MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

‘Чорна рота’ беркутівців і ‘медіаполіцейські’ в РФ‘Ми втратили п’ятнадцять знайомих, які загинули через цю війну’ Російська ракета вбила 46 людей — остання інформація про терористичну атаку РФ у Дніпрі (оновлено)2 червня – головне за деньЯк дотримувалися виборчі стандарти у місцях несвободиСенцов, Балух, Бекиров та інші: обмін відбувся«Це було не шоу»: поліція пресує дніпровський гей-клубХарківщина напередодні виборів: дочасна агітація, «джинса» та депутатська «благодійність»РозстрільникиЗміцнення діалогу з Національною поліцією щодо запобігання дискримінації та злочинам на ґрунті ненавистіЗвернення центру громадянських свобод із вимогою негайного звільнення журналіста Руслана КоцабиІлюзія декомунізаціїПублічна дискусія "Злочин без кари та кара без злочину"Журналістська спільнота вимагає санкцій для кримського «міністра» Полонського та здивована непослідовністю ОБСЄУ Харкові відкриється експозиція «Знищення польських еліт. Катинь – Акція АБ»Президенте, захисти журналістів!I. Право на життя, захист від катуваньРосійський активіст добивається притулку в УкраїніАТО все спише, навіть цензуру?8. Свобода мирних зібрань

Медіа-профспілка необхідна для того, щоб попередити конфлікти між власниками ЗМІ та журналістами

13.06.2007   
Юрій Чумак
Про це заявив 11 червня у Харківському прес-клубі голова Незалежної медіа-профспілки України Сергій Гузь.

Під час проведення у Харкові регіональної журналістської конференції, організованої Незалежною медіа-профспілкою України та Харківським прес-клубом, С. Гузь  зазначив, що медіа-профспілки необхідно створювати не для того, щоб залагодити якийсь один певний конфлікт між власниками ЗМІ та журналістами, а задля того, щоб конфлікти не виникали у майбутньому.

Наразі, у Харкові ситуація є такою, що журналісти наважуються вступити до Незалежної медіа-профспілки України тільки після того, як вони постраждали від керівництва ЗМІ. Журналістська солідарність у «першій столиці» знаходиться у зародковому становищі, і наочно виявилася вона лише одного разу – у нещодавньому випадку з позбавленням акредитації при Харківській міській раді кореспондентки газети «Комерсант-Україна» Марії Спалек.

Навіть прийняти участь у журналістській конференції знайшлося небагато бажаючих, хоча питання, які на ній піднімалися, безумовно, є нагальними для представників мас-медіа:

-  трудові права журналістів Харківщини, їх дотримання, оплата праці;

-  випадки порушень прав журналістів та механізми відновлення порушених прав;

-  доступ до інформації, професійні права;

-  взаємостосунки із власниками ЗМІ, органами місцевої влади;

-  перебіг роздержавлення та реформування ЗМІ.

Розповідаючи про тенденції розвитку ЗМІ, Сергій Гузь підкреслив, що медіа в усьому світі стають дедалі «жовтішими», цей процес не оминув і Україну. За умов ринкової економіки не вся преса у змозі бути прибутковою, тому виправданим є існування підтримуваних державою ЗМІ, що виконують функцію якісного інформування громадськості, на кшталт громадського телебачення або суспільного радіомовлення. Виникають і нові форми медіа, наприклад, блоги (приватні Інтернет-сайти), що не підпадають під звичні дефініції ЗМІ, діяльність яких не врегульована на законодавчому рівні.

Гострою проблемою сьогодення України є жалюгідне становище місцевих комунальних ЗМІ, яких, за висловом С. Гузя, повсюди «щемлять». Зараз у нашій країні існує 735 місцевих засобів масової інформації, втім, після проголошеної урядом майбутньої приватизації, можуть закритися близько 700, і це, на думку керівника Незалежної медіа-профспілки України, нікого з можновладців не турбує.

Звісно, що в умовах «вільного плавання» потонуть багато місцевих ЗМІ, які не зможуть існувати в обставинах обмеженого рекламного ринку в сільських районах та за жорсткої ринкової конкуренції з боку розважальної преси. З яких джерел тоді отримуватимуть інформацію мешканці цих районів, як працевлаштуються (та чи знайдуть роботу взагалі) працівники комунальної преси у разі припинення діяльності ЗМІ? На жаль, на сьогоднішній день ці питання залишаються без відповідей з боку урядовців та законодавців.

Редактор однієї з районних газет Харківської області, коментуючи ситуацію з комунальними ЗМІ, зазначила, що головними ворогами місцевої преси є її співзасновники, яким байдуже, в якому становищі знаходяться журналісти, головним для чиновників-засновників є, аби  їх вихваляли у пресі.

На цю репліку голова Харківського прес-клубу Олександр Швець відзначив, що у європейських країнах така ганебна практика є неможливою. Як приклад, він навів свій діалог із мером м. Познань (Польща), який, на зауваження про те, що при муніципалітеті немає власної газети, пояснив, що йому й на згадку не впадало, що можна створити ЗМІ, яке на гроші платників податків хвалило б працівників мерії. «Виборці мене б не зрозуміли!» – підкреслив польський посадовець.

А в Україні чиновники досі не розуміють, як можна не диктувати своїх поглядів на висвітлення подій засобам масової інформації, що знаходяться у повній контрольованості від держадміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Харківські журналісти також зазначали, що існуюча на сьогоднішній день процедура акредитації при органах державної влади та місцевого самоврядування перетворюється із методу поліпшення доступу до інформації на систему незручностей та перепон для журналістів. Акредитація зараз нерідко – або форма замаскованої цензури, або спосіб фільтрації недостатньо лояльних владі журналістів.

Протягом 2-х годин, що тривала конференція, її учасниками було обговорено сьогоденне становище журналістів у Харкові та області, визначені найбільш актуальні питання та
можливі шляхи їх розв’язання саме через діяльність журналістської
профспілки.

Голова Харківської міської незалежної медіа-профспілки Олександр Зінченко закликав місцевих журналістів активніше долучатися до діяльності організації, щоб спільними зусиллями відстоювати свої права. За результатами дискусії планується укласти короткострокову програму роботи Харківської міської незалежної медіа-профспілки, а також прийняти звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування Харківської області щодо необхідності перегляду чинних правил акредитації у бік їх спрощення.

 

 Поділитися