MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Звернення представників українських громадських організацій до Президента України Віктора Ющенка з приводу кризових явищ у природно-заповідній справі на прикладі національного природного парку «Гуцульщина»

15.11.2007   
В останні роки почастішали випадки захоплення та нецільового використання земель природно-заповідного фонду (ПЗФ), порушення заповідного режиму, створення штучних перешкод на шляху становлення об’єктів ПЗФ, сповільнилися темпи розвитку мережі територій ПЗФ

Шановний пане Президенте,

звертаємось до Вас, як до глави держави, аби висловити стурбованість станом природно-заповідної справи в Україні. На жаль, доводиться констатувати , що у останні роки почастішали випадки захоплення та нецільового використання земель природно-заповідного фонду (ПЗФ), порушення заповідного режиму, створення штучних перешкод на шляху становлення об’єктів ПЗФ, сповільнилися темпи розвитку мережі територій ПЗФ.

Хоча «Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» передбачалося до 2005 року довести частку територій ПЗФ до 7% від загальної площі країни, нині вона досягла лише 4,57%. В той же час частка ПЗФ більшості країн Європи становить від 10 до 25%.

Вражаючим прикладом накопичених у природно-заповідній справі проблем є критична ситуація, що склалася на шляху становлення Національного природного парку (НПП) «Гуцульщина» у Косівському районі Івано-Франківської області.

Подробиці викладено в нашій «Оцінці проблем створення НПП «Гуцульщина», що додається.

Ми глибоко занепокоєні тим, що протягом останніх двох років діяльність НПП «Гуцульщина» стикається з організованою протидією та протиправними кроками деяких органів місцевої влади, окремих бізнесових та кримінальних кіл.

Ми вважаємо неприйнятною позицію керівництва Косівської районної державної адміністрації (РДА). Це позиція свідомого відсторонення від справи створення на Косівщині установи загальнодержавного значення, відповідальної за збереження та відновлення унікальної природної та етнокультурної спадщини гуцульського краю в контексті його сталого розвитку.

На нашу думку, дії керівництва Косівської РДА не сприяють дотриманню положень Конституції, законів України, законності і правопорядку, виконанню міжнародних зобов’язань України, програм охорони довкілля, вимог Указу Президента України «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні», яким цю справу визнано одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України. Цілком природно у нас виникає запитання: до яких пір посадові особи Косівської РДА ігноруватимуть пріоритети державної політики, проголошені Президентом України ?!

У цьому ж зв’язку ми вважаємо некомпетентними та неефективними дії окремих посадовців Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) у сфері управління природно-заповідною справою. У першу чергу це стосується Заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України П. Большакова, дії якого вже неодноразово викликали гостру критику українських громадських природоохоронних організацій.

 

З огляду на це просимо Вас, пане Президенте:

1. Зажадати звіту Голови Косівської РДА щодо виконання ним Указів Президента України від 14.05.2002 року, від 11.11.2004 року та від 23.05.2005 року, дотримання положень Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, Постанови Верховної Ради «Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні, «Рамкової Конвенції про охорону довкілля та сталий розвиток Карпат», та за результатами звіту розглянути питання про його відповідність займаній посаді. 2. Запропонувати Кабінету Міністрів України: – вжити невідкладних заходів для суттєвого вдосконалення діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) у сфері управління природно-заповідною справою; – ініціювати перевірку діяльності керівництва територіальних органів Мінприроди та Державного комітету лісового господарства України на виконання ними Указу Президента України від 14.05.2002 року щодо створення та діяльності НПП «Гуцульщина».

З повагою,

1. Микола Коробко, Народний депутат України 1-го скликання, Голова Української екологічної асоціації «Зелений Світ» (м. Кривий Ріг)

2. Ганна Голубовська-Онісімова, Президент Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86», Голова Громадської Ради при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України (м. Київ)

3. Ігор Сіренко, Національний екоцентр України (м. Київ)

4. Олександр Степаненко, Голова ЕГО «Зелений Світ», депутат Тернопільської обласної ради (м. Чортків Тернопільської області).

5. Сергій Шапаренко, Голова ЕГ «Печеніги» (м. Харків)

6. Володимир Песляк, Президент журналістської громадської організації WETI (м. Львів).

7. Іван Маруняк, Коломийське представництво Громадянської мережі ОПОРА (м. Коломия Івано-Франківської області).

8. Вікторія Довгошия, Голова ДГО «Зелений світ» (смт. Гвіздець Коломийський р-н Івано-Франківська область)

ОЦІНКА ПРОБЛЕМ У СТАНОВЛЕННІ НПП «ГУЦУЛЬЩИНА». ПРАВОВІ ТА ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ.

НПП «Гуцульщина» організовано Указом Президента України від 14.05.2002 року у відповідності до Закону «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, Постанови Верховної Ради «Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні». Його діяльність є важливим кроком у реалізації міжнародних зобов’язань України щодо створення Карпатської мережі природоохоронних територій відповідно до положень «Рамкової Конвенції про охорону довкілля та сталий розвиток Карпат». Указ Президента В. А. Ющенка «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» зобов’язує до «посилення вимог до режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду, вдосконалення системи державного контролю у цій сфері, підвищення відповідальності за порушення законодавства, вдосконалення порядку створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, затвердження проектів організації територій природних, біосферних заповідників та національних природних парків.»

Даним Указом передбачається «розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, прискорення формування на їх основі національної екологічної мережі».

