MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Увага! Закінчується прийом заявок на участь у Харківській школі з прав людиниВисновок щодо політичних мотивів кримінального переслідування та порушень прав людини у кримінальному провадженні Костянтина Жеваго Оголошується конкурс на участь у XXVIІІ Харківській школі з прав людиниЗакінчується прийом заявок на участь у XXVI Харківській школі з прав людини для активістів українських правозахисних організацій (оффлайн!)Рівень захворюваності на туберкульоз в Україні зменшується, але це не точноВисновок щодо політичних мотивів кримінального переслідування та порушень прав людини у справі Сергія ПашинськогоАналіз виконання рекомендацій щодо пенітенціарної системи, наданих Україні Європейським комітетом з запобігання катуванням з 1998 рокуЗакінчується прийом конкурсних заявок на участь у XXV Харківській школі з прав людини для активістів українських правозахисних неурядових організаційОголошується конкурс на участь у XXV Харківській школі з прав людини для активістів українських правозахисних організаційОголошується конкурс на участь у XXV Харківській школі з прав людини для активістів українських правозахисних організаційЗагублена квартираПравова підтримка жертв злочинів – поради юристів ХПГДвадцять друга Харківська школа з прав людини для активістів українських правозахисних організаційОголошується конкурс на участь у XXII Харківській школі з прав людини для активістів українських правозахисних організаційУ Харкові з’явився «PRAVOKATOR»Вітання ХПГ від Івана ЛіщиниЗакінчується прийом заявок на участь у XXI Школі з прав людини для активістів харківських правозахисних організаційОголошується конкурс на участь у XXI Харківській школі з прав людини для активістів харківських правозахисних організаційВід поради до захисту в Євросуді: як працює правозахисна групаПЛАН СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ХАРКІВСЬКОЇ ПРАВОЗАХИСНОЇ ГРУПИ (ХПГ) (2016–2019 рр.) Оновлено

Як дотримуються права пацієнтів у лікувальних закладах Харківщини?

19.10.2007   
Юрій Чумак

На це питання шукали відповідь під час прес-конференції, що відбулась 17 жовтня у Харківському прес-клубі. У заході взяли участь:

Людмила Клочко – керівник громадської приймальні Харківської правозахисної групи;

Андрій Раханський – кандидат медичних наук, експерт ХПГ з медичних питань;

Інна Захарова – експерт ХПГ з гуманітарних питань.

На початку прес-конференції Людмила Клочко зазначила, що до громадської приймальні ХПГ щороку надходить близько 1000 звернень, від 7 до 15 % яких – з медичних питань. І кількість останніх зростає з року в рік. У багатьох випадках конфліктні ситуації вдається вирішувати завдяки втручанню фахових спеціалістів.   

Втім, якщо справа доходить до суду, судовий механізм захисту прав пацієнтів «пробуксовує». Так, за останні 7 років в Україні зафіксовано тільки один випадок рішення суду на користь пацієнта. Це свідчить про те, що людина може розраховувати тільки на компетентність і чесність лікаря. Основною причиною такої невтішної статистики Л. Клочко вважає надмірне затягнення строків розгляду справ, які можуть тривати роками. В результаті цього людина просто зневіряється і забирає свою заяву.

 

Зрозуміло, що причинами цих скарг та заяв є жалюгідний стан вітчизняної медичної галузі. Інна Захарова у своєму виступі наголосила на 3-х основних проблемах, що, на її погляд,  зараз існують у медичній сфері:

І. Нереформованість українського законодавства про медичну галузь – необхідне інше бачення концепції розвитку системи охорони здоров’я. Наприклад, вже майже 7 років у Верховній Раді перебувають 5 законопроектів, які так і не розглянуті депутатами. А прийняття закону про обов’язкове медичне страхування вимагає ще й внесення відповідних змін до Конституції України.

Крім того, навіть чинні закони не виконуються. Наприклад, пацієнт має право знати інформацію про свою хворобу, але на практиці це дуже ускладнено.

