MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

На Харківщині завершився XVIIІ Мандрівний фестиваль Docudays UAОпис справ, які розглядалися Центром стратегічного захисту (ЦСЗ) ХПГ у першій половині 2021 рокуНасильственные преступления, совершенные в ходе вооруженного конфликта на востоке Украины в 2014–2018 ггЯк дотримувалися виборчі стандарти у місцях несвободиЕкспрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України ІХ скликання Огляд № 5 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 03.09.2019–06.09.2019 Частина 1«Довічно важливо». Загальна ситуаціяЕкспрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 222 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 22.04.2019 – 26.04.2019Чому у ХХІ столітті не можна дистанційно подати заяву про тимчасову зміну місця голосування?Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 215 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 04.03.2019 – 07.03.2019Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 212 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 11.02.2019 – 15.02.2019Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 211 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 04.02.2019 – 08.02.2019У школах політиці немає місця!Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 201 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 19.11.2018 – 23.11.2018Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 156 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 18.12.2017 – 22.12.2017Теми і джерела інформації. Як налагодити плідну комунікаціюЗнову про «монастир страждань»Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 128 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 06.06.2017 – 09.06.2017Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 120 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 10.04.2017 – 14.04.2017Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 116 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 13.03.2017 – 17.03.2017Експрес-огляд законотворчої діяльності Верховної Ради України Бюлетень № 105 Законопроекти, зареєстровані в парламенті за період 19.12.2016 – 23.12.2016

Хто захистить Президента?

22.10.2007   
Георгій Кобзар
Виходить, що Мін’юст вже не представляє інтереси Президента в судах, а Секретаріат, як видно, ще не представляє.

Більше року триває судовий розгляд адміністративної справи за позовом журналіста Юрія Чумака до Президента України. Останнім часом слухання постійно переносяться через те, що на судові засідання не зявляється ані відповідач (що цілком зрозуміло, з огляду на його зайнятість), ані представник відповідача. 

18 жовтня 2007р судова колегія Чугуївського міського суду на чолі з суддею О.І. Слурденко знову перенесла розгляд справи, тому що до суду не з’явився представник Президента. Позивач просив розглядати справу, на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено: «У разі неприбуття відповідача  – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.» Втім, суд вирішив по-іншому. Судді поспіхом визнали обов’язковою особисту участь у судовому розгляді справи «представника Адміністрації Президената» і, посилалаючись на п. 4 ч. 1 ст. 128, відклали розгляд справи, перенісши його на 8 листопада.

Однак, позивач наголошував, що з позовом він звертався саме до Президента, і до суду не було надано ніяких документів, які б підтверджували, що Президент надіслав свого представника для захисту його інтересів. Тому незрозумілим є бажання суду бачити в якості обов’язкової особи, яка бере участь у справі, представника Адміністрації Президента. Крім того, в Україні взагалі немає такого органу, як «Адміністація Президента», тому буде важко знайти його представника.

Раніше функції представника інтересів Президента України під час розгляду справ судами України і судами іноземних держав або міжнародними судовими органами та установами здійснював Мін’юст України, відповідно до покладених на нього завдань (на підставі Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року № 1396).

Тому, справді, протягом року на судові засідання по справі «Чумак проти Президента» з’являвся начальник Чугуївського міськрайонного управління юстиції.

Втім, 26 лютого 2007 р. Президент видав новий Указ, яким позбавив Мін’юст від виконання цього «почесного обов’язку»:

У цьому Указі Президент дійсно звелів «1. Покласти на Секретаріат Президента України представництво у судах України інтересів Президента України та створених ним для виконання своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб. 2. Утворити у Секретаріаті Президента України Службу з представництва у судах України інтересів Президента України та створених ним консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб.»

