Стратегічна мета – досягнення високих стандартів життя

14 жовтня – Всесвітній день стандартів. Саме в цей день 1946 року в Лондоні у приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилась конференція національних організацій зі стандартизації. 25 країн, включаючи колишній СРСР, були представлені 65 делегатами. Результатом їхньої роботи стало заснування нової Міжнародної організації зі стандартизації – ISO.

У 1970-му Президент ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня відзначати Всесвітній день стандартів, аби підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основного помічника не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів та споживачів усього світу.

Цього року Всесвітній день стандартів проходить під гаслом – «Стандарти і громадяни: внесок у суспільство». Глобальний світ дає широке коло прав і обов’язків своїм громадянам, в тому числі права на безпеку, захист, охорону здоров’я та доступ до інформації. Обов’язки охоплюють збереження довкілля і повагу до безпеки, власності та приватного життя інших. Стандарти допомагають громадянам реалізувати ці права та обов’язки.

Світ без стандартів був би приречений зупинитися. Транспорт і торгівля виявилися б паралізованими. Інтернет просто не зміг би функціонувати. Сотні тисяч систем, що залежать від інформаційних і комунікаційних технологій, зруйнувалися б – від урядових органів і банківської справи до охорони здоров’я, керування повітряним рухом, швидкої допомоги, допомоги у катастрофах і навіть міжнародної дипломатії. Так багато аспектів сучасного світу тісно пов’язані зі стандартами.

Ми живемо в глобальному світі, тому маємо добре  розуміти, що сфера технічного регулювання є частиною цієї глобалізації. Світова спільнота не сприймає, а точніше цілком заперечує можливість існування систем технічного регулювання, які не відповідають міжнародним нормам і стандартам. На цьому ще раз наголосила 30-а Генеральна асамблея ISO, в роботі якої нещодавно взяла участь українська делегація. Ішлося про надзвичайну важливість міжнародних стандартів для розвитку бізнесу, захисту прав споживачів, міжнародної торгівлі.

Одним з ключових стратегічних напрямів ISO є розуміння і передбачення потреб ринку. З огляду на занепокоєність громадян як розвинених країн, так і тих, що розвиваються, стосовно чесності дій корпорацій на ринку, ISO вважає пріоритетним питанням розроблення міжнародних стандартів щодо соціальної відповідальності. Активну участь у цьому процесі беруть національні органи з стандартизації Японії, Ізраїлю та Великобританії. Держспоживстандартом України підписано Меморандум про співпрацю з  Ізраїльським інститутом стандартів (SII), яким передбачено вивчення досвіду Ізраїлю щодо впровадження стандарту про соціальну відповідальність компаній перед суспільством.  Проект відповідного національного стандарту розробляється.

Україна взяла також участь у розгляді стратегії ISO на 2005-2010 роки та надала пропозиції під час обговорення та вироблення консолідованої думки щодо стратегії ISO на період 2011-2017 рр. (наприклад, щодо нових тем для розроблення стандартів; навчання розробників стандартів; удосконалення електронних послуг, веб-сайтів).

Перехід нашої держави до сучасної моделі економіки на основі інноваційно-інвестиційного розвитку, намагання стати членом СОТ та інтегруватися в ЄС, зберігаючи пріоритет національних інтересів, зумовлює необхідність у стислі терміни вдосконалити систему технічного регулювання та захисту прав споживачів відповідно до досвіду розвинених країн.

У свою чергу це вимагає проведення адаптації українського законодавства до європейського, гармонізації нормативної бази з міжнародними і європейськими стандартами, поступового переходу від обов’язкової сертифікації до оцінки відповідності за вимогами технічних регламентів, зміцнення та розвинення спроможності українських інституцій у сфері ринкового нагляду на основі досвіду держав-членів ЄС.

Для практичної реалізації цих завдань у середньостроковій перспективі Держспоживстандарт  розробив Стратегічний план трансформації своєї системи на 2007 – 2010 рр. Результатом реалізації Стратегічного плану має стати досягнення конкретних цілей: налагодження діалогу «громадянин – влада», підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, збільшення обсягів її реалізації та зменшення від’ємного сальдо, покращення якості води та продуктів харчування, зокрема дитячого, якості пального – насамперед з точки зору зниження канцерогенних викидів у навколишнє середовище, а також забезпечення балансу співвідношення ціни та якості при визначенні тарифів у житлово-комунальному господарстві, сфері перевезень, продукції будівництва тощо. Інакше кажучи, головна мета усіх цих заходів – реальне поліпшення якості життя громадян України.

Стратегічною метою є створення протягом 2007-2010 років ефективної системи технічного регулювання та захисту прав споживачів, адаптованої до вимог СОТ та ЄС із збереженням пріоритету національних інтересів України.

Серед глобальних викликів для суспільства – продовольча криза і необхідність розроблення стандартів в сфері харчових продуктів. Дуже важливий напрям – розвиток інформаційних технологій.

Всі ці питання є актуальними для України і підтверджують необхідність трансформації до міжнародних умов.