MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Львівські авіалінії: дерибан продовжується

26.07.2007   
Звернення до Президента та Уряду України Вільної профспілки інженерно-технічних працівників державного авіапідприємства «Львівські авіалінії»

ВІЛЬНА  ПРОФЕСІЙНА  СПІЛКА
ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ  ПРАЦІВНИКІВ
ДЕРЖАВНОГО АВІАПІДПРИЄМСТВА “ЛЬВІВСЬКІ АВІАЛІНІЇ”

E-mail: [email protected], [email protected] 
79049, м. Львів-49, а/с 10421     
Тел.:  8-050-5859743 
№  7-07   19.07.2007 р.

                 Президенту України В.А. Ющенко
                 Прем’єр-міністру України В.Ф. Януковичу
                 КОПІЇ:  Мінтранс України
                              Державіаслужба

 

 Трудовому коллективу ДАП «Львівські авіалінії» в черговий раз  надіслали нового Т. В. О. генерального директора п. Дихне, - бувшого заступника з фінансів при Т.В.О ген. директора В.Л. Матюшенко. Результат діяльності команди – негативний: регулярні рейси виконуються  приватними авіакомпаніями – штрейхбрехерами, а наші літаки працюють на «дядів» з СНГ зн не дуже чистою репутацією.

Користуючись техногенною ситуацією на Львівщині, в порушення законодавство про профспілки, працю, Генеральну та Галузеву угоди, керівництво Державіаслужби залишившись і надалі глухим до трудового коллективу нав’язало коллективу нового керівника.

Перебуваючи в керівництві авіапідприємства на протязі 6-и (ШЕСТИ !!!) місяців команда в якій працював кандидат довела свою цілковиту неспроможність керувати державним авіапідприємством.

Під постійним нагаєм Вільної профспілки інженерно-технічних працівників та Координаційної ради ДАП «Львівські авіалінії» і постійні звернення в далося підняти в небо 3 літаки, які на даний момент працюють вибиваючи рештки ресурсів на невідомих «дядів» з іноземних держав, забираючи в трудового коллективу об’єми робіт, сподівання на нормальну роботу і отримання достойної заробітної плати.

На протязі року ми гірше рабів виходимо на роботу в дощ і сніг, жару і холод, працюємо, щоб зберегти державне майно в робочому стані. Вільна профспілка ІТП вийшла з пропозицією звернутися до КАРІТАС в Україні з проханням доставки безкоштовних обідів на підприємство.

Державіаслужба України, Міністерство транспорту і зв’язку України не зацікавлені в розвитку державного авіапідприємства а також цивільної авіації України в цілому.

ДАП «Львівські авіалінії», в минулому Львівський об’єднаний авіаційний загін ділки всіх рівнів використовують для власного збагачення, обкрадаючи не тільки державу та трудовий колектив.

12 липня 1993 року на посаду командира Львівського об’єднаного авіаційного загону О.М. Клімпуш – на той час міністр транспорту України -  подарував нам Загреву Л.Ю., який в 1986 році не отримав довіри трудового колективу на призначення на керівну посаду. Загрева Л.Ю., створивши свій особистий клан з осередку НРУ, змінює керівників підрозділів на вірних йому опричників бере курс на ізоляцію підприємства від «Авіаліній України».

24 квітня 1994 року підписує «протокол намірів» з президентом фірми США «BCD Technology» з метою створення спільного підприємства. Цілком зрозуміло протокол намірів – земля.

28 січня 1994 року підписується Угода №15 з авіакомпанією «Авіарос» на роботу літаків Як-42 в Нігерії. Оплата за роботу відповідно до п. 6.4 Угоди замовник щомісячно оплачує власнику плату готівкою. Частина тієї  готівки –понад 500 тис. дол.. США – трудовий колектив так і не дочекався, незважаючи на персональне звернення до керівника Державіаслужби п. Марченка.

21 грудня 1994 року Президент Кучма видає Указ  № 790/94 «Про  заходи щодо забезпечення розвитку цивільної авіації», який підготовили Іськович С.К. («Рішення ІТ 0488 від 18.05.07 р. Державіаслужби України»), Климець С.М., - члени осередку РУХу на Львівському авіапідприємстві, що призвело до розвалу цивільної авіації України (Газета «Голос України», №16 (1016), 26.01.95 р.).   Відчувши безконтрольність і безкарність Загрева Л.Ю. і його родичі, куми, діти, брати захопили владу на підприємстві, експлуатуючи транспортні літаки і отримуючи шалені прибутки для свого клану ( Іл.-76 за один «цигарковий» рейс привозив 200000 дол. США чистого прибутку (Компаньйон №17(41), вересень 1997 р.). Самовпевненість і безкарність доходили до того, що Загрева Л.Ю. «вирівнював курс» літака Іл-62 з президентом Кучмою на борту при прольоті  до США через Львівську зону. Прийняв на непідготовлений аеродром літак з президентом Кучмою 24.02.96 року.

