Рекомендації круглого столу «Прозорість медіа власності: вдосконалення законодавчого регулювання»
Учасники заходу обговорили законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації», схвалений Верховною Радою України в першому читанні 7 лютого 2007 року.
26 березня 2007 року Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України провела за підтримки Ради Європи та міжнародного фонду «Відродження» круглий стіл «Прозорість медіавласності: вдосконалення законодавчого регулювання». Учасники заходу обговорили законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації», схвалений Верховною Радою України в першому читанні 7 лютого 2007 року.
Круглий стіл розпочався з представлення експертами Ради Європи висновку до цього законопроекту. Менеджер із юридичних та регуляторних питань Асоціації кабельних операторів Нідерландів VECAL, колишній адміністратор у відділі медіа Ради Європи Ед Ван Лоон познайомив присутніх із європейськими стандартами медіазаконодавства. Він зупинився на одному з невід’ємних прав людини – праві на свободу вираження поглядів (ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини й основних свобод (ЄКПЛ)).
«Якщо медійні компанії будуть зобов’язані оприлюднювати певну інформацію, це може означати пряме чи опосередковане втручання в їхнє право на свободу вираження поглядів. Тому держава повинна виправдати своє втручання, а саме 1) переслідувати одну чи більше з тих законних цілей, які перелічені в ст. 10 ЄКПЛ; 2) бути встановленим законом; 3) бути необхідним у демократичному суспільстві», – сказав експерт Ради Європи.
Прозорість власності на засоби масової інформації має задовольнити інтерес громадськості до того, кому саме належить ЗМІ. Це необхідно не лише для того, аби дізнатися про реальну структуру власності (тобто, показати всіх, хто може здійснювати вплив на діяльність ЗМІ), але й для того, щоб адекватно сприймати інформацію, фільтруючи її крізь сито інтересів справжніх власників.
Ед Ван Лоон окремо зупинився на Конвенції про транскордонне телебачення, висловивши співчуття, що Україна так і не стала повноправною стороною цього європейського документа. Наша держава не зможе отримувати інформацію про зацікавлених осіб, як це роблять держави, що ратифікували Конвенцію. Цей документ також містить посилання на Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ. У преамбулі цього документа наголошується: прозорість власності на ЗМІ дозволяє громаді визначити цінність інформації, ідей та міркувань, поширюваних ЗМІ.
Також Ед Ван Лоон згадав один із останніх документів у медійній галузі, прийнятий 31 січня 2007 року, – Декларацію Комітету міністрів про захист ролі ЗМІ в демократичному суспільстві в контексті концентрації мас-медіа.
У Декларації звертається увага на потенційний ризик зловживання потужністю ЗМІ в умовах значної концентрації мас-медіа та її можливих наслідків для політичного плюралізму і демократичних процесів. «Якщо Україна захоче керуватися європейськими стандартами, то вам потрібно їх імплементувати у своє законодавство. На це піде півдня. Не треба вигадувати колесо», – підсумував свій виступ експерт.
Ще один експерт Ради Європи, доктор Сандра Башіч Грватин (Словенія), присвятила свій виступ проблемам, до яких може призвести концентрація ЗМІ. За її словами, у Словенії одним із найбільших власників ЗМІ (до того ж, не досить успішним) є держава, хоча за презентованою схемою власності це простежити було нелегко. У Словенії, як і в Україні, декілька організацій займаються питаннями концентрації власності, а взаємодії між ними небагато.
Коментуючи законопроект про забезпечення прозорості власності на ЗМІ, пані Сандра негативно відгукнулася стосовно української практики реєстрації (фактично ліцензування) друкованих ЗМІ. Вона вважає її явним порушення ст. 10 ЄКПЛ.
«Непросто одночасно читати кілька різних законів – тому в нас склалося враження, що існують декілька неточностей і навіть несумісних положень. Бракує визначення ринку друкованих ЗМІ і параметрів, які могли би визначити незалежну концентрацію власності (наприклад, аудиторія / територія, охоплювана мовником, частка загальних надходжень від реклами, наклад тощо). У Законі України «Про ТБ і РМ» треба чіткіше визначити, хто вважається «пов’язаними особами», – зазначила Сандра Башіч Грватін.
