду цвесть». Тарас Петрів подякував партнерам і всім тим, хто до сьогодні займався суспільним мовленням, і сказав журналістам: «Сьогодні перед собою ви бачите людей, від яких ви тепер можете вимагати створення суспільного мовлення». Андрій Шевченко заявив, що відтепер державною справою є створення телеканалів, які за будь-яких обставин розповідатимуть людям правду: «Ми - люди з різних структур і таборів, але у нас є спільна мета. Успішний медіаринок в Україні неможливий без суспільного мовлення».
Згідно з підписаної декларацією, за тиждень буде створена робоча група в кількості 12-15 чоловік, яка й буде безпосередньо готувати пакет пропозицій щодо перетворення державних ТРО на організації суспільного мовлення.
Щодо компетенції кожної зі сторін, що підписала декларацію, Едуард Прутнік зазначив, що, ймовірно, Держкомтелерадіо та Комітет з питань свободи слова та інформації візьме на себе законотворчі ініціативи; Держкомтелерадіо і Нацрада відповідатимуть за фінансування (бізнесплан, штатний розклад), також Нацрада займатиметься введенням у державний реєстр, ліцензуванням, пошуком та отриманням частотного ресурсу. Тарас Петрів додав, що Нацкомісія має величезний кадровий потенціал.
Підписанти заявили, що весь процес переходу на суспільне мовлення відбуватиметься прозоро.
Едуард Прутнік зазначив, що він проти політичного контролю над суспільним мовленням. На запитання «ТК», чому він виступає проти громадських рад НТКУ та НРКУ, пан Прутнік відповів, що виступає не проти самих рад, а проти їхнього складу, в якому всього чотири представники громадськості, а решта - політики. Пан Прутнік упевнений, що голосування щодо Громадських рад наступного тижня не буде результативним.
На запитання журналістів, за рахунок чого існуватиме суспільне мовлення, Андрій Шевченко розповів, що над цим працюватиме робоча група. На сьогодні є декілька варіантів, які відомі зі світової практики: абонплата, фіксований відсоток бюджету, фіксований відсоток податку на прибуток тощо. Едуард Прутнік зазначив, що, згідно з дослідженням, 44% громадян не хочуть платити ні копійки, бо не уявляють як виглядатиме суспільне мовлення.
Передбачається проведення експертиз пропозицій щодо створення суспільного мовлення Ради Європи і громадських організацій.