29.05.96 р.  брати Загреви  Леонтій та Олександр  на літаку Іл-76 № 76705 (Завдання на політ № 152 від 23.05.96 р., КАЕ – кум Кокшаров В.А.) ухитрився втекти від авіаційної поліції аеродрому Беек м. Мерсен, Голландія. Літак при зльоті з’їхав з ЗПС, збив при цьому освітлювальні сигнали і на дуже низькій висоті пролетів над містами Мерсен і Маастрікт. Інцидент приховали. Повідомлення 24.06.96 р.  за адресою Комітету Національної безпеки п. Горбуліну, Голові комісії по боротьбі з організованою злочинністю п. Дурдинцю, Міністру транспорту України п. Данькевичу, Генеральному прокурору України, в Західно-Українську транспортну прокуратуру, голові Львівської облдержадміністрації п. Горинь закінчилися репресіями проти Вільних профспілок Львівського авіапідприємства, представників АТБ та льотного складу.

Продовження цього списку – зупинка Іл-76 в аеропорту «Львів» з радіоактивними ізотопами на борту Львівською регіональною митницею і команда «зверху» продовження польоту до Баку після 10-и денної стоянки.

Постійні переслідування неугодних, підписання документів від «Ради трудового колективу», якої не існувало, розбазарювання квартир для «своїх» людей, що залишилися після поляків, чехів, німців. Таким чином розбазарено біля 270 квартир.

19 грудня 2003 року Міністр транспорту Кірпа видав наказ про створення «Холдингу» на основі 2-х авіапідприємств: ДАП «Львівські авіалінії» та МП «Львів». Правонаступником залишилися ДАП «Львівські авіалінії». Розподіл проведений не був, все, що хотів загарбав аеропорт під керівництвом Загреви О.Ю. та покровительством голови ЛОДА Олійника П.М., а правонаступнику залишили борги і літаки без ресурсів на стоянках, за які, знову ж таки, треба платити МП «Львів». Неодноразові звернення про розподіл майна ні Державіаслужба, ні Мінтранс не чують. З тихим, ніжним, і мабуть не безкоштовним, погодженням «за копійки» продані літаки Іл-76 (1 шт.), Ан-12  (2 шт.), тобто продали «курку, яка несе золоті яйця». А нам прислали команду Матюшенка.

Попереднє керівництво Ковальчука О.П., розікравши і розтягнувши все, що зуміли, пробувало протягнути 25 червня 2006 року на конференції трудового колективу питання зміни власності, за яке делегати не мали повноважень голосувати. За те своїм рішенням № 973 від 04.08.06 р. Львівська міська рада забрала все майно в сою власність, а ми залишилися без нічого. Нас ніхто не хоче бачити і чути. Зате хочуть згоди на перехід в комунальну власність для узаконення  прихваченого майна.

Вийшовши з «підпілля», ген. директор  МП «Львів» Загрева О.Ю., користуючись ситуацією і за благого ставлення Голови ЛОДА п. Олійника, провів призначення Т.В.О. ген директора ДАП «Львівські авіалінії» - свого кума Кокшарова В.А., який зі злого умислу, без будь-яких підстав, зупинив всю льотну діяльність ДАП «Львівські авіалінії», сприявши доведення державного авіапідприємства до стабільної фінансової неспроможності, що є карним злочином, а напрямки по «Меморандуму» передав «МАУ», представником якого у Львові є племінник Загреви О.Ю., син Загреви Л.Ю. – Сегрій.

Не звертаючи увагу на прохання трудового колективу, пани Рудьковський з Колесником нав’язали працівникам панів Матюшенка, Чевердюка, Дихне, Назарова,  про яких трудовий колектив знав лише по їхніх поганих ділах.

Команда Матюшенко погодила підготовлений Дихне, якого призначили зараз керівником «План виходу ДАП «Львівські авіалінії» з кризового стану в 2007 році», а вийшов план бажання  продажу всього майна та скорочення трудового колективу: немає людей – немає проблем.

Просимо зупинити практику призначення керівниками ДАП «Львівські авіалінії» без погодження з трудовим колективом та профспілками заїзжих «любих товаришів» повними командами, та ще й  з поганою репутацією, далеких взагалі від цивільної авіації, які не знають специфіки роботи, не думають і не збираються думати про розвиток ДАП «Львівські авіалінії».

Просимо взяти до уваги звернення трудового колективу до Державіаслужби про призначення на посаду  генерального директора ДАП «Львівські авіалінії» Я. Шинкарчука, який перебуває в державному резерві керівних кадрів, підготовлений до роботи в ринкових умовах, знає специфіку роботи авіапідприємства і ринку.

Голова координаційної ради ДАП «Львівські авіалінії»,
голова  Вільної профспілки ІТП  ДАП «Львівські авіалінії»   
                                                                     Верес В.М.

 Поділитися