Європейські експерти називають обмеження іноземних інвестицій 35% «статутного фонду» порушенням права мовника на свободу вираження поглядів відповідно до ст. 10 ЄКПЛ, яка захищає право кожного на свободу вираження поглядів «незалежно від державних кордонів». Вони рекомендують законодавцям підготувати новий окремий законопроект про прозорість відносин власності на ЗМІ на основі керівних принципів Рекомендації 1994 року про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ.
Від України виступили голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко, виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Катерина Котенко, виконавчий директор Незалежної асоціації мовників Катерина М’ясникова, голова правління Східноєвропейського інституту проблем медіа Ольга Большакова, генеральний директор Асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорелов та інші. Усі погоджувалися, що Україна відчула необхідність змін медійного законодавства. Оскільки навіть регулюючі органи не завжди знають справжніх власників медіа.
Учасники круглого столу, обговоривши рекомендації експертів Ради Європи, ухвалили рекомендації Верховній Раді України для врахування при підготовці та розгляді законопроекту в другому читанні. Зокрема, щодо друкованих ЗМІ – потрібно чітко визначити ознаки монополізму на ринках загальнодержавних, регіональних та місцевих друкованих ЗМІ. А щодо ТРО – вилучити обмеження прав іноземної фізичної / юридичної особи щодо заснування та / або участі у статутному фонді ТРО та вилучити заборону бути засновником або брати участь у власності ТРО для юридичної особи, зареєстрованої в офшорній зоні. Але – поставивши до останніх додаткові вимоги про надання регуляторному органу інформацію про структуру власності (власників).
Рекомендації круглого столу «Прозорість медіа власності: вдосконалення законодавчого регулювання»
Київ, 26 березня 2007 року
Учасники круглого столу, організованого спільно Радою Європи, Міжнародним фондом «Відродження» і Національною комісією з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України, обговоривши висновки експертів Ради Європи до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації» (реєстр. № 2555), прийнятого Верховною Радою України в першому читанні, а також інші питання забезпечення медіа плюралізму в демократичному суспільстві, ухвалили такі рекомендації Верховній Раді України для врахування при підготовці та розгляді зазначеного законопроекту в другому читанні, а також при вдосконаленні законодавства України про засоби масової діяльності:
Щодо друкованих засобів масової інформації:
замінити дозвільну процедуру реєстрації друкованих ЗМІ на повідомну процедуру, оскільки існуюча процедура реєстрації становить собою необґрунтоване обмеження свободи вираження поглядів та, відповідно, суперечить Конституції України та Європейській конвенції про права людини;
чітко визначити ознаки недопустимої концентрації на ринках загальнодержавних, реґіональних та місцевих друкованих ЗМІ;
установити, що повноваження з контролю за додержанням суб’єктами діяльності друкованих засобів масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції, у тому числі за додержанням статті 10 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», здійснюють виключно органи Антимонопольного комітету України;
вилучити з проект закону положення про необхідність зазначати у вихідних даних інформацію про особу, відповідальну за випуск відповідного номера видання.
Щодо телерадіоорганізацій:
вилучити обмеження прав іноземної фізичної/юридичної особи щодо заснування та/або участі в статутному фонді телерадіоорганізації;
вилучити заборону юридичній особі, зареєстрованій в офшорній зоні, бути засновником або брати участь у власності телерадіоорганізації, одночасно встановивши, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення може вимагати від осіб, які зареєстровані в таких зонах, подання додаткової інформації щодо їх структури власності;
узгодити визначення та вживання у Законі України «Про телебачення і радіомовлення» термінів, що стосуються відносин власності, заснування чи участі в юридичній особі, з цивільним, господарським та антимонопольним законодавством України;
передбачити, що в заяві про видачу (продовження) ліцензії на мовлення мають міститися дані не лише про безпосереднього засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації та пов’язаних осіб, але, насамперед, про кінцевого власника – фізичну особу;
установити, що заява про видачу (продовження) ліцензії на мовлення, котра подається акціонерним товариством, має містити список акціонерів, що володіють пакетами акцій у розмірі понад 1 відсоток. При цьому зміни в складі акціонерів не повинні тягнути за собою внесення змін до ліцензії на мовлення;
вилучити положення щодо необхідності оприлюднення звіту телерадіоорганізаціями (пропозиції до статті 59 Закону “Про телебачення та радіомовлення”), передбачивши обов’язок Національної ради з питань телебачення та радіомовлення надавати на запит особи інформацію, що міститься в Державному реєстрі телерадіоорганізацій.