Також важко у судовому порядку, компенсувати шкоду, заподіяну лікарями через халатність, недбале ставлення до пацієнтів, тому що медична експертиза не виведена з підпорядкування Мінздраву. Виходить, що відомство, яке звинувачують, саме ж і вирішує правомочність обвинувачень.

ІІ. Існує також і проблема захисту прав самих лікарів. Останнім часом набула неабиякого резонансу новоявлена «справа лікарів», коли у Харкові обвинуватили «у порушенні порядку трансплантації органів людини» лікаря, який проводив операції з використанням плацентарного матеріалу, що, згідно з міжнародними нормами, не є «органами». (Дивись: Сучасне дикунство чи не сприйняття всього нового в медицині).

Також до ХПГ нещодавно звернулися лікарі 4-го пологового будинку, яких почали переслідувати після того, як вони організували пікет під час візиту пана Януковича, де вимагали покращення умов своєї праці (див. Яка політика – така й медицина). До речі, за словами І. Захарової, лікарі намагалися потім провести пікет і перед будівлею Харківської міської ради, проте, дозвіл на це так і не отримали.

ІІІ. Через патріархальний стан законодавства у медичній сфері, низький рівень оплати праці лікарів та інші чинники, у кінцевому рахунку порушуються права тих, для кого, власне, система охорони здоров’я й створена – пацієнтів. У цьому контексті пані Захарова зосередилась на таких проблемах:

-  велика кількість важливих біохімічних аналізів зараз проводиться на платній основі, що, за умов низької платіжної спроможності населення, призводить до того, що значна кількість людей просто позбавляється права на правильне діагностування;

-  епідемія туберкульозу поширюється, бо хворим на туберкульоз не надається належного лікування та харчування;

-  розповсюдженою стає захворюваність на гепатит С, причиною чого є відсутність ефективних профілактичних заходів (навіть призовники не здають аналізів на цю хворобу);

-  повне нехтування правами пацієнтів-онкохворих (наприклад, за даними соціологічного дослідження, нещодавно проведеного фондом «Здоров’я жінки та планування сім’ї», 72% онкологічно хворих не задоволені станом забезпечення лікуванням та ліками за державні кошти).

 

Медичний експерт ХПГ А. Раханський зазначив, що в Україні зараз діє близько 600 нормативно-правових актів, що регулюють діяльність медичної галузі. Втім, стандарти, визначені ними, часто є або неповними, або принципово неможливими для застосування (особливо в умовах сільських амбулаторій чи районних лікарень).

Тому невирішеною нині є проблема законів, які або взагалі не виконуються, або не мають алгоритмів їх виконання. Наприклад, право на інформовану згоду, згідно з яким у пацієнта повинні брати письмовий дозвіл на процедури. Але у законодавстві не прописано перелік цих процедур, адже примушувати пацієнта підписувати протокол на кожну ін’єкцію – це абсурд.

Також, за словами А. Раханського, пацієнти нерідко самі не знають своїх прав, тому не можуть застосовувати їх на практиці. Так, зараз в Україні існує право пацієнта на вибір лікаря та медичної установи, – і цим правом експерт ХПГ радив користуватися. Якщо, все ж пацієнтові відмовлять у прийомі на підставі того, що він живе в іншому районі, питання необхідно вирішувати шляхом заяви до міського або обласного управління охорони здоров’я.

Але найкращий і простій варіант – вирішувати конфлікти на місці, – вважає А. Раханський. При порушенні прав пацієнтів першим кроком повинна бути письмова скарга, адресована завідувачеві відділенням або головному лікарю.

 

А для того, щоб потенційні пацієнти медичних установ були обізнані у своїх правах, Харківська правозахисна група спільно з Міжнародним фондом «Відродження» готують «Пам’ятку пацієнта», поширення в усіх поліклініках Харкова планується на лютий 2008 року.

 

ФОТО Юрія Чумака

 Поділитися