На виконання вищевказаного Указу, Головне управління юстиції Харківської області ще в березні поточного року надіслало матеріали справи для подальшої передачі їх до Секретаріату Президента України:

Однак, з невідомих причин, вочевидь, ніхто у президентській канцелярії так і не зацікавився представництвом інтересів свого патрона у Чугуївському суді, навіть не зважаючи на офіційний лист судді О.І. Слурденка № 14056 від 01.10.07, в якому той звертався до Секретаріату з проханням «забезпечити явку свого представника в судове засідання по справі або надати суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності представника з одночасним викладенням своєї позиції щодо поданого позову».

Таким чином виходить, що Мін’юст вже не представляє інтереси Президента в судах, а Секретаріат, як видно, ще не представляє. І робити останньому це буде доволі складно, з огляду на припис ч. 3 ст. 56 КАСУ: «Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону». Відповідного закону прийнято не було, Указ Президента, яким боком до нього не придивляйся – нормативний акт, який, втім, не є законом. Чи буде Президент власноруч укладати договори на його представництво в судах, що розглядатимуть адміністративні позови до нього? – питання риторичне.

Отже, судове слухання у даному випадку переноситимуть безкінечно?! А як же бути, перепрошую, з нормою ч. 1 ст. 122 КАСУ, яка визначає, що «адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі»?

Щоправда, один із суддів – членів «трійки», яка зараз розглядає позов Чумака до Президента, у кулуарах пообіцяв, що 8 листопада 2007 р. слухання справи відбудеться «за любої погоди», навіть, якщо представник Президента знову не об’явиться. Подивимось…

 

Нагадаємо, що ще 05.05.05 заступник головного редактора бюлетеня «Права людини» Харківської правозахисної групи Юрій Чумак звернувся до Президента України з інформаційним запитом, в якому просив надати назви та вихідні дані (номер і дату) виданих ним указів, що мали обмежувальні грифи («опублікуванню не підлягає» та «не для друку»). Втім, відповіді журналіст так і не дочекався. Тоді він спрямував скаргу до суду з вимогою визнати неправомірною бездіяльність Президента України, яка виявилася у ненаданні відповіді на запит гр. Чумака Ю.В. та зобов’язати Президента України надати обґрунтовану відповідь, задовольнивши інформаційний запит.

Протягом року Печерський районний суд м. Києва та Чугуївський міський суд розглядали ту справу і, нарешті, 05.06.06 Чугуївський суд (за місцем проживання позивача) виніс рішення, в якому визнав «неправомірною бездіяльність Президента України в частині несвоєчасного надання відповіді на інформаційний запит Чумака Юрія». Цікаво, що за відповідь суд визнав лист Секретаріату Президента від 01.06.06, в якому зазначалося, що «затримка з наданням відповіді сталася з технічних причин», проте, в наданні інформації, що запитувалась, фактично було відмовлено.

Невгамовний Чумак, незадоволений таким розвитком подій (виходило, що Президент не прав, бо інформацію не надав, але надати його відповідну інформацію про назви утаємничених указів суд не наказав), 03.07.06 звернувся до суду з новим позовом, в якому просив визнати лист Секретаріату від 01.06.06 відмовою у наданні інформації на інформаційний запит від 05.05.05 та зобов’язати Президента України надати інформацію, запрошену у вищезазначеному запиті. 31.07.06 суд провадження у справі відкрив, але 31.10.06 – закрив, адже вирішив, що вже розглядав аналогічний (а за логікою судді О.А. Спаскіна – такий самий) позов. Однак, в апеляційному суді Харківської області Юрій Чумак довів, що аналогічне – не однакове, і справу було направлено «до того ж суду на новий розгляд іншому складу суду».

Справа, чомусь поблукавши в Червонозаводському районному суді м. Харкова, таки надійшла до Чугуївського суду, і… І все зупинилося. Суддя О.С. Ковригін з невідомих причин постійно переносив судовий розгляд, допоки врешті-решт, не пішов у відпустку.

30.08.07 головуючим суддею колегії суддів було призначено О.І. Слурденко. 18.10.07  вже колегія у новому складі знову перенесла судове засідання.

 

Дивись також:

Ця «музика» буде вічною?

 

 Поділитися