Передбачити інші зміни до законодавства України, що випливають з Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (94) 13 про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ.
Круглий стіл розпочався з представлення експертами Ради Європи висновку до цього законопроекту. Менеджер із юридичних та регуляторних питань Асоціації кабельних операторів Нідерландів VECAL, колишній адміністратор у відділі медіа Ради Європи Ед Ван Лоон познайомив присутніх із європейськими стандартами медіазаконодавства. Він зупинився на одному з невід’ємних прав людини – праві на свободу вираження поглядів (ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини й основних свобод (ЄКПЛ)).
«Якщо медійні компанії будуть зобов’язані оприлюднювати певну інформацію, це може означати пряме чи опосередковане втручання в їхнє право на свободу вираження поглядів. Тому держава повинна виправдати своє втручання, а саме 1) переслідувати одну чи більше з тих законних цілей, які перелічені в ст. 10 ЄКПЛ; 2) бути встановленим законом; 3) бути необхідним у демократичному суспільстві», – сказав експерт Ради Європи.
Прозорість власності на засоби масової інформації має задовольнити інтерес громадськості до того, кому саме належить ЗМІ. Це необхідно не лише для того, аби дізнатися про реальну структуру власності (тобто, показати всіх, хто може здійснювати вплив на діяльність ЗМІ), але й для того, щоб адекватно сприймати інформацію, фільтруючи її крізь сито інтересів справжніх власників.
Ед Ван Лоон окремо зупинився на Конвенції про транскордонне телебачення, висловивши співчуття, що Україна так і не стала повноправною стороною цього європейського документа. Наша держава не зможе отримувати інформацію про зацікавлених осіб, як це роблять держави, що ратифікували Конвенцію. Цей документ також містить посилання на Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-учасницям про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ. У преамбулі цього документа наголошується: прозорість власності на ЗМІ дозволяє громаді визначити цінність інформації, ідей та міркувань, поширюваних ЗМІ.
Також Ед Ван Лоон згадав один із останніх документів у медійній галузі, прийнятий 31 січня 2007 року, – Декларацію Комітету міністрів про захист ролі ЗМІ в демократичному суспільстві в контексті концентрації мас-медіа.
У Декларації звертається увага на потенційний ризик зловживання потужністю ЗМІ в умовах значної концентрації мас-медіа та її можливих наслідків для політичного плюралізму і демократичних процесів. «Якщо Україна захоче керуватися європейськими стандартами, то вам потрібно їх імплементувати у своє законодавство. На це піде півдня. Не треба вигадувати колесо», – підсумував свій виступ експерт.
Ще один експерт Ради Європи, доктор Сандра Башіч Грватин (Словенія), присвятила свій виступ проблемам, до яких може призвести концентрація ЗМІ. За її словами, у Словенії одним із найбільших власників ЗМІ (до того ж, не досить успішним) є держава, хоча за презентованою схемою власності це простежити було нелегко. У Словенії, як і в Україні, декілька організацій займаються питаннями концентрації власності, а взаємодії між ними небагато.
Коментуючи законопроект про забезпечення прозорості власності на ЗМІ, пані Сандра негативно відгукнулася стосовно української практики реєстрації (фактично ліцензування) друкованих ЗМІ. Вона вважає її явним порушення ст. 10 ЄКПЛ.
«Непросто одночасно читати кілька різних законів – тому в нас склалося враження, що існують декілька неточностей і навіть несумісних положень. Бракує визначення ринку друкованих ЗМІ і параметрів, які могли би визначити незалежну концентрацію власності (наприклад, аудиторія / територія, охоплювана мовником, частка загальних надходжень від реклами, наклад тощо). У Законі України «Про ТБ і РМ» треба чіткіше визначити, хто вважається «пов’язаними особами», – зазначила Сандра Башіч Грватін.
Європейські експерти називають обмеження іноземних інвестицій 35% «статутного фонду» порушенням права мовника на свободу вираження поглядів відповідно до ст. 10 ЄКПЛ, яка захищає право кожного на свободу вираження поглядів «незалежно від державних кордонів». Вони рекомендують законодавцям підготувати новий окремий законопроект про прозорість відносин власності на ЗМІ на основі керівних принципів Рекомендації 1994 року про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ.
