MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Фалькович проти України

18.05.2007   

ДРУГА СЕКЦІЯ

СПРАВА "ФАЛЬКОВИЧ ПРОТИ УКРАЇНИ"

(Заява № 64200/00)

РІШЕННЯ

(викреслення з реєстру справ)

СТРАСБУРГ

4 жовтня 2005 року

Це рішення набуває статусу остаточного за обставин викладених

у п. 2 ст.44 Конвенції. Воно може бути відредаговане.


У справі «Фалькович проти України»

Європейський Суд з прав людини (друга секція), засідаючи палатою у складі:

  п.  Ж.-П. Коста (Mr J.-P. Costa), Голова,

  п.  І. Кабрал Баррето (I. Cabral Barreto),

  п.  В. Буткевич (Mr V. Butkevych),

  пані  А. Мулароні (Mrs A. Mularoni),

  пані  Е. Фура-Сандстрьом (Mrs E. Fura-Sandström),

  пані  Д. Йочєнє (Ms. D. Jočienė),

  п.  Д. Попович (Mr D. Popovič), судді,

та пані С. Доллє (Mrs S. Dollé), Секретар секції,

після обговорення у нарадчій кімнаті 13 вересня 2005 року,

виносить таке рішення, яке було прийняте в цей день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було порушено проти України на підставі заяви № 64200/00, поданої до Суду у відповідності до ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) громадянином України п. Валерієм Михайловичем Фальковичем (далі — заявник) 13 жовтня 2000 року.

2. Заявник був представлений п. Ярославом Зейканом, адвокатом, який практикує в Києві. Український уряд (далі — Уряд) був представлений його Уповноваженими: пані Зоряною Бортновською та її наступницею пані Валерією Лутковською.

3. Заявник скаржився, посилаючись на пп. 3 та 4 ст. 5 Конвенції, зокрема на те, що він був незаконно заарештований і взятий під варту за відсутності будь-якого судового контролю і що оскарження його рішення про взяття під варту було несправедливо залишено без розгляду. Він також скаржився, що мало місце порушення ст. 13 Конвенції з огляду на відсутність ефективних засобів правового захисту щодо скарг заявника на підставі вищезгаданих положень.

4. Заяву було направлено до другої секції Суду (п. 1 правила 52 Регламенту Суду). В межах цієї секції, як передбачено п. 1 правила 26 Регламенту Суду, було створено палату, що буде розглядати справу (п. 1 статті 27 Конвенції).

5. Ухвалою від 29 червня 2004 року Суд оголосив заяву частково прийнятною.

6. 1 листопада 2004 року Суд змінив склад своїх секцій (п. 1 правила 25). Справу було призначено до розгляду у заново створеній другій секції (п. 1 правила 52).

7. Заявник та Уряд надали свої зауваження щодо суті справи (п. 1 правила 59).

ФАКТИ

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВНУТРІШНЄ ЗАКОНОДАВСТВО І ПРАКТИКА

8. Обставини справи, відповідне внутрішнє законодавство і практика викладені в остаточній ухвалі щодо прийнятності, винесеній у цій справі (див. «Фалькович проти України», ухвала № 64200/00 від 29 червня 2004 року).

ПРАВО

9. Заяву було визнано частково прийнятною 29 червня 2004 року (див. п. 5 вище). 5 липня 2004 року Суд повідомив заявника про це рішення і попросив адвоката заявника до 1 вересня 2004 року надати вимоги заявника щодо справедливої сатисфакції та будь-які додаткові докази та зауваження по суті справи. Цей лист був отриманий адвокатом заявника особисто. Ні заявник, ні його адвокат відповіді не надали. Здається, що місцезнаходження заявника було невідоме, оскільки він зник у зв’язку з оголошенням його у розшук.

10. 24 травня 2005 року Канцелярія направила адвокату заявника рекомендований лист, в якому повідомляла останнього про необхідність надати вищезгадану інформацію. Адвокат був попереджений про можливість того, що справа буде викреслена зі списку в разі, якщо відповідь не буде надіслана. Остаточною датою для надання відповіді було встановлено 10 червня 2005 року, проте адвокат заявника знову не відповів. Тим не менш, 31 липня 2005 року адвокат надіслав довіреність, підписану заявником 21 листопада 2000 року, проте не надіслав інформацію, що вимагалася.

11. За цих умов, беручи до уваги недостатню дбайливість адвоката заявника, а також відсутність серйозних ознак того, що заявник має намір підтримувати свою заяву належним чином, Суд прийшов до висновку, що є недоцільним продовжувати розгляд заяви в контексті п. 1 (с) ст. 37 Конвенції. Крім цього, Суд не знаходить причин загального характеру, як визначено в п. 1 ст. 37 Конвенції in fine, які вимагали б дослідження заяви на підставі цієї статті.

12. Таким чином, справа має бути викреслена з реєстру справ.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує викреслити справу з реєстру справ, що розглядаються Судом.

Вчинено англійською мовою і повідомлено письмово 4 жовтня 2005 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

С. Доллє  Ж.-П. Коста
Секретар  Голова

 Поділитися