Обставини створення НПП. Створення національного парку «Гуцульщина» було викликано насущною необхідністю збереження унікальної природної та культурної спадщини Покутських Карпат, а також зростаючими обсягами нераціональних і прямо протиправних рубок у гірських лісах. За оцінками фахівців, якби не було створено парк, внаслідок суцільних рубок у Косівському районі щороку з’являлося б близько 170 га оголених гірських схилів. На момент створення НПП «Гуцульщина» у лісах Косівщини здійснювали майже безконтрольні рубки численні комерційні підприємства, а Кутський держлісгосп та Косівське РП «Райагроліс» практично не забезпечували дотримання режиму охорони державного лісового та природно-заповідного фонду. Приміром, було по-варварськи знищено заповідне урочище «Гаївка» в Космацькому лісництві Кутського лісгоспу площею 13,0 га, створене з метою збереження елітного ялицевого лісу столітнього віку. Самовільна рубка на площі більше 10 га допущена у Яблунівському лісництві Кутського лісгоспу. У вкрай занедбаному стані опинилися деякі неоціненні пам’ятки природи та садово-паркового мистецтва, зокрема унікальний парковий комплекс санаторію «Косів», заснований близько 115 років тому доктором А. Тарнавським.

Завдяки створенню НПП «Гуцульщина» ці негативні явища вдалося певним чином обмежити. Та на жаль, надто часто прояви злочинного недбальства по відношенню до об’єктів національної природної спадщини та прямі правопорушення не зустрічали належної протидії з боку керівників Косівської районної ради, райдержадміністрації, правоохоронних структур.

Тому останнім часом почастішали випадки безкарного самозахоплення земель природно-заповідного фонду, у тому числі переданих НПП «Гуцульщина». У такий спосіб практично зруйнована геологічна пам’ятка природи «Косівська Міська гора», на якій без жодних погоджень місцевим можновладцем ведеться приватне будівництво. Не будь-де, а у заповідному лісовому урочищі «Дубина» звели власні ресторанно-готельні комплекси інші косівські «авторитети» – деякі з яких представляють «Коаліцію демократичних сил в Косівській районній раді».

Сваволя та маніпуляції місцевої влади щодо НПП. З великою прикрістю мусимо констатувати, що протягом останніх двох років кампанію дискредитації ідеї створення національного природного парку очолила саме правляча більшість у Косівській районній раді, сформована депутатами, обраними за списком виборчого блоку Народний союз «Наша Україна» (депутатські фракції «Наша Україна», КУН, «ПОРА», «Реформи і порядок», УНП, КУН, УРП «Собор», Партія промисловців та підприємців України, «Християнсько-Демократичний союз»).

Прикро, що перші кроки «пропрезидентської» та «проєвропейської» більшості у Косівській районній раді позначилися фактами цензури та прямого тиску на ЗМІ, ігноруванням позиції іншої половини депутатського корпусу, одіозними зверненнями до Президента В. Ющенка з пропозицією «скасувати Указ Про створення національного природного парку «Гуцульщина», які підписав новообраний Голова ради Р. Присяжний. На щастя, авантюра косівських можновладців підтримки в Секретаріаті Президента не знайшла. Внаслідок свідомої дезінформації щодо цілей створення НПП та прямого підбурювання з боку керівництва та окремих депутатів Косівської районної ради наростала «ланцюгова реакція» рішень сільських рад про відміну погоджень проектів відведення земель до складу НПП, про «припинення роботи НПП «Гуцульщина». Усі ці акти у 2006 році опротестовані Прокуратурою Косівського району, як протизаконні. Їхня неправомірність в усіх справах однозначно доведена Господарським судом Івано-Франківської області. Адже рішення про створення національних природних парків, а також зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об’єктів природно-заповідного фонду приймаються виключно Президентом України.

17 січня 2007 року більшість у Косівській районній раді вперше за роки державної незалежності ініціювала проведення місцевого референдуму – саме по питанню відведення земель лісового фонду до НПП «Гуцульщина». Не зважаючи на протест Прокуратури Косівського району та Мінприроди України, окремих громадських організацій, спроба провести місцевий референдум все ж мала місце. Але за результатами голосування, проведеного 4 березня 2007 року місцевий референдум не відбувся – у зв’язку із низькою явкою виборців.

Та опоненти становлення НПП продовжують стлумачувати результати референдуму на власну користь. Керівництво Косівської районної ради та вищезгадана «Коаліція демократичних сил» наголошують у власних повідомленнях виключно на розподілі голосів при голосуванні, не згадуючи про цілковиту нелегітимність авантюри з «референдумом». Нас обурює позиція Косівської РДА та її Голови М. Цьока, який своїми діями та бездіяльністю фактично заохочує протиправну сваволю противників розвитку заповідної справи на Косівщині. Внаслідок протидії становленню НПП з боку місцевої влади досі не вдалося остаточно погодити межі парку та отримати «Державний акт на право власності на землю». Відсутність цього акту стримує виготовлення «Проекту організації території НПП «Гуцульщина». Чи не час нагадати Голові Косівської РДА його конституційний обов’язок забезпечувати на відповідній території дотримання положень Конституції та Законів України, Актів Президента України, законності і правопорядку, програм охорони довкілля?

Кримінальний тиск на колектив національного парку. У 2006 2007 роках переконані у власній безкарності противники становлення НПП розгорнули кампанію кримінальних дій, спрямовану на те, аби залякати колектив та адміністрацію парку. На території Старокутського та Шешорського відділень парку наприкінці 2006 р. трапилися зловмисні підпали приміщень. Вночі 11 січня 2007 року було підпалено адміністративний будинок НПП «Гуцульщина» у Косові. Лише завдяки допомозі місцевих мешканців пожежу вдалося вчасно загасити. По даному факту порушено кримінальну справу, але слідчі Косівського РВ УМВС досі так і не виявили винних у злочині.

 

 Поділитися