Від України виступили голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко, виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету Катерина Котенко, виконавчий директор Незалежної асоціації мовників Катерина М’ясникова, голова правління Східноєвропейського інституту проблем медіа Ольга Большакова, генеральний директор Асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорелов та інші. Усі погоджувалися, що Україна відчула необхідність змін медійного законодавства. Оскільки навіть регулюючі органи не завжди знають справжніх власників медіа.
Учасники круглого столу, обговоривши рекомендації експертів Ради Європи, ухвалили рекомендації Верховній Раді України для врахування при підготовці та розгляді законопроекту в другому читанні. Зокрема, щодо друкованих ЗМІ – потрібно чітко визначити ознаки монополізму на ринках загальнодержавних, регіональних та місцевих друкованих ЗМІ. А щодо ТРО – вилучити обмеження прав іноземної фізичної / юридичної особи щодо заснування та / або участі у статутному фонді ТРО та вилучити заборону бути засновником або брати участь у власності ТРО для юридичної особи, зареєстрованої в офшорній зоні. Але – поставивши до останніх додаткові вимоги про надання регуляторному органу інформацію про структуру власності (власників).
Рекомендації круглого столу «Прозорість медіа власності: вдосконалення законодавчого регулювання»
Київ, 26 березня 2007 року
Учасники круглого столу, організованого спільно Радою Європи, Міжнародним фондом «Відродження» і Національною комісією з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України, обговоривши висновки експертів Ради Європи до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації» (реєстр. № 2555), прийнятого Верховною Радою України в першому читанні, а також інші питання забезпечення медіа плюралізму в демократичному суспільстві, ухвалили такі рекомендації Верховній Раді України для врахування при підготовці та розгляді зазначеного законопроекту в другому читанні, а також при вдосконаленні законодавства України про засоби масової діяльності:
Щодо друкованих засобів масової інформації:
замінити дозвільну процедуру реєстрації друкованих ЗМІ на повідомну процедуру, оскільки існуюча процедура реєстрації становить собою необґрунтоване обмеження свободи вираження поглядів та, відповідно, суперечить Конституції України та Європейській конвенції про права людини;
чітко визначити ознаки недопустимої концентрації на ринках загальнодержавних, реґіональних та місцевих друкованих ЗМІ;
установити, що повноваження з контролю за додержанням суб’єктами діяльності друкованих засобів масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції, у тому числі за додержанням статті 10 Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», здійснюють виключно органи Антимонопольного комітету України;
вилучити з проект закону положення про необхідність зазначати у вихідних даних інформацію про особу, відповідальну за випуск відповідного номера видання.
Щодо телерадіоорганізацій:
вилучити обмеження прав іноземної фізичної/юридичної особи щодо заснування та/або участі в статутному фонді телерадіоорганізації;
вилучити заборону юридичній особі, зареєстрованій в офшорній зоні, бути засновником або брати участь у власності телерадіоорганізації, одночасно встановивши, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення може вимагати від осіб, які зареєстровані в таких зонах, подання додаткової інформації щодо їх структури власності;
узгодити визначення та вживання у Законі України «Про телебачення і радіомовлення» термінів, що стосуються відносин власності, заснування чи участі в юридичній особі, з цивільним, господарським та антимонопольним законодавством України;
передбачити, що в заяві про видачу (продовження) ліцензії на мовлення мають міститися дані не лише про безпосереднього засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації та пов’язаних осіб, але, насамперед, про кінцевого власника – фізичну особу;
установити, що заява про видачу (продовження) ліцензії на мовлення, котра подається акціонерним товариством, має містити список акціонерів, що володіють пакетами акцій у розмірі понад 1 відсоток. При цьому зміни в складі акціонерів не повинні тягнути за собою внесення змін до ліцензії на мовлення;
вилучити положення щодо необхідності оприлюднення звіту телерадіоорганізаціями (пропозиції до статті 59 Закону “Про телебачення та радіомовлення”), передбачивши обов’язок Національної ради з питань телебачення та радіомовлення надавати на запит особи інформацію, що міститься в Державному реєстрі телерадіоорганізацій.
Передбачити інші зміни до законодавства України, що випливають з Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (94) 13 про заходи щодо сприяння прозорості ЗМІ.