MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

65 років УПА: дебати про визнання тривають

12.10.2007    джерело: www.bbc.co.uk

Напередодні 65-ї річниці Української Повстанської Армії знову відновлюється дискусія щодо її законодавчого визнання. Низка науковців та представників громадськості й інтелігенції рекомендують владі, врешті, визнати воїнів УПА як таких, що вели визвольну боротьбу в Україні в ХХ сторіччі.

З уст окремих кандидатів у депутати парламенту лунають обіцянки, що нова Верховна Рада таки зробить це.

Цього року до відзначення ювілейної дати з дня заснування УПА заплановано багато заходів.

Урочистості відбудуться і в палаці "Україна". Учасники круглого столу, який відбувся напередодні в Києві, у неформальних розмовах висловлювали сумніви щодо того, що туди прийде Президент.

За їх словами, наразі сусіди України чинять на нього і на майбутній парламент тиск. Сюди інтелігенція, науковці та представники громадських організацій відносять і нещодавній виступ президента Росії Владіміра Путіна перед членами Європейського Єврейського конгресу.

У своїй промові російський президент сказав, що вважає абсолютно неприпустимим спроби певних політичних сил "обілити учасників ОУН та УПА", які, на думку пана Путіна, винні в масовому знищенні євреїв в Україні.

Українські історики заперечують цей факт, посилаючись на певні документи. За їх словами, є підтвердження того, що євреї навіть співпрацювали з УПА. Директор Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович розповідає, що деякі ідейні засади УПА взагалі мали інтернаціональний характер:

"Справа в тому, що є тисячі документів, які спростовують цю думку. Нині зацікавлений читач може побачити опубліковані звернення представників УПА до грузинів, таджиків, узбеків, поляків, росіян і людей інших національностей. Це була не просто теоретична розробка, вона втілювалася в життя і полягала в тому, що у листопаді 1943 року було проведено Конференцію Поневолених народів. На ній були присутні представники 17-ти національностей, вони спробували зробити спільний антирадянський фронт боротьби."

Історики також стверджують, що в радянські часи довкола УПА створили багато міфів. За словами науковців, настав час зруйнувати їх, але це повинна робити не лише громадськість, а й влада.

Учасники круглого столу, приуроченого до річниці заснування армії, сходяться на тому, що слід вести просвітницьку діяльність, більше її поширюючи на східні та південні регіони України, де більшість населення ставиться до УПА ворожо.

Роман Круцик з Інституту національної пам’яті вважає, що варто почати видавати літературу на цю тематику російською мовою.

Кандидат у депутати Парламенту Андрій Шкіль вважає, що новій Верховній Раді вистачить політичної волі, аби законодавчо визнати УПА:

"Що таке визнання УПА? Вони визнані історією, світом, про що ми говоримо?! Не потрібно дозволяти проводити якісь заходи з цього приводу... Ми говоримо про матеріальне висловлення державного ставлення до УПА. І ось на цьому рівні вони мусять бути визнані. В бюджет має бути закладена певна сума, під це формується законопроект, він приймається і втілюється. Я особисто не бачу розбіжностей, які б завади проголосувати за цей законопроект."

Андрій Шкіль запевняє, що лідери НУНС та БЮТ мають спільну позицію щодо цього питання.

Противниками ідеї визнання УПА є члени Партії Регіонів та Компартії, на думку яких, упівці були злочинцями і співпрацювали з нацистами.

Представники лівих політичних сил мають намір провести акції з відзначення 63-ї річниці від звільнення України від фашистських загарбників у той же день, в який правоналаштовані відзначатимуть ювілей створення УПА. Правоохоронці не виключають можливих сутичок між ними у Києві.

 

 

12 жовтня Окружний адміністративний суд Києва обмежив проведення масових акцій на Хрещатику і Майдані Незалежності 14 жовтня за позовом Київської міської державної адміністрації. Про це повідомив начальник Головного управління внутрішньої політики Віктор Гончарук.

Зокрема, суд зобов’язав організаторів акцій щодо святкування 65-х роковин створення Української повстанської армії проводити їх на Софійській площі, а організаторів святкових заходів з нагоди 63-х роковин звільнення України від німецьких загарбників - на Бесарабській площі.

www.proua.com

 

